Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

2 Самуїла 15:1—37

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Змова і бунт Авесалома (1–12)

  • Давид тікає з Єрусалима (13–30)

  • Ахітофел заодно з Авесаломом (31)

  • Хушай має перешкодити Ахітофелу (32–37)

15  Після цього Авесало́м завів собі колісницю і коней та взяв 50 чоловіків, які мали бігти перед ним.+  Рано-вранці Авесало́м ставав при дорозі, яка вела до міської брами,+ і, коли хтось приходив зі своєю справою на суд до царя,+ він кликав його і питав: «З якого ти міста?» Той відповідав: «Твій слуга з такого-то племені Ізра́їля».  Авесало́м казав йому: «Ти говориш правильно і слушно, але в царя немає кому вислухати твою справу».  Він також говорив: «От якби мене призначили суддею в цьому краї! Тоді б до мене міг приходити кожен, хто має судову справу, і я судив би справедливо».  Коли хтось підходив, щоб вклонитися йому, він простягав руку, обіймав його і цілував.+  Так Авесало́м поводився з усіма мешканцями Ізра́їлю, які приходили на суд до царя. І крав він серця ізраїльтян.+  Коли минуло чотири роки*, Авесало́м сказав царю: «Дозволь мені піти у Хевро́н+ і виконати обітницю, яку я дав Єгові.  Живучи в Сирії у Гешу́рі,+ твій слуга дав таку обітницю:+ “Якщо Єгова поверне мене до Єрусалима, я принесу жертву* Єгові”».  Цар сказав: «Іди з миром». І той пішов у Хевро́н. 10  Тоді Авесало́м таємно послав шпигунів у всі племена Ізра́їля з такими словами: «Як почуєте звук рога, оголосіть: “Авесало́м зацарював у Хевро́ні!”»+ 11  Разом з Авесало́мом з Єрусалима пішло 200 чоловіків, яких він запросив. Вони нічого не підозрювали і не знали, що відбувається. 12  Під час жертвоприношення Авесало́м послав слуг у місто Гı́ло,+ щоб вони привели Давидового радника,+ гілоня́нина Ахітофе́ла.+ Змова набирала сили, і до Авесало́ма приєднувалося дедалі більше людей.+ 13  Через деякий час прийшов вісник і сказав Давиду: «Серця ізраїльтян прихилилися до Авесало́ма». 14  Давид відразу наказав усім слугам, які були з ним у Єрусалимі: «Вставайте, треба втікати,+ інакше ніхто з нас не врятується від Авесало́ма! Поспішіть, інакше він швидко захопить нас, вчинить нам зло і вигубить місто мечем!»+ 15  Вони відповіли цареві: «Пане наш, царю, твої слуги зроблять усе так, як ти вирішиш».+ 16  Тож цар пішов з усіма своїми домашніми, залишивши тільки 10 наложниць+ доглядати за домом*. 17  Цар вирушив зі всіма своїми людьми і через деякий час зупинився в Бет-Мерха́ку. 18  Всі його слуги, які вийшли разом з ним*, і всі керетя́ни, пелетя́ни+ та гатя́ни+ — 600 чоловік, які пішли за ним з Га́та,+ — проходили, а цар оглядав їх*. 19  Він запитав гатя́нина Ітта́я:+ «Навіщо тобі йти з нами? Вертайся і живи з новим царем, адже ти чужинець, ти теж вигнаний зі свого краю. 20  Ти прийшов тільки вчора. Хіба я можу змусити тебе сьогодні поневірятися разом з нами і в будь-яку хвилю йти за мною туди, куди мені доведеться? Візьми своїх братів і повертайся назад. Нехай Єгова виявить тобі віддану любов і вірність!»+ 21  Але Ітта́й відповів царю: «Як живий Єгова і як живий ти, мій пане царю, де буде мій пан, там буде і твій слуга! Я готовий навіть померти з тобою!»+ 22  Тоді Давид сказав Ітта́ю:+ «Добре, проходь». І гатя́нин Ітта́й пройшов з усіма своїми людьми й дітьми. 23  Усі тамтешні мешканці голосно плакали, коли народ йшов. Цар же стояв перед долиною Кедро́н.+ Перейшовши долину, народ вирушив далі дорогою, що вела в пустелю. 24  Там був і Садо́к+ разом з усіма левітами,+ які несли ковчег+ угоди правдивого Бога.+ Поставивши ковчег, вони зупинилися. Евіата́р+ також підійшов туди і стояв, поки всі люди не вийшли з міста. 25  Цар сказав Садо́ку: «Віднеси ковчег правдивого Бога назад у місто.+ Якщо я знайду ласку в очах Єгови, то він поверне мене і дозволить побачити ковчег та місце, де він пробуває.+ 26  Але якщо Бог скаже: “Ти мені не до вподоби”, що ж, нехай робить те, що добре в його очах». 27  Далі цар сказав священику Садо́ку: «Ти ж прозорливець.+ Повертайся з миром у місто разом зі своїм сином Ахімаа́цом та Йоната́ном,+ сином Евіата́ра. Повертайтеся ви і обидва ваші сини. 28  А я затримаюсь у пустелі, біля бродів, поки не отримаю від вас звістки».+ 29  Тож Садо́к та Евіата́р віднесли ковчег правдивого Бога назад в Єрусалим і залишилися там. 30  Давид же почав підніматися на Оливкову гору*.+ Він ішов і плакав, голова його була покрита, а ноги босі. Усі люди, які були з ним, також ішли, покривши голови, і плакали. 31  Давиду донесли: «Ахітофе́л — серед тих, хто у змові+ з Авесало́мом».+ Тоді Давид сказав: «Єгово,+ прошу тебе, зроби пораду Ахітофе́ла безглуздою!»+ 32  Коли Давид піднявся на вершину, де поклонялися Богу, йому назустріч вийшов архітя́нин+ Хуша́й;+ одяг на ньому був роздертий, а голова посипана порохом. 33  Давид сказав йому: «Якщо ти підеш зі мною, то будеш мені тягарем, 34  а якщо повернешся в місто і скажеш Авесало́му: “Царю, я — твій слуга. Колись я служив твоєму батькові, а тепер буду служити тобі”,+ то зведеш нанівець пораду Ахітофе́ла.+ 35  Там з тобою будуть священики Садо́к та Евіата́р. Передавай їм усе, що почуєш з дому царя.+ 36  З ними також будуть два їхні сини: Ахімаа́ц,+ син Садо́ка, та Йоната́н,+ син Евіата́ра. Передавайте мені через них усе, що почуєте». 37  Тож Хуша́й, друг*+ Давида, прийшов у Єрусалим, коли в місто входив Авесало́м.

Примітки

Або, можливо, «40 років».
Або «поклоніння». Букв. «виконаю служіння».
Або «палацом».
Або «переходили поруч із ним».
Або «переходили перед обличчям царя».
Або «схил».
Або «довірена особа».