Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

1 Самуїла 25:1—44

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Смерть Самуїла (1)

  • Навал відмовляє Давидовим посланцям (2–13)

  • Мудрий вчинок Авігаїл (14–35)

    • Єгова збереже тебе, «як оберігають дорогоцінності» (29)

  • Єгова карає глупого Навала (36–38)

  • Авігаїл стає дружиною Давида (39–44)

25  Згодом помер Самуї́л.+ Всі ізраїльтяни зібралися, щоб оплакати Самуї́ла і поховати його біля його дому в Ра́мі.+ Після того Давид пішов у пустелю Пара́н.  У Мао́ні+ жив один чоловік, який тримав свою худобу в Карме́лі*.+ Він був дуже багатий: мав 3000 овець і 1000 кіз. У той час він стриг у Карме́лі своїх овець.  Цього чоловіка звали Нава́л,+ а його дружину — Авігаї́л.+ Вона була розважлива й гарна, її ж чоловік, з роду Кале́ва,+ був людиною жорстокою і злою.+  Коли Давид перебував у пустелі, то почув, що Нава́л стриже овець,  і послав до нього 10 юнаків. Він сказав їм: «Підіть до Нава́ла в Карме́ль, запитайте від мого імені, чи все у нього гаразд,  і передайте: “Бажаю тобі довгого життя, і хай добре ведеться тобі*, твоїм домашнім і всьому, що в тебе є.  Я чую, що ти стрижеш овець. Коли твої пастухи були з нами, ми їх не кривдили,+ і за весь час, поки вони були в Карме́лі, у них нічого не пропало.  Запитай про це у своїх слуг, і вони тобі розкажуть. Тож нехай мої люди знайдуть ласку у твоїх очах, адже ми прийшли в радісний час*. Прошу тебе, дай своїм слугам і своєму сину Давиду, що можеш”».+  Ті юнаки прийшли до Нава́ла і сказали йому все це від імені Давида. Коли вони закінчили говорити, 10  Нава́л відповів їм: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссе́я? Сьогодні багато слуг втікає від своїх панів.+ 11  Чи я маю взяти свій хліб, воду і м’ясо, приготоване для моїх стрижіїв, і віддати людям, які прийшли невідомо звідки?» 12  Тоді люди Давида повернулися і передали йому всі ці слова. 13  Давид відразу ж наказав: «Нехай кожен прив’яже до пояса свого меча!»+ Вони так і зробили, і Давид теж взяв меча. Близько 400 чоловіків пішло за Давидом, а 200 залишилося пильнувати речі. 14  Тим часом один зі слуг сказав Авігаї́л, дружині Нава́ла: «Давид послав з пустелі людей побажати добра нашому пану, але він накинувся на них з обра́зами.+ 15  Ці люди дуже добре ставилися до нас. Вони ніколи нас не кривдили, і за весь час, поки ми були з ними в полі, у нас нічого не пропало.+ 16  Вони вдень і вночі захищали нас, немов мур, поки ми були з ними і пасли овець. 17  Тепер подумай, що тобі робити, бо нашому пану і всім його домашнім загрожує велика біда.+ Він настільки нікчемна людина,+ що з ним ніхто не може поговорити». 18  Авігаї́л+ швидко взяла 200 буханців хліба, 2 великих глеки вина, 5 зарізаних овець, 5 сей* смаженого зерна, 100 кругів пресованих родзинок, 200 кругів пресованих фіг і нав’ючила все це на ослів.+ 19  Потім вона наказала своїм слугам: «Ідіть вперед, а я піду за вами», проте своєму чоловікові Нава́лу вона нічого не сказала. 20  Коли Авігаї́л верхи на ослі спускалася вниз, Давид зі своїми людьми йшов їй назустріч, хоч і не знав цього, бо її заступала гора. І раптом вони зустрілися. 21  Давид перед тим говорив: «Дарма я стеріг у пустелі все, що належить цьому чоловіку. Нічого не пропало з його майна,+ а він платить мені злом за добро.+ 22  Нехай Бог суворо покарає Давидових ворогів*, якщо до ранку я залишу живим у нього хоча б одного чоловіка*». 23  Побачивши Давида, Авігаї́л зіскочила з осла, впала перед Давидом на коліна і вклонилася до землі. 24  Вона припала йому до ніг і сказала: «Пане мій, нехай ця провина буде на мені. Дозволь своїй служниці поговорити з тобою, вислухай служницю свою. 25  Прошу, мій пане, не звертай уваги на цього нікчемного чоловіка Нава́ла,+ бо яке його ім’я, такий він сам. Його звати Нава́л*, і він дійсно безглуздий. А я, твоя служниця, не бачила юнаків, яких послав мій пан. 26  Пане мій, як живий Єгова і як живий ти*, це Єгова стримав тебе+ від пролиття крові+ і від того, щоб ти своєю рукою мстився за себе*. Нехай твої вороги і ті, хто хоче заподіяти тобі зло, стануть такими, як Нава́л. 27  А цей подарунок*,+ який моєму пану привезла його служниця, нехай віддадуть юнакам, що йдуть слідом за моїм паном.+ 28  Прошу, вибач переступ своєї служниці. Єгова обов’язково зміцнить рід мого пана,+ бо ти ведеш війни Єгови,+ і впродовж усього свого життя ти не робив нічого поганого.+ 29  Коли хтось стане переслідувати тебе і посягне на твоє життя*, то Єгова, твій Бог, збереже тобі життя*, як оберігають дорогоцінності, сховавши їх у торбину. Але життя* твоїх ворогів він викине, наче каміння з пращі*. 30  Коли Єгова зробить моєму пану все те добро, яке обіцяв, і поставить тебе провідником Ізра́їля,+ 31  то ти, мій пане, не будеш каятися і жалкувати* у своєму серці, що пролив кров даремно, що своєю рукою помстився за себе*.+ Пане мій, коли Єгова обдарує тебе добром, згадай про свою служницю». 32  На це Давид сказав Авігаї́л: «Нехай лине слава Єгові, Богу Ізра́їля, який сьогодні послав тебе мені назустріч. 33  Благословенний твій розум і благословенна ти за те, що стримала мене сьогодні від пролиття крові+ й від того, щоб я власною рукою помстився за себе*. 34  Бо — як живий Єгова, Бог Ізра́їля, який не дав мені заподіяти тобі зло,+ — якби ти не поспішила мені назустріч,+ то до ранку в Нава́ла не залишилося б живим жодного чоловіка*».+ 35  Давид прийняв від неї те, що вона привезла, і промовив: «Повертайся з миром додому. Знай, я прислу́хався до твоїх слів і виконаю твоє прохання». 36  Коли Авігаї́л повернулася до Нава́ла, він, наче цар, бенкетував у своєму домі. Нава́л* мав хороший настрій і дуже напився. Авігаї́л до світанку нічого йому не говорила. 37  А вранці, коли Нава́л протверезів, дружина про все йому розповіла. Тоді серце Нава́ла завмерло, його самого спаралізувало, і він лежав, наче камінь. 38  Днів через 10 Єгова вразив Нава́ла, і той помер. 39  Як Давид почув, що Нава́л помер, то сказав: «Нехай лине слава Єгові, який виправдав мене,+ звільнив від ганьби, що її стягнув на мене Нава́л,+ і стримав мене, свого слугу, щоб я не вчинив зла,+ а зло Нава́ла Єгова повернув на його ж голову». Потім Давид передав Авігаї́л, що хоче взяти її за дружину. 40  Тож Давидові слуги прийшли до Авігаї́л у Карме́ль і сказали: «Давид послав нас до тебе, бо хоче, щоб ти стала йому дружиною». 41  Вона відразу встала, вклонилася до землі і відповіла: «Твоя служниця готова прислуговувати тобі, мій пане, і мити ноги+ твоїм слугам». 42  Після цього Авігаї́л+ швидко зібралася, сіла на осла і в супроводі п’ятьох своїх служниць вирушила з посланцями Давида. І стала вона його дружиною. 43  Давид також взяв собі єзреїльтя́нку+ Ахіноа́м,+ і вони обидві були його дружинами.+ 44  А Сау́л віддав свою дочку Мелхо́лу,+ дружину Давида, за Лаї́шевого сина Па́лті,+ що з Галлı́му.

Примітки

Місто в Юді; не те саме, що гора Карме́ль.
Або «мир тобі».
Букв. «в добрий день».
1 се́я — 7,33 л. Див. додаток Б14.
Або, можливо, «Давида».
Букв. «будь-кого, хто мочиться на стіну». Зневажливий євр. вислів, що стосується чоловіків.
Озн. «безглуздий; глупий».
Або «твоя душа».
Або «приніс спасіння».
Букв. «благословення».
Або «душу».
Або «душу».
Або «душі».
Або «наче із заглибини пращі».
Букв. «не будеш хитатися або спотикатися».
Або «приніс спасіння».
Або «приніс спасіння».
Букв. «будь-кого, хто мочиться на стіну». Зневажливий євр. вислів, що стосується чоловіків.
Букв. «Нава́лове серце».