Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

2 Самуїла 3:1—39

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Дім Давида зміцнюється (1)

  • Давидові сини (2–5)

  • Авнер переходить до Давида (6–21)

  • Йоав вбиває Авнера (22–30)

  • Давид оплакує Авнера (31–39)

3  Війна між домом Сау́ла і домом Давида тривала. Давид зміцнявся,+ а дім Сау́ла слабшав.+  Тим часом у Давида в Хевро́ні народилися сини:+ первісток — Амно́н+ від єзреїльтя́нки Ахіноа́м,+  другий син — Кілеа́в від Авігаї́л,+ вдови кармеля́нина Нава́ла, третій — Авесало́м+ від Маа́хи, дочки Талма́я,+ царя Гешу́ру,  четвертий — Адонı́я+ від Хаггı́т, п’ятий — Шефатı́я від Авіта́л  і шостий — Їтреа́м від Е́гли, дружини Давида. Всі вони народились у нього в Хевро́ні.  У той час як між домом Сау́ла і домом Давида точилася війна, Авне́р+ зміцняв своє становище в домі Сау́ла.  У Сау́ла була наложниця, на ім’я Рı́цпа,+ дочка А́йї. Якось Іш-Боше́т+ запитав Авне́ра: «Навіщо ти спав з наложницею мого батька?»+  Авне́р дуже розсердився через слова Іш-Боше́та і сказав: «Я що — псяча голова з Юди? Я аж донині виявляв віддану любов домові твого батька Сау́ла, його братам і друзям. Я не віддав тебе в руки Давида. А ти звинувачуєш мене у провині через якусь жінку!  Нехай Бог суворо покарає мене, Авне́ра, якщо я не зроблю того, про що Єгова поклявся Давиду:+ 10  забрати царство від дому Сау́ла й утвердити трон Давида над Ізра́їлем та Юдою, від Да́на до Бее́р-Ше́ви».+ 11  Іш-Боше́т не наважився сказати Авне́ру жодного слова у відповідь, тому що боявся його.+ 12  Авне́р відразу ж послав вісників до Давида, щоб вони передали йому: «Хіба ти не знаєш, чия це земля? Уклади зі мною угоду, і я допоможу* прихилити до тебе весь Ізра́їль».+ 13  Той відповів: «Добре, я укладу з тобою угоду, але за однієї умови: прийшовши до мене, ти маєш привести Мелхо́лу,+ дочку Сау́ла. Інакше ти не побачиш мого обличчя». 14  Потім Давид послав вісників до Іш-Боше́та,+ сина Сау́ла, з такими словами: «Віддай мою дружину Мелхо́лу, з якою я заручився за крайню плоть, обрізану в 100 філісти́млян».+ 15  Тож Іш-Боше́т послав людей, щоб вони забрали Мелхо́лу в її чоловіка Палтії́ла,+ Лаї́шевого сина. 16  І той, плачучи, йшов за нею аж до Бахури́ма.+ Тоді Авне́р наказав йому: «Йди додому», і він пішов. 17  А тим часом Авне́р передав старійшинам Ізра́їля такі слова: «Ви вже давно хотіли поставити Давида царем над собою. 18  Тому дійте, бо Єгова пообіцяв Давиду: “Рукою мого слуги Давида+ я врятую свій народ Ізра́їль з рук філісти́млян та з рук усіх його ворогів”». 19  Потім Авне́р поговорив з веніями́нівцями+ і пішов до Давида в Хевро́н, щоб особисто розповісти йому про те, чого бажають ізраїльтяни і всі веніями́нівці. 20  Коли Авне́р з 20 чоловіками прийшов до Давида в Хевро́н, той влаштував бенкет для Авне́ра та його людей. 21  Авне́р сказав Давиду: «Мій пане царю, дозволь мені піти і зібрати весь Ізра́їль до тебе, щоб народ уклав з тобою угоду і щоб ти став царем над усім, чим ти* хочеш». Давид відпустив Авне́ра, і він пішов з миром. 22  У той час з походу поверталися Давидові слуги та Йоа́в і несли багато здобичі. Авне́ра тоді вже не було з Давидом у Хевро́ні, бо Давид відпустив його з миром. 23  Коли Йоа́в+ зі своїм військом прийшов, йому повідомили: «До царя приходив Авне́р,+ син Не́ра,+ і цар відпустив його з миром». 24  Йоа́в увійшов до царя і сказав: «Що ти зробив? До тебе приходив Авне́р, а ти відпустив його. Чому ти дав йому спокійно піти? 25  Ти ж знаєш Авне́ра, Не́рового сина: він приходив, щоб обдурити тебе, розвідати про кожен твій крок і дізнатися про все, що ти робиш». 26  Вийшовши від Давида, Йоа́в послав за Авне́ром своїх людей, і вони завернули його від водозбору Сı́ра, а Давид нічого про це не знав. 27  Коли Авне́р повернувся у Хевро́н,+ Йоа́в відвів його вбік, у глибину проходу в міській брамі, ніби для того, щоб поговорити з ним наодинці. Але там він вдарив його мечем у живіт. Так Авне́р загинув+ за те, що вбив* Асаї́ла,+ брата Йоа́ва. 28  Почувши про це, Давид сказав: «Єгова знає, що на мені і на моєму царстві повіки не буде вини за кров+ Авне́ра, Не́рового сина. 29  Нехай вина спаде на голову Йоа́ва+ і на весь рід його батька! Хай у роді Йоа́ва ніколи не переводяться чоловіки, які мають виділення,+ прокажені,+ чоловіки, які прядуть*, а також ті, що вмирають від меча, і ті, що не мають їжі!»+ 30  Йоа́в і його брат Авіша́й+ вбили Авне́ра+ за те, що він вбив їхнього брата Асаї́ла в бою+ біля Гіво́на. 31  Давид сказав Йоа́ву та всім його людям: «Роздеріть на собі одяг, підпережіться мішковиною та голосіть над Авне́ром». І сам цар Давид ішов за його похоронними ношами. 32  Авне́ра поховали у Хевро́ні, і цар голосно плакав над його гробницею, плакав також весь народ. 33  Давид заспівав жалобну пісню про Авне́ра: «Хіба мав Авне́р померти так, як вмирають безумні? 34  Твої руки не були зв’язані, ноги не були закуті в кайдани*. Ти впав, як падають від рук злочинців*».+ І всі люди знову заплакали. 35  Пізніше, ще за дня, до Давида прийшли люди і хотіли дати йому хліба, щоб він утішився в горі*, але Давид поклявся: «Нехай Бог суворо покарає мене, якщо до заходу сонця я поїм хліба або ще чогось!»+ 36  Люди це побачили, і це їм сподобалося. Та й усе, що робив цар, було їм до вподоби. 37  Усі Давидові люди і весь Ізра́їль зрозуміли в той день, що цар непричетний до смерті Авне́ра,+ Не́рового сина. 38  Цар сказав своїм слугам: «Чи ви знаєте, хто сьогодні загинув в Ізра́їлі? Князь і велика людина.+ 39  Я зараз слабкий, хоч і помазаний на царя,+ а ці люди, сини Церу́ї,+ — дуже жорстокі.+ Нехай Єгова відплатить по заслузі тому, хто чинить зло».+

Примітки

Букв. «і ось моя рука з тобою».
Або «твоя душа».
Букв. «за кров».
Можливо, йдеться про чоловіків-калік, які мусили виконувати жіночу роботу.
Букв. «мідь».
Букв. «синів неправедності».
Або «хліба жалоби».