Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

2 Хронік 6:1—42

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Соломон звертається до народу (1–11)

  • Молитва присвячення (12–42)

6  Тоді Соломон сказав: «Єгово, ти говорив, що перебуватимеш в густій темряві.+  Я ж побудував для тебе величний дім — місце, де ти житимеш вічно».+  Потім цар повернувся до Ізра́їлевого збору і почав благословляти його, а весь збір тим часом стояв.+  І цар промовив: «Нехай лине хвала Єгові, Ізра́їлевому Богу, який своїми устами дав обіцянку моєму батькові Давиду і власною рукою виконав її. Він сказав:  “З того дня, коли я вивів свій народ з єгипетського краю, в жодному з ізра́їльських племен я не вибрав міста, щоб побудувати в ньому дім для свого імені,+ і не вибрав чоловіка, який би став провідником мого народу Ізра́їля.  Але тепер я вибрав Єрусалим,+ щоб там перебувало моє ім’я. Також я вибрав Давида, щоб він був провідником мого народу Ізра́їля”.+  Мій батько Давид від усього серця хотів побудувати дім для імені Єгови,+ Ізра́їлевого Бога.  Та Єгова сказав моєму батькові Давиду: “Ти всім серцем хотів побудувати дім для мого імені,— і добре, що у твоєму серці було таке бажання,—  але ти не побудуєш цього дому. Твій син, який народиться в тебе*, побудує дім для мого імені”.+ 10  І Єгова дотримався своєї обіцянки, бо я став наступником мого батька Давида і сів на трон Ізра́їля,+ як Єгова й обіцяв.+ Крім того, я побудував дім для імені Єгови, Ізра́їлевого Бога, 11  та поставив там ковчег, де зберігається угода,+ яку Єгова уклав з ізра́їльським народом». 12  Після того Соломон став навпроти жертовника Єгови перед усім Ізра́їлевим збором і простягнув руки до неба.+ 13  (Цар стояв на мідному помості, який раніше зробив і поставив посеред подвір’я*.+ Поміст був 5 ліктів* завдовжки, 5 ліктів завширшки і 3 лікті заввишки.) Соломон став навколішки перед усім Ізра́їлевим збором, простягнув руки до неба+ 14  і сказав: «О Єгово, Боже Ізра́їля, немає такого Бога, як ти, ні на небі, ні на землі! Ти дотримуєшся угоди та виявляєш віддану любов своїм слугам, які служать тобі* всім серцем.+ 15  Ти дотримався обіцянки, яку дав моєму батькові, твоєму слузі Давиду.+ Ти дав обіцянку своїми устами і сьогодні виконав її власною рукою.+ 16  Тепер же, Єгово, Боже Ізра́їля, зроби те, що ти пообіцяв своєму слузі Давиду, моєму батькові: “Якщо твої сини зважатимуть на свої дороги і будуть жити за моїм законом,+ як це робив ти, то хтось із твоїх нащадків завжди сидітиме на троні Ізра́їля”.+ 17  Єгово, Боже Ізра́їля, хай виконається обіцянка, яку ти дав своєму слузі Давиду. 18  Чи Бог справді житиме з людьми на землі?+ Якщо саме небо, якщо небо небес не може тебе вмістити,+ то що вже казати про дім, який я збудував!+ 19  Боже мій, Єгово, зверни увагу на молитву свого слуги і на його прохання про ласку, вислухай благання про допомогу і молитву, з якою твій слуга звертається до тебе. 20  Нехай твої очі день і ніч дивляться на цей дім — місце, про яке ти сказав, що в ньому перебуватиме твоє ім’я.+ Почуй молитву, з якою твій слуга звертається, ставши лицем до цього дому. 21  Вислухай свого слугу і свій народ Ізра́їль, коли вони будуть у молитві благати про допомогу, обернувшись лицем до цього дому.+ Почуй з неба, своєї оселі,+ почуй і прости.+ 22  Якщо якась людина згрішить проти свого ближнього і з неї візьмуть клятву* та зобов’яжуть її цією клятвою*, а вона, будучи під клятвою*, прийде і стане перед твоїм жертовником у цьому домі,+ 23  то почуй з неба і розсуди своїх слуг: відплати неправедному і оберни його вчинки проти нього самого,+ а праведного проголоси невинним* і винагороди за його праведність.+ 24  Якщо твій народ Ізра́їль буде грішити проти тебе, і через це його розіб’ють вороги,+ але він навернеться і буде прославляти твоє ім’я,+ буде молитись+ у цьому домі та благати тебе про ласку,+ 25  то почуй з неба+ і прости гріх свого народу Ізра́їля, поверни цих людей до краю, який ти дав їм та їхнім прабатькам.+ 26  Коли вони будуть грішити проти тебе,+ і через це закриється небо та не буде дощу,+ і коли вони будуть молитися, ставши лицем до цього дому, будуть прославляти твоє ім’я та перестануть грішити після того, як ти їх впокориш*,+ 27  то почуй з неба і прости гріх своїх слуг, свого народу Ізра́їля. Настав їх на добру дорогу, якою вони мають ходити,+ і пошли дощ+ на свій край, який ти дав у спадщину своєму народові. 28  Якщо край вразить голод+ або пошесть,+ палючий вітер або цвіль,+ якщо налетять рої сарани, якщо ненажарлива сарана* поїдатиме все на своєму шляху,+ якщо ворог візьме в облогу якесь із міст* цього краю,+ якщо будь-яка інша кара чи хвороба спаде на цей народ+ 29  і цілий твій народ Ізра́їль чи навіть одна людина звернеться до тебе з якоюсь молитвою+ чи проханням про ласку+ (бо кожен знає своє горе і свій біль)+ та простягне руки в напрямку до цього дому,+ 30  то почуй з неба, твоєї оселі,+ прости+ і відплати кожному за його вчинками, бо ти знаєш серце кожного, ти єдиний знаєш людське серце.+ 31  Тоді вони будуть боятися тебе і ходити твоїми дорогами весь час, поки житимуть у краю, який ти дав нашим прабатькам. 32  Також якщо чужинець, який не належить до твого народу Ізра́їля, почує про твоє величне ім’я*+ і про великі діла, які ти здійснив могутньою рукою, і прийде з далекого краю та помолиться, ставши лицем до цього дому,+ 33  то почуй з неба, твоєї оселі, і зроби все, що він попросить, щоб усі народи на землі знали твоє ім’я+ і боялися тебе, як боїться твій народ Ізра́їль, і щоб вони знали, що дім, який я побудував, названий твоїм іменем. 34  Якщо твій народ піде на війну з ворогами шляхом, яким ти його пошлеш,+ і помолиться до тебе,+ ставши лицем до міста, яке ти вибрав, і до дому, який я збудував для твого імені,+ 35  то почуй з неба його молитву і прохання про ласку та поведися з ним справедливо.+ 36  Якщо твій народ згрішить проти тебе (адже немає людини, яка б не грішила),+ і ти розгніваєшся на нього та віддаси його в руку ворога, а той забере його в неволю до краю далекого чи близького,+ 37  і якщо в краю своєї неволі він, опам’ятавшись, повернеться до тебе і буде благати про ласку та скаже: “Ми грішили, чинили зло і поводилися негідно”,+ 38  і якщо твій народ навернеться до тебе всім серцем+ і всією душею* в краю, куди вороги забрали його в неволю,+ та помолиться, повернувшись у напрямку до краю, який ти дав їхнім прабатькам, до міста, що ти вибрав,+ і до дому, який я побудував для твого імені, 39  то почуй з неба, твоєї оселі, його молитву і прохання про ласку, поведися зі своїм народом справедливо+ і прости його гріх проти тебе. 40  Боже мій, хай твої очі будуть відкриті і вуха твої хай будуть уважні до молитов, з якими звертатимуться у цьому місці*.+ 41  Боже Єгово, прийди до місця свого відпочинку,+ ти і ковчег твоєї сили. Боже Єгово, нехай твої священики показують, що ти даєш спасіння*, і хай твої віддані слуги тішаться твоєю великодушністю.+ 42  Єгово, Боже, не відкидай* свого помазанця.+ Пам’ятай про віддану любов, яку ти виявив своєму слузі Давиду».+

Примітки

Букв. «вийде з твоїх стегон».
Або «обгородженого місця».
1 лікоть — 44,5 см. Див. додаток Б14.
Букв. «ходять перед тобою».
Або «і той покладе на неї прокляття». Йдеться про клятву, що тягнула за собою покарання — прокляття, якщо клятва була неправдива або її не було виконано.
Букв. «прокляттям».
Букв. «прокляттям».
Букв. «праведним».
Або «утискатимеш».
Або «коники».
Букв. «брам».
Або «репутацію».
Або «молитов про це місце».
Букв. «нехай твої священики будуть одягнені в спасіння».
Букв. «не відвертай обличчя від».