Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Суддів 19:1—30

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Злочин веніяминівців у Гіві (1–30)

19  У ті дні, коли в Ізра́їлі не було царя,+ один левіт жив далеко в гористому краю Єфре́ма.+ Він узяв собі за наложницю жінку з Юдиного Віфлеєма.+  Але вона зраджувала його і зрештою пішла у Віфлеєм до свого батька й пробула в його домі чотири місяці.  Тоді її чоловік вирушив до неї, щоб вмовити її повернутися. Він взяв з собою слугу та двох віслюків. Коли ж він прибув, жінка завела його в дім свого батька, і той, побачивши зятя, зрадів.  Тесть, батько молодої жінки, упросив його залишитися на три дні; тож левіт їв і пив з ним та ночував у його домі.  А на четвертий день, коли вони повставали рано-вранці, щоб вирушити в дорогу, батько молодої жінки сказав зятеві: «Поїж трохи, щоб мати силу*, а потім підеш».  Тож вони сіли й почали обоє їсти та пити. Після того батько молодої жінки промовив: «Прошу, заночуй у нас і відпочинь*».  Коли чоловік все-таки встав, щоб іти, тесть почав його вмовляти, і той залишився ще на одну ніч.  Як встав він удосвіта п’ятого дня, батько молодої жінки знову сказав: «Прошу тебе, поїж трохи, щоб мати силу*». Так вони засиділися допізна та все їли і їли.  Коли чоловік разом з наложницею та своїм слугою встав, щоб іти, тесть сказав йому: «Дивись, скоро вечір. Прошу, заночуй тут, бо день закінчується. Залишайся на ніч і відпочинь. А завтра вранці встанете та й вирушите в дорогу, до свого дому*». 10  Але чоловік не погодився. Він встав, узяв двох осідланих віслюків і разом з наложницею та слугою вирушив до Єву́са, тобто Єрусалима.+ 11  Коли вони були біля Єву́са, день уже закінчувався. Тоді слуга запитав свого пана: «Зупинимося в цьому місті євусея́н і заночуємо тут?» 12  Але той відповів: «Ми не повинні входити до міста чужинців, які не є ізраїльтянами. Підемо далі, до Гı́ви,+ — 13  а потім сказав слузі: — Спробуймо дійти до одного з тих місць. Заночуємо в Гı́ві або в Ра́мі».+ 14  Тож вони пішли далі, і, коли наблизилися до Гı́ви, що належить Веніями́ну, сонце стало заходити. 15  Отже, вони завернули в Гı́ву, увійшли в місто, щоб заночувати там, і сіли на ринковій площі. Але ніхто не взяв їх у свій дім на ніч.+ 16  Аж ось увечері після роботи на полі повертався один старий чоловік. Родом він був з гористого краю Єфре́ма,+ але вже якийсь час жив у Гı́ві, де мешкали веніями́нівці.+ 17  Він побачив на ринковій площі подорожнього і запитав його: «Звідки ти і куди йдеш?» 18  Той відповів: «Ми були у Віфлеємі, що в Юді, і йдемо далеко в гористий край Єфре́ма, бо сам я звідтіля. Я ходив у Віфлеєм,+ а тепер іду в дім Єгови*. Однак ніхто не бере мене у свій дім. 19  У нас вдосталь соломи і корму для віслюків,+ а також хліба+ та вина для мене, для жінки і для нашого слуги. Нам нічого не бракує». 20  На це старий чоловік сказав: «Мир тобі! Я подбаю про все, що потрібно, тільки не ночуй на площі». 21  Тоді він привів його у свій дім і нагодував* віслюків. А гості, помивши ноги, стали їсти і пити. 22  Коли ж вони відпочивали, дім обступили нікчемні чоловіки, що мешкали в тому місті. Вони гримали у двері і вигукували до господаря дому: «Виведи чоловіка, який зайшов до тебе! Ми хочемо зайнятися з ним сексом!»+ 23  Почувши це, господар дому вийшов і сказав: «Брати мої, прошу, не робіть зла. Той чоловік — гість у моєму домі. Не чиніть такого, це ж ганьба! 24  Ось моя дочка, вона ще дівчина, і ось його наложниця. Я виведу їх, а ви, якщо вже так хочете, можете безчестити їх*.+ Тільки не поводьтеся так з цим чоловіком, бо це ганьба!» 25  Але ті не хотіли його слухати. Тож левіт схопив свою наложницю+ та вивів її до них. Вони ґвалтували її і знущалися над нею цілу ніч аж до ранку, а на світанку відіслали її назад. 26  Рано-вранці жінка повернулася, впала перед дверима дому, в якому був її пан, і лежала там, поки не розвиднілося. 27  Коли вранці її пан встав і відкрив двері, щоб продовжити свою подорож, то побачив, що його наложниця лежить біля входу, поклавши руки на поріг. 28  Він промовив до неї: «Вставай, підемо далі». Але вона мовчала. Тоді чоловік поклав її на осла і вирушив додому. 29  А як він прийшов додому, то взяв великого ножа, порізав тіло наложниці на 12 частин і розіслав по одній частині в усі землі Ізра́їля. 30  І кожен, хто бачив це, казав: «Відколи ізраїльтяни вийшли з єгипетського краю, такого ще не бувало і не бачено. Обміркуймо це*, порадьмося+ і обговорімо, що будемо робити».

Примітки

Або «підтримати своє серце».
Або «і нехай тобі буде добре на серці».
Або «підтримати своє серце».
Букв. «намету».
Або, можливо, «а служу в домі Єгови».
Або «дав кормову суміш».
Або «чиніть над ними наругу і робіть те, що добре у ваших очах».
Або «покладімо на це свої серця».