Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

2 Царів 7:1—20

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Єлисей передрікає закінчення голоду (1, 2)

  • Їжа в сирійському таборі (3–15)

  • Пророцтво Єлисея сповняється (16–20)

7  Єлисей сказав: «Слухайте слово Єгови. Так говорить Єгова: “Завтра, приблизно в цей час, у брамі* Сама́рії се́я* найліпшого борошна буде коштувати 1 ше́кель* і 2 се́ї ячменю — 1 ше́кель”».+  На це помічник царя, якому цар довіряв, сказав Божому чоловікові: «Навіть якби Єгова відкрив небесні отвори, хіба таке* станеться?»+ Єлисей відповів: «Ти побачиш це на власні очі,+ але їсти не будеш».+  Біля входу в міську браму було четверо прокажених.+ Вони почали говорити один одному: «Чому ми тут сидимо і чекаємо своєї смерті?  Якщо ми підемо в місто, то помремо, бо там голод.+ А якщо будемо сидіти тут, все одно помремо. Ходімо в табір сирійців. Якщо вони залишать нас живими, то будемо жити, а якщо вб’ють, то помремо».  Тож, як смеркалося, прокажені встали і пішли в сирійський табір. І коли вони наблизились до краю табору, то побачили, що там нікого немає.  А сталося ось що. Єгова зробив так, що сирійцям у таборі почувся гуркіт бойових колісниць, тупіт коней та шум величезного війська.+ І сирійці почали говорити один одному: «Ізра́їльський цар найняв хетя́нських і єгипетських царів, щоб напасти на нас!»  Тому вони встали і ще на смерканні втекли, залишивши свої намети, коней та ослів — весь табір, все, як було. Вони побігли, щоб врятувати своє життя*.  А прокажені, підійшовши до краю табору, увійшли в один намет та почали їсти й пити. Потім вони винесли звідти срібло, золото, одяг та пішли і сховали все це. Після того вони повернулись, зайшли в інший намет і, взявши звідти речі, також пішли і заховали їх.  Зрештою вони сказали один одному: «Неправильно ми робимо. Цей день — день доброї звістки! Якщо будемо зволікати і чекати до ранку, то заслужимо покарання. Ходімо, розкажемо про все в царському домі!» 10  І вони пішли, покликали вартових при брамах і сказали: «Ми ходили в табір сирійців, але там нікого немає, і навіть не чути людського голосу. Залишились тільки коні та осли на прив’язі, а намети стоять, як стояли». 11  Вартові негайно повідомили про це людям, які були в царському домі. 12  Цар встав уночі та промовив до своїх слуг: «Я скажу вам, що вони зробили. Сирійці знають, що тут голод,+ тому залишили табір і сховались у полі, кажучи: “Коли вони вийдуть з міста, ми схопимо їх та увійдемо в місто”».+ 13  Тоді один з його слуг сказав: «Прошу, вибери людей, і хай вони візьмуть п’ять коней з тих, що залишились у місті. Цих людей все одно чекає смерть, як і всю Ізра́їлеву громаду, що залишилась у місті. Багато ізраїльтян вже померло, і ці так само помруть. Пошлімо їх і побачимо, що сталося». 14  Тож вони взяли дві колісниці з кіньми, і цар послав їх у сирійський табір, кажучи: «Йдіть і подивіться». 15  Чоловіки пішли по слідах сирійців аж до Йордану і побачили одяг, розкиданий по дорозі, та різні речі, які сирійці залишили, втікаючи в паніці. Коли посланці повернулися, то розповіли про все цареві. 16  Після того народ вийшов та розграбував сирійський табір. І тоді се́я найліпшого борошна стала коштувати 1 ше́кель і 2 се́ї ячменю — 1 ше́кель, як Єгова і говорив.+ 17  Ще раніше цар доручив нагляд за брамою своєму помічнику, якому довіряв, але народ затоптав його при брамі, і він помер, як і говорив Божий чоловік, коли до нього приходив цар. 18  Тож сповнилось усе, що говорив цареві Божий чоловік. А він казав: «Завтра в цей час у брамі Сама́рії 2 се́ї ячменю будуть коштувати 1 ше́кель і се́я найліпшого борошна — 1 ше́кель».+ 19  Але помічник царя сказав Божому чоловікові: «Навіть якби Єгова відкрив небесні отвори, хіба таке* станеться?» Єлисей відповів: «Ти побачиш це на власні очі, але їсти не будеш». 20  Так з ним і сталося: народ затоптав його при брамі, і він помер.

Примітки

Або «на ринках».
1 се́я — 7,33 л. Див. додаток Б14.
1 ше́кель — 11,4 г. Див. додаток Б14.
Букв. «це слово».
Або «свої душі».
Букв. «таке слово, як це».