Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЖОВТЕНЬ 2016

Зміцнюйте свою віру в те, на що надієтеся

Зміцнюйте свою віру в те, на що надієтеся

«Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються» (ЄВР. 11:1).

ПІСНІ: 81, 134

1, 2. а) Як надія правдивих християн відрізняється від надій людей у світі Сатани? б) Які важливі запитання ми розглянемо?

ЯКУ ж чудову надію мають правдиві християни! Усі ми — як помазанці, так і «інші вівці» — сподіваємося побачити виконання початкового Божого наміру й освячення імені Єгови (Ів. 10:16; Матв. 6:9, 10). Такі сподівання найблагородніші з усіх, які можуть мати люди. Також ми з нетерпінням чекаємо, що отримаємо обіцяну нагороду — вічне життя, ставши частиною або «нового неба», або «нової землі» (2 Пет. 3:13). А тим часом ми очікуємо, що Божий народ буде все більше і більше духовно процвітати.

2 Ті, хто належить до світу Сатани, теж мають свої надії, але вони не можуть бути впевненими, що їхні надії справдяться. Наприклад, мільйони азартних гравців надіються виграти в лотерею, однак така надія є сумнівною. Натомість справжня віра — це «обґрунтоване сподівання» того, на що надіються християни (Євр. 11:1). Тож виникають запитання: як ви можете зміцнити свою віру в сповнення вашої надії? Які благословення ви отримаєте, маючи міцну віру в те, на що надієтеся?

3. На якому факті ґрунтується християнська віра?

3 Грішні люди не народжуються з такою рисою, як віра,  і вона не розвивається сама по собі. Віра — це результат дії Божого святого духу на сприйнятливе серце християнина (Гал. 5:22). Біблія не говорить, що Єгова має віру чи потребує її. Оскільки Єгова всемогутній і всезнаючий, ніщо не може перешкодити йому у виконанні його наміру. Наш небесний Батько настільки впевнений у сповненні своїх обіцянок, що з його погляду вони, по суті, вже виконалися. Тому він каже: «Колишнє минуло». (Прочитайте Об’явлення 21:3—6.) В основі християнської віри лежить той факт, що Єгова — «вірний Бог», який завжди дотримується своїх обіцянок (Повт. 7:9).

ВЧІТЬСЯ НА ПРИКЛАДАХ ВІРИ СТАРОДАВНІХ СЛУЖИТЕЛІВ

4. Яку надію мали вірні чоловіки і жінки дохристиянських часів?

4 В 11-му розділі книги Євреїв наведено імена 16 чоловіків і жінок, які мали міцну віру. Згідно з цією натхненою книгою, вони, а також багато інших Божих служителів «отримали завдяки вірі свідчення, що Бог їх схвалює» (Євр. 11:39). Усі вони мали «обґрунтоване сподівання», що Бог дасть обіцяне «потомство», яке покладе край бунту Сатани і виконає початковий Божий намір (Бут. 3:15). Ці вірні люди померли до того, як Ісус Христос — обіцяне «потомство» — відкрив дорогу до небесного життя (Гал. 3:16). Завдяки надійним обіцянкам Єгови вони воскреснуть, щоб жити в раю на землі і досягти досконалості (Пс. 37:11; Ісаї 26:19; Ос. 13:14).

5, 6. Яку надію плекав Авраам і його сім’я і як вони зміцнювали свою віру? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

5 Про деяких служителів Єгови, котрі жили в дохристиянські часи, в Євреїв 11:13 сказано: «Усі ці люди повмирали, зберігши віру, хоча й не дочекалися сповнення обіцянок, але вони здалека побачили й прийняли їх». Одним з них був Авраам. Чи він пам’ятав про щасливу надію жити під правлінням обіцяного «потомства»? Ісус дав чітку відповідь на це запитання, коли сказав своїм противникам: «Ваш батько Авраам дуже тішився надією, що побачить мій день. І він його побачив та зрадів» (Ів. 8:56). Те саме можна сказати і про Сарру, Ісака, Якова та багатьох інших людей, які плекали надію на прийдешнє Царство, «творець і будівничий якого — Бог» (Євр. 11:8—11).

6 Як Авраам і його сім’я зміцнювали свою віру? Очевидно, вони довідувалися про Бога з того, що їм розповідали вірні служителі старшого віку, що їм відкривав сам Бог або що вони прочитали в достовірних стародавніх документах. А найважливіше, вони не забували того, про що дізнавалися; вони дорожили Божими обіцянками та вимогами і роздумували над ними. Оскільки ці чоловіки та жінки мали таку тверду надію, вони були готові зносити будь-які труднощі, залишаючись відданими Богові.

7. Які дари великодушно дає Єгова, щоб зміцнювати нашу віру, і що нам потрібно робити?

7 Щоб зміцнювати нашу віру, Єгова великодушно дав нам своє Слово, повну Біблію. Ми будемо щасливі і матимемо успіх, якщо регулярно читатимемо Боже Слово, по можливості щодня (Пс. 1:1—3; прочитайте Дії 17:11). Тож, як і служителі Єгови в дохристиянські часи, ми маємо роздумувати над обіцянками Бога і слухатися його вимог. До того ж Єгова благословляє нас багатством духовної поживи, яку дає нам через «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45). Отже, якщо ми цінуємо духовні дари від Єгови,  то, подібно до вірних Божих служителів давнини, матимемо «обґрунтоване сподівання», що прийде Боже Царство.

8. Як молитва може зміцнити нашу віру?

8 Крім того, важливу роль у зміцненні віри дохристиянських свідків відігравала молитва. Коли вони бачили, як Бог відповідав на їхні молитви, їхня віра поглиблювалася (Неем. 1:4, 11; Пс. 34:4, 15, 17; Дан. 9:19—21). Ми теж можемо виливати свої тривоги перед Єговою, знаючи, що він вислухає і зміцнить нас, щоб ми зносили все з радістю. Коли ми отримуємо відповіді на свої молитви, наша віра зростає. (Прочитайте 1 Івана 5:14, 15.) Віра — це складова плоду духу. І, як радив Ісус, треба невпинно просити Бога, щоб він дав нам свій дух (Луки 11:9, 13).

9. Про кого, окрім себе, потрібно молитися?

9 Однак наші молитви мають включати в себе не лише прохання до Бога про допомогу. Ми можемо щодня вихваляти Єгову та дякувати йому за всі його чуда, яких «так багато, що й не перелічити» (Пс. 40:5). Наші молитви мають показувати, що ми пам’ятаємо «про тих, хто у в’язниці, немовби [ми] були ув’язнені з ними». Також ми повинні молитися за всесвітнє братство, зокрема за «тих, хто бере провід» серед нас. Наші серця зворушуються, коли ми бачимо, як Єгова відповідає на наші спільні молитви (Євр. 13:3, 7).

ВОНИ НЕ ПОСТУПИЛИСЯ СВОЇМИ ПЕРЕКОНАННЯМИ

10. Які Божі служителі не поступалися своїми переконаннями і завдяки чому вони були в стані це робити?

10 В 11-му розділі Євреїв апостол Павло розповідає про випробування, яких зазнавало багато невідомих нам Божих служителів. Приміром, він згадує вірних жінок, в яких померли сини, але пізніше вони отримали їх завдяки воскресінню. Крім того, апостол згадує людей, які «не погоджувались отримати визволення ціною якогось викупу, адже вони хотіли мати ліпше воскресіння» (Євр. 11:35). Звичайно, ми не можемо стверджувати, кого саме мав на увазі Павло. Однак нам відомо, що Навота і Захарія закидали камінням на смерть за те, що вони слухалися Бога і чинили його волю (1 Цар. 21:3, 15; 2 Хр. 24:20, 21). Даниїл і його товариші, безперечно, мали можливість «отримати визволення», поступившись своїми переконаннями. Натомість завдяки вірі в Божу силу вони, образно кажучи, «закривали пащі левам» і «долали силу вогню» (Євр. 11:33, 34; Дан. 3:16—18, 20, 28; 6:13, 16, 21—23).

11. Які випробування зносили деякі пророки за свою віру?

11 За віру таким пророкам, як Михая та Єремія, «довелося зносити випробування, коли з них глузували... та кидали у в’язниці». Інші, наприклад Ілля, «поневірялися по пустелях, горах, печерах і підземеллях». Усі вони залишились витривалими, бо мали «обґрунтоване сподівання того, на що надіються» (Євр. 11:1, 36—38; 1 Цар. 18:13; 22:24—27; Єрем. 20:1, 2; 28:10, 11; 32:2).

12. Хто подав найвидатніший приклад витривалості і що допомагало йому зносити випробування?

12 Згадавши різних чоловіків і жінок, які виявляли віру, Павло звертає увагу на найвидатніший приклад — приклад нашого Господа Ісуса Христа. В Євреїв 12:2 говориться: «Заради радості, яка очікувала його, він зніс смерть на стовпі мук, знехтувавши ганьбою, і сів праворуч від Божого престолу».  Справді, нам потрібно глибоко роздумувати про приклад віри Ісуса, який зазнав найсуворіших випробувань. (Прочитайте Євреїв 12:3.) Подібно до Ісуса ранні християнські мученики, такі, як учень Антипа, відмовлялися поступатися своїми переконаннями (Об’яв. 2:13). Їхньою нагородою стало воскресіння до життя в небі. Воно перевершує «ліпше воскресіння», якого з нетерпінням очікували вірні люди в давнину (Євр. 11:35). Через деякий час після того, як у 1914 році народилося Царство, усі вірні помазанці, які спали смертним сном, ожили й отримали життя в духовній сфері, щоб разом з Ісусом правити над людством (Об’яв. 20:4).

СУЧАСНІ ПРИКЛАДИ ВІРИ

13, 14. Яких випробувань зазнав Рудольф Ґрайхен і що допомогло йому залишатися витривалим?

13 Мільйони Божих служителів у наш час наслідують приклад Ісуса, зосереджуючись на надії і не дозволяючи випробуванням послабити їхню віру. Розгляньмо приклад Рудольфа Ґрайхена, який народився в Німеччині 1925 року. Він згадував малюнки з біблійним сюжетом, які висіли на стінах в його домі. «На одному малюнку,— написав він,—  були зображені вовк з ягнятком, козеня з леопардом, теля з левом; всі вони разом мирно йшли за хлопчиком... Такі малюнки запам’яталися мені на все життя» (Ісаї 11:6—9). Багато років він зносив жорстоке переслідування: спочатку з боку гестапо за часу нацистів, а потім з боку «Штазі» у комуністичній Східній Німеччині. Попри це він зберіг міцну віру в рай на землі.

14 Рудольф зазнав також інших тяжких випробувань. Його мати померла від тифу в концентраційному таборі Равенсбрюк, а батько ослаб духовно і підписав документ, в якому зрікся, що він Свідок Єгови. Після звільнення з в’язниці Рудольф служив районним наглядачем і згодом був запрошений на навчання в школі «Гілеад». Його призначили місіонером у Чилі, де він знову служив районним наглядачем. Але його випробування не закінчилися. Через рік після одруження з місіонеркою Петсі померла їхня донечка, якій було лише кілька місяців. Пізніше у віці 43 років померла і його дружина. Рудольф витривало зніс усі ці випробування. Його життєпис був надрукований у «Вартовій башті» за 1 серпня 1997 року, сторінки 20—25 [1]. У той час, незважаючи на вік і слабке здоров’я, він служив сталим піонером та старійшиною.

15. Наведіть приклади сучасних Свідків Єгови, які з радістю і витривало зносять переслідування.

15 Свідки Єгови продовжують тішитись своєю надією, незважаючи на люті і тривалі переслідування. Приміром, чимало наших братів і сестер в Еритреї, Південній Кореї та Сінгапурі ув’язнені здебільшого за те, що вони слухаються Ісусових слів і не беруться за меча (Матв. 26:52). Серед сотень таких ув’язнених є Ісаак, Негеде і Паулос, яких тримають у таборі в Еритреї вже понад 20 років. Їх позбавили можливості підтримувати літніх батьків і створити сім’ю, але ці брати залишаються відданими попри жорстоке ставлення. Радісні обличчя цих братів, яких ми бачимо на сайті jw.org, свідчать про їхню непохитну віру. Навіть тюремні охоронці почали ставитись до них з повагою.

Чи ви отримуєте користь з прикладів віри, яку виявляють брати і сестри вашого збору? (Дивіться абзаци 15, 16)

16. Як може захищати міцна віра?

16 Більшість служителів Єгови не зазнають жорстоких переслідувань. Їхня віра випробовується по-іншому. Багато хто живе в злиднях, страждає через громадянські війни чи стихійні лиха. Інші, подібно до Мойсея та патріархів, відмовляються від комфорту або слави, які пропонує цей світ. Вони не піддаються спокусі вести матеріалістичний спосіб життя і зосереджуватися на собі. Що допомагає їм у цьому? Любов до Єгови і міцна віра в його обіцянку виправити всю несправедливість і винагородити вірних служителів вічним життям у праведному новому світі. (Прочитайте Псалом 37:5, 7, 9, 29.)

17. Що ви вирішили робити і про що піде мова в наступній статті?

17 У цій статті ми побачили, як завдяки роздумам над Божими обіцянками і регулярним молитвам ми можемо зміцнювати свою віру. Це у свою чергу допомагатиме нам витривало зносити випробування віри і зосереджуватись на християнській надії, маючи «обґрунтоване сподівання». Але біблійне визначення віри не зводиться лише до цього. З наступної статті ми дізнаємося про віру більше.

^ [1] (абзац 14) Також читайте життєпис Андрея Ганека зі Словаччини у статті «Випробування не згасили моєї надії» у «Пробудись!» за 22 квітня 2002 року.