Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

1 Царів 2:1—46

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Давид наставляє Соломона (1–9)

  • Смерть Давида; Соломон на троні (10–12)

  •  Адонія гине через свій підступний задум (13–25)

  • Цар виганяє Евіатара; Йоава вбивають (26–35)

  • Шім’ї вбито (36–46)

2  Як наблизився час смерті Давида, він сказав своєму синові Соломону:  «Я помираю*, тому будь сильний+ та мужній.+  Слухайся свого Бога Єгови: ходи його дорогами і тримайся його постанов, заповідей, присудів і нагадувань, як написано в Законі Мойсея.+ Тоді ти матимеш успіх* у всьому, що будеш робити, і всюди, куди підеш.  А Єгова виконає те, що обіцяв про мене: “Якщо твої сини будуть зважати на свої дороги і ходити переді мною у вірності, служачи всім своїм серцем і всією душею*,+ то хтось із твоїх нащадків завжди* сидітиме на троні Ізра́їля”.+  Ти добре знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церу́ї, що́ він заподіяв двом начальникам Ізра́їлевого війська — Авне́ру,+ синові Не́ра, і Ама́сі,+ синові Єте́ра. В мирний час він убив їх, проливши кров,+ немов на війні, і заплямував цією кров’ю свій ремінь на поясі і сандалії на ногах.  Вчини мудро і не дозволь, щоб він у своїй сивині мирно зійшов у могилу*.+  Синам гілеа́дівця Барзілла́я+ вияви віддану любов, і хай вони їдять за твоїм столом, бо вони теж допомогли мені,+ коли я втікав від твого брата Авесало́ма.+  А ще недалеко живе Шı́м’ї, син веніями́нівця Ге́ри з Бахури́ма. Він проклинав мене тяжкими прокляттями+ в той день, коли я йшов у Маханаї́м,+ але потім він зустрів мене біля Йордану, і я присягнув йому Єговою: “Я не вб’ю тебе мечем”.+  Не залиш його непокараним.+ Ти мудрий чоловік і знаєш, що з ним зробити. Не дай йому спокійно померти в старості*».+ 10  Після того Давид спочив зі своїми прабатьками, і його поховали в Давидовому місті.+ 11  Царював* Давид в Ізра́їлі 40 років: 7 років — у Хевро́ні+ і 33 роки — в Єрусалимі.+ 12  Соломон сів на трон свого батька Давида, і зрештою його царська влада міцно утвердилась.+ 13  Через якийсь час Адонı́я, син Хаггı́т, прийшов до Вірса́вії, матері Соломона. Вона запитала: «Ти прийшов з миром?» — «З миром,— відповів той 14  і додав: — Хочу поговорити з тобою». Тож вона сказала: «Говори». 15  Адонı́я продовжив: «Ти добре знаєш, що царська влада мала перейти до мене і весь Ізра́їль сподівався*, що я буду царем.+ Але царська влада відійшла від мене і дісталася моєму братові, бо це було від Єгови.+ 16  Тепер же маю до тебе лише одне прохання. Не відмов мені». Вірса́вія сказала йому: «Говори». 17  І він сказав: «Будь ласка, попроси царя Соломона,— він тобі не відмовить,— щоб він дав мені за дружину шунамітя́нку Авіша́г».+ 18  Вірса́вія відповіла: «Добре, я поговорю про тебе з царем». 19  Тож Вірса́вія прийшла до царя Соломона, щоб поговорити з ним про Адонı́ю. Цар відразу встав, вийшов їй назустріч і вклонився. Потім він сів на свій трон і наказав поставити трон для матері царя, щоб вона сіла праворуч від нього. 20  І вона сказала: «Маю до тебе невелике прохання. Не відмов мені». Цар відповів: «Кажи, мати моя, я тобі не відмовлю». 21  Тоді вона попросила: «Нехай шунамітя́нка Авіша́г стане дружиною твого брата Адонı́ї». 22  У відповідь цар Соломон сказав: «Чому ти просиш для Адонı́ї шунамітя́нку Авіша́г? Проси вже для нього і царську владу,+ бо він мій старший брат,+ до того ж його підтримують священик Евіата́р і Йоа́в,+ син Церу́ї».+ 23  І цар Соломон присягнув Єговою: «Нехай Бог суворо покарає мене, якщо Адонı́я не поплатиться своїм життям за це прохання*. 24  Як живий Єгова, який зміцнив мене,+ посадив на трон мого батька Давида і збудував для мене дім*,+ як і обіцяв, клянусь, що сьогодні Адонı́я помре».+ 25  Цар Соломон відразу дав наказ Бена́ї,+ сину Єгоя́ди. Той пішов і вразив* Адонı́ю, і він помер. 26  А священику Евіата́ру+ цар сказав: «Іди в Анато́т+ на свої поля! Ти заслуговуєш смерті, але сьогодні я не вб’ю тебе, бо ти носив ковчег Всевладного Господа Єгови перед моїм батьком Давидом+ і разом з моїм батьком зносив усі утиски».+ 27  Соломон усунув Евіата́ра від виконання обов’язків священика Єгови, щоб сповнилося слово Єгови, яке він сказав проти роду Ілı́я+ в Шı́ло.+ 28  Звістка про це дійшла до Йоа́ва. (А він підтримував Адонı́ю,+ хоч і не підтримував Авесало́ма.)+ Тож Йоа́в утік до намету Єгови+ і вхопився за роги жертовника. 29  Царю Соломону сказали: «Йоа́в утік до намету Єгови. Зараз він біля жертовника». Тоді Соломон послав Бена́ю, сина Єгоя́ди, та наказав: «Іди вбий його!» 30  Прийшовши до намету Єгови, Бена́я сказав Йоа́ву: «Цар говорить: “Вийди звідси!”» Але той відповів: «Ні, я помру тут». Бена́я передав його слова царю: «Ось так Йоа́в сказав і так відповів». 31  Цар промовив: «То зроби так, як він сказав. Вбий його і поховай та зніми з мене і з дому мого батька вину крові, яку несправедливо пролив Йоа́в.+ 32  Єгова змусить його розплатитися за пролиту кров*, бо він убив Авне́ра,+ сина Не́ра, начальника Ізра́їлевого війська,+ і Ама́су,+ сина Єте́ра, начальника Юдиного війська,+ — двох чоловіків, які були праведніші і кращі за нього. Він убив їх, вразивши мечем, а мій батько Давид нічого про це не знав. 33  Вина за пролиту кров вічно буде лежати на Йоа́вові та його потомстві*.+ А Давида і його потомство*, його дім і його трон Єгова поблагословить вічним миром». 34  Тоді Бена́я, син Єгоя́ди, пішов та вбив Йоа́ва. І його поховали біля його дому в пустелі. 35  Замість нього цар поставив на чолі війська Бена́ю,+ сина Єгоя́ди, а священика Садо́ка+ призначив замість Евіата́ра. 36  Згодом цар покликав Шı́м’ї+ та сказав йому: «Побудуй для себе дім в Єрусалимі. Живи тут і нікуди не виходь. 37  Бо того дня, коли ти вийдеш звідси і перейдеш долину Кедро́н,+ ти обов’язково помреш. І твоя кров буде на твоїй голові». 38  У відповідь Шı́м’ї сказав царю: «Слова твої справедливі. Твій слуга зробить так, як сказав мій пан, цар». І Шı́м’ї жив у Єрусалимі довгий час. 39  Але через три роки два раби Шı́м’ї втекли до Ахı́ша,+ сина Маа́хи, царя Га́та. Коли Шı́м’ї повідомили: «Твої раби в Га́ті», 40  він одразу зібрався, осідлав віслюка і поїхав у Гат до Ахı́ша шукати своїх рабів. Забравши їх з Га́та, він повернувся. 41  А Соломону сказали: «Шı́м’ї ходив з Єрусалима в Гат і повернувся». 42  Тоді цар покликав Шı́м’ї і промовив: «Хіба я не взяв з тебе клятви перед Єговою і не попередив тебе: “Того дня, коли ти вийдеш звідси і підеш кудись, то обов’язково помреш”,— і хіба ти не відповів: “Слова твої справедливі, так я і зроблю”?+ 43  Чому ж ти порушив клятву, яку дав перед Єговою, і не послухався мого наказу?» 44  Далі цар сказав Шı́м’ї: «Ти добре знаєш у своєму серці, яке зло ти зробив моєму батькові Давиду.+ Але Єгова все те зло поверне на твою голову.+ 45  А цар Соломон буде благословенний,+ і трон Давида буде міцно утверджений перед Єговою повіки». 46  Після того цар дав наказ Бена́ї, сину Єгоя́ди. Той пішов та вбив Шı́м’ї, і він помер.+ Так царство міцно утвердилося в руках Соломона.+

Примітки

Букв. «іду дорогою всієї землі».
Або «діятимеш мудро».
Або «то не буде вигублений у тебе чоловік, який».
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.
Букв. «зведи його сивину в крові до шео́лу». Див. глосарій, Шео́л.
Або «кількість днів царювання».
Або «обернув своє лице до мене».
Або «не висловив цього прохання проти власної душі».
Або «династію».
Або «напав на».
Або «поверне його кров йому ж на голову».
Або «нащадках».
Або «нащадків».