Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

2 Царів 6:1—33

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Лезо сокири спливає (1–7)

  • Єлисей проти сирійців (8–23)

    • Очі Єлисеєвого слуги відкриваються (16, 17)

    • Засліплення сирійців (18, 19)

  • Самарія в облозі; голод (24–33)

6  Пророчі сини+ сказали Єлисею: «Знаєш, нам затісно жити з тобою.  Дозволь нам, будь ласка, піти до Йордану. Кожен з нас візьме по колоді, і ми збудуємо собі там житло». Той відповів: «Ідіть».  А один з них сказав: «Будь ласка, ходи і ти зі своїми слугами». Єлисей відповів: «Добре, я піду».  Тож він пішов з ними. Прибувши до Йордану, вони почали рубати дерева.  Коли один з них валив дерево, лезо сокири впало у воду, і він закричав: «Ой пане, ця сокира позичена!»  Божий чоловік запитав: «Де впало лезо?» — і той показав місце. Тоді Єлисей відрубав шматок дерева, кинув його туди, і лезо спливло.  Він сказав: «Забери його». Той простягнув руку і забрав.  А сирійський цар вирушив війною проти Ізра́їля.+ Порадившись зі своїми слугами, він сказав: «Станьмо табором там-то і там-то».  Але Божий чоловік+ передав ізра́їльському царю: «Дивись, не проходь через це місце, бо туди йдуть сирійці». 10  Тож ізра́їльський цар послав звістку в те місце, про яке говорив Божий чоловік. Єлисей попереджав царя, і він тримався подалі від того місця.+ І так було не раз і не два. 11  Це розгнівило царя* Сирії, і він покликав своїх слуг та запитав: «Скажіть, хто з наших підтримує ізра́їльського царя?» 12  Один з його слуг відповів: «Ніхто, мій пане. Це Єлисей, ізра́їльський пророк, передає царю Ізра́їля все, що ти говориш навіть у своїй спальні».+ 13  Тож цар наказав: «Ідіть і дізнайтесь, де він, щоб я послав людей схопити його». Через якийсь час цареві повідомили: «Він у Дота́ні».+ 14  Цар відразу послав туди численне військо з кіньми і бойовими колісницями. Вони прийшли вночі й оточили місто. 15  Слуга Божого чоловіка, вставши рано-вранці, вийшов і бачить — аж ось довкола міста стоїть військо з кіньми і бойовими колісницями. Він вигукнув: «Мій пане! Що нам робити?» 16  Той відповів: «Не бійся,+ бо тих, хто з нами, більше, ніж тих, хто з ними».+ 17  І Єлисей почав молитися: «Єгово, прошу, відкрий йому очі, щоб він бачив».+ У ту ж мить Єгова відкрив очі слуги, і той побачив, що довкола Єлисея+ на всіх горах повно вогняних коней та бойових колісниць.+ 18  Коли сирійці наблизилися до Єлисея, він почав молитись до Єгови, кажучи: «Прошу, вразь цих людей сліпотою».+ І Бог вразив їх сліпотою, як Єлисей і просив. 19  Тоді Єлисей сказав сирійцям: «Це не та дорога і не те місто. Ідіть за мною, і я приведу вас до чоловіка, якого ви шукаєте». Але він привів їх у Сама́рію.+ 20  І, коли вони прийшли в Сама́рію, Єлисей сказав: «Єгово, відкрий їхні очі, щоб вони могли бачити». Тож Єгова відкрив їхні очі, і вони побачили, що опинилися в Сама́рії. 21  Побачивши їх, ізра́їльський цар запитав Єлисея: «Вбити їх, батьку? Вбити?» — 22  «Ні, не вбивай,— відповів той.— Невже ти вбиваєш тих, кого береш у полон мечем і луком? Дай їм хліба й води, щоб вони поїли і напилися,+ а потім відпусти їх до їхнього пана». 23  Тож він влаштував для них великий бенкет, і вони їли та пили. Після того він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. Відтоді сирійці більше не робили розбійницьких набігів+ на ізра́їльський край. 24  Через якийсь час сирійський цар Бен-Гада́д зібрав усе своє військо* і пішов та взяв в облогу Сама́рію.+ 25  І в Сама́рії почався сильний голод.+ Облога тривала так довго, що осляча голова+ коштувала 80 срібняків, а четверта частина ка́ва* голубиного посліду — 5 срібняків. 26  Якось, коли цар Ізра́їля проходив по мурі, одна жінка закричала: «Царю, мій пане, поможи!» 27  Цар відповів: «Якщо Єгова не допомагає, то чим я допоможу? Думаєш, я можу дати тобі зерна з току чи вина та олії з давильні? — 28  а потім запитав: — Що в тебе сталось?» Вона відповіла: «Ось ця жінка сказала мені: “Віддай свого сина, і ми з’їмо його сьогодні, а мого сина з’їмо завтра”.+ 29  Тож ми зварили мого сина і з’їли.+ Наступного дня я сказала їй: “Дай свого сина, і ми з’їмо його”. Але вона його сховала». 30  Почувши слова тієї жінки, цар роздер своє вбрання.+ І, коли він проходив по мурі, люди побачили, що в нього під одягом* мішковина. 31  Він сказав: «Нехай Бог суворо покарає мене, якщо голова Єлисея, сина Шафа́та, сьогодні не спаде з його плечей!»+ 32  Тимчасом як Єлисей сидів зі старійшинами у своєму домі, цар вислав перед собою посланця. Але перш ніж той прийшов, Єлисей сказав старійшинам: «Ви знаєте, що цей син убивці+ вислав посланця, щоб відрубати мені голову? Дивіться: коли прийде той чоловік, зачиніть двері і тримайте їх, щоб він не ввійшов. Ось вже чути кроки його пана, який іде за ним!» 33  Не встиг він промовити це, як прийшов посланець, і цар сказав: «Це лихо від Єгови. Для чого мені ще чекати на Єгову?»

Примітки

Букв. «серце царя».
Букв. «табір».
1 кав — 1,22 л. Див. додаток Б14.
Або «під сподом, на тілі».