Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

1 Царів 22:1—53

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Союз Йосафата й Ахава (1–12)

  • Михая передвіщає поразку (13–28)

    • Дух має обманути Ахава (21, 22)

  • Ахава вбивають (29–40)

  • Правління Йосафата в Юді (41–50)

  • Ахазія, цар Ізраїля (51–53)

22  Три роки між Сирією та Ізра́їлем не було війни.  На третій рік Юдин цар Йосафа́т+ пішов до ізра́їльського царя.+  І цар Ізра́їля сказав своїм слугам: «Хіба ви не знаєте, що Рамо́т-Гілеа́д+ належить нам? А ми нічого не робимо, щоб забрати його в сирійського царя!»  Ізра́їльський цар запитав Йосафа́та: «Підеш зі мною на Рамо́т-Гілеа́д?» Той відповів: «Якщо підеш ти, піду і я, мій народ — твій народ, мої коні — твої коні».+  При тому Йосафа́т сказав ізра́їльському царю: «Але прошу тебе, дізнайся+ спочатку, що скаже Єгова».+  Тож цар Ізра́їля зібрав приблизно 400 пророків і запитав їх: «Іти мені війною на Рамо́т-Гілеа́д чи не йти?» Ті відповіли: «Йди, і Єгова дасть його в цареву руку».  Однак Йосафа́т сказав: «Чи є тут ще якийсь пророк Єгови? Запитаймо також його».+  У відповідь ізра́їльський цар сказав Йосафа́ту: «Є ще один чоловік, через якого можна запитати Єгову,+ але я його ненавиджу,+ бо він ніколи не пророкує для мене доброго, а тільки погане.+ Це Миха́я, син Ї́мли». Але Йосафа́т сказав: «Не говори так, ца́рю».  Тоді цар Ізра́їля покликав придворного і наказав: «Швидко приведи Миха́ю, сина Ї́мли».+ 10  У той час ізра́їльський цар і Йосафа́т, цар Юди, були на току біля входу в браму Сама́рії. Вони сиділи на своїх тронах, одягнені в царські шати, і перед ними пророкували всі пророки.+ 11  Седекı́я, син Кенаа́ни, зробив собі залізні роги і промовив: «Так говорить Єгова: “Ними ти будеш бити* сирійців, аж поки не знищиш”». 12  Усі інші пророки говорили те саме: «Іди на Рамо́т-Гілеа́д і переможеш. Єгова дасть його в цареву руку». 13  Посланець, який пішов за Миха́єю, сказав йому: «Послухай, усі пророки в один голос пророкують царю перемогу. Прошу тебе, нехай і твоє слово буде таке ж, як їхнє. Скажи і ти щось добре».+ 14  Але Миха́я відповів: «Як живий Єгова, я говоритиму тільки те, що скаже Єгова». 15  Після того він прийшов до царя, і цар запитав: «Миха́є, іти нам війною на Рамо́т-Гілеа́д чи не йти?» — «Йдіть,— відповів той,— і переможете. Єгова віддасть його в цареву руку». 16  Тоді цар вигукнув: «Скільки разів мені брати з тебе клятву, що ти говоритимеш тільки правду від імені Єгови?!» 17  Миха́я промовив: «Я бачу всіх ізраїльтян, розпорошених по горах,+ немов вівці без пастуха. Єгова сказав: “Вони не мають господаря. Нехай з миром повертаються до своїх домів”». 18  Тож цар Ізра́їля сказав Йосафа́ту: «Хіба я не говорив, що він не буде пророкувати для мене доброго, а тільки погане?»+ 19  І Миха́я сказав: «Послухай слово Єгови. Я бачив Єгову, який сидів на престолі,+ а праворуч і ліворуч від нього стояло все небесне військо.+ 20  Єгова запитав: “Хто обманом змусить Аха́ва піти на Рамо́т-Гілеа́д, щоб він там загинув?” І хтось говорив одне, а хтось — інше. 21  Зрештою вийшов один дух*,+ став перед Єговою і сказав: “Я обману його”.— “Як ти це зробиш?” — запитав Єгова. 22  Він відповів: “Я піду і стану духом омани в устах усіх його пророків”.+ Тоді Бог сказав: “Тобі вдасться його обманути. Йди і зроби це”. 23  Тож Єгова вклав дух омани в уста всіх твоїх пророків.+ Але Єгова сповістив, що тебе чекає лихо».+ 24  Тоді Седекı́я, син Кенаа́ни, підійшов до Миха́ї і вдарив його по щоці, кажучи: «Коли це дух Єгови відійшов від мене, щоб говорити з тобою?»+ 25  Миха́я відповів: «Ти взна́єш це, як будеш ховатись у найдальшій кімнаті». 26  І цар Ізра́їля сказав: «Схопіть Миха́ю, відведіть його до Амо́на, начальника міста, і Йоа́ша, царевого сина, 27  і скажіть їм: “Цар наказав так: «Киньте його до в’язниці+ та зменшіть йому норму хліба і води. Хай він буде там, поки я не прийду з перемогою*»”». 28  На це Миха́я сказав: «Якщо ти повернешся з перемогою*, то Єгова не говорив через мене,+ — і додав: — Слухайте це, всі народи!» 29  Після того ізра́їльський цар і Йосафа́т, цар Юди, пішли в Рамо́т-Гілеа́д.+ 30  Цар Ізра́їля сказав Йосафа́ту: «Я піду в бій переодягненим, а ти йди у своїх царських шатах». Тож ізра́їльський цар переодягнувся,+ і вони пішли у бій. 31  А сирійський цар наказав 32 начальникам своїх колісниць:+ «Не воюйте ні з малим, ні з великим, а лише з царем Ізра́їля». 32  Як тільки начальники побачили Йосафа́та, то подумали: «Це точно ізра́їльський цар!» — і повернули, щоб напасти на нього. Тоді Йосафа́т почав кликати на допомогу. 33  Побачивши, що це не ізра́їльський цар, начальники перестали гнатися за ним. 34  А один чоловік навмання* випустив стрілу, і вона влучила в ізра́їльського царя, у щілину в його панцирі. Тоді цар сказав візнику колісниці: «Повертай! Вивези мене з поля бою*, бо я тяжко поранений».+ 35  Але весь день йшла жорстока битва, тому царя підтримували, щоб він міг стояти в колісниці лицем до сирійців. Кров з його рани текла в бойову колісницю, а ввечері він помер.+ 36  Під час заходу сонця серед табору пролунав клич: «Всі до своїх міст! Всі до свого краю!»+ 37  І цар помер. Його привезли в Сама́рію і там поховали. 38  Коли ж його бойову колісницю мили біля ставка в Сама́рії, то пси лизали його кров і там же милися повії*, як Єгова і говорив.+ 39  Про інші діла Аха́ва, про все, що він робив, про дім* зі слонової кістки,+ який він побудував, і про всі міста, які він збудував, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 40  Коли Аха́в спочив зі своїми прабатьками,+ замість нього зацарював його син Ахазı́я.+ 41  А Йосафа́т,+ син А́си, став царем Юди в четвертий рік царювання ізра́їльського царя Аха́ва. 42  Йосафа́т став царем, коли йому було 35 років, і царював у Єрусалимі 25 років. Його матір’ю була Азу́ва, дочка Шı́лхі. 43  Він у всьому наслідував свого батька А́су,+ не відхилявся від його шляху і робив те, що правильне в очах Єгови.+ Тільки священні узвишшя не були знищені. Народ і далі приносив там жертви і спалював приношення.+ 44  Йосафа́т був у мирі з ізра́їльським царем.+ 45  А про інші діла Йосафа́та, про його могутність і про те, як він воював, записано в літописі Юдиних царів. 46  Він також вигубив у краю всіх чоловіків, які займалися храмовою проституцією+ і залишилися з часу його батька А́си.+ 47  А в Едо́мі+ у той час не було царя; замість нього був урядник.+ 48  Йосафа́т побудував таршı́ські кораблі*, щоб привозити з Офı́ру золото.+ Але вони так і не попливли туди, бо розбилися в Еціо́н-Геве́рі.+ 49  Саме тоді Ахазı́я, син Аха́ва, сказав Йосафа́ту: «Хай мої слуги попливуть на кораблях разом з твоїми слугами». Але Йосафа́т не погодився. 50  Коли Йосафа́т спочив зі своїми прабатьками,+ його поховали разом з прабатьками у Давидовому місті, місті його прабатька, а замість нього зацарював його син Єгора́м.+ 51  Ахазı́я,+ син Аха́ва, став царем над Ізра́їлем у 17-й рік правління Юдиного царя Йосафа́та і правив у Сама́рії два роки. 52  Він робив зло в очах Єгови і ходив слідами свого батька+ і матері,+ а також слідами Єровоа́ма, Нева́тового сина, який звів Ізра́їль на шлях гріха.+ 53  Він служив і вклонявся Ваа́лу+ та ображав Єгову, Ізра́їлевого Бога,+ як це робив його батько.

Примітки

Або «проганяти».
Або «ангел».
Або «з миром».
Або «з миром».
Або «ненавмисно».
Букв. «з табору».
Або, можливо, «де зазвичай милися повії, то пси лизали його кров».
Або «палац».