Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Суддів 11:1—40

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Їфтаха виганяють, пізніше роблять провідником (1–11)

  • Переговори з аммонітянами (12–28)

  • Обіцянка Їфтаха і його донька (29–40)

    • Дочка не вийде заміж (38–40)

11  Гілеа́дівець Їфта́х+ був сильним воїном. Він був сином повії; батька його звали Гілеа́д.  Дружина* Гілеа́да також народила йому синів. І коли ті попідростали, то прогнали Їфта́ха, кажучи: «Ти не матимеш спадщини в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки».  Тож Їфта́х утік від своїх братів і оселився у землі Тов. Там до нього зійшлися люди, які залишились без роботи, і стали ходити за ним.  Згодом аммонітя́ни рушили війною на Ізра́їль.+  І, коли вони напали на ізраїльтян, старійшини Гілеа́ду відразу пішли, щоб привести Їфта́ха із землі Тов.  Вони сказали йому: «Ходи й стань нашим воєначальником, і ми зможемо воювати з аммонітя́нами».  Але Їфта́х відповів старійшинам Гілеа́ду: «Хіба ж не ви так сильно зненавиділи мене, що прогнали з батькового дому?+ То чому ви прийшли до мене тепер, коли потрапили в біду?»  На це гілеа́дські старійшини сказали: «Тому ми й прийшли до тебе. Якщо ти підеш з нами і воюватимеш проти аммонітя́н, то станеш провідником усіх мешканців Гілеа́ду».+  Тоді Їфта́х промовив до них: «Добре, я піду з вами воювати проти аммонітя́н, але якщо Єгова віддасть їх у мої руки, я таки буду вашим провідником». 10  І відповіли гілеа́дські старійшини: «Єгова буде свідком* між нами, якщо ми не зробимо так, як ти кажеш». 11  Тож Їфта́х пішов з ними, і народ зробив його своїм провідником та воєначальником. Їфта́х повторив усі свої слова перед Єговою в Мı́цпі.+ 12  І послав Їфта́х людей до аммонı́тського+ царя з такими словами: «Що ти маєш проти мене*, що прийшов напасти на мій край?» 13  А цар відповів Їфта́ховим посланцям: «Я прийшов, бо ізраїльтяни, вийшовши з Єгипту, забрали мою землю+ від Арно́ну+ до Яббо́ку і аж до Йордану.+ Поверніть її по-доброму». 14  Але Їфта́х знову послав до нього людей, 15  щоб вони сказали: «Так говорить Їфта́х: “Ізра́їль не забирав земель у моавітя́н+ та аммонітя́н.+ 16  Коли ізраїльтяни після виходу з Єгипту мандрували пустелею аж до Червоного моря+ і прийшли до Каде́шу,+ 17  то послали людей до едо́мського царя,+ кажучи: «Дозволь нам, будь ласка, перейти твоїм краєм», але він їх не послухав. Просили вони і моа́вського+ царя, однак і той не погодився. Тому ізраїльтяни залишилися в Каде́ші.+ 18  Коли вони пішли пустелею, то оминули землі Едо́му+ й Моа́ву. Вони пройшли повз Моа́в зі східного боку+ і отаборилися коло Арно́ну. Ізраїльтяни не заходили на територію Моа́ву,+ оскільки Арно́н був кордоном моа́вського краю. 19  Після того ізраїльтяни послали людей до аморе́йського царя Сиго́на, який царював у Хешбо́ні, і сказали: «Дозволь, будь ласка, перейти твоїм краєм у свою землю».+ 20  Але Сиго́н не дозволив ізраїльтянам перейти через свій край, бо не довіряв їм. Він зібрав увесь свій народ і, отаборившись в Яга́ці, воював з Ізра́їлем.+ 21  Тоді Єгова, Бог Ізра́їля, віддав Сиго́на та весь його народ у руку ізраїльтян, і вони перемогли їх та заволоділи всім краєм аморея́н.+ 22  Так ізраїльтяни здобули увесь край аморея́н від Арно́ну до Яббо́ку і від пустелі аж до Йордану.+ 23  Сам Єгова, Бог Ізра́їля, прогнав аморея́н перед своїм народом.+ А тепер ти хочеш прогнати Ізра́їль? 24  Чи ж ти не володієш усім тим, що дає тобі у володіння твій бог Кемо́ш?+ Тож і ми проженемо кожного, кого Єгова, наш Бог, проганяє перед нами.+ 25  Хіба ти ліпший від моа́вського царя Бала́ка,+ сина Ціппо́ра? Чи він колись сперечався або воював з Ізра́їлем? 26  Триста років Ізра́їль жив у Хешбо́ні та залежних від нього* містах,+ в Арое́рі й залежних від нього містах, а також у всіх містах уздовж берегів Арно́ну. Чому ж ви тоді не намагались повернути їх?+ 27  Не згрішив я проти тебе, а ти робиш зло — нападаєш на мене. Нехай Єгова, Суддя,+ розсудить сьогодні народ Ізра́їля та народ Аммо́на”». 28  Але аммонı́тський цар не послухав того, що говорили Їфта́хові посланці. 29  Дух Єгови зійшов на Їфта́ха,+ і той перейшов через Гілеа́д і Манасı́ю та дійшов до гілеа́дської Мı́цпи,+ а звідти рушив на аммонітя́н. 30  Тоді Їфта́х пообіцяв+ Єгові: «Якщо віддаси аммонітя́н у мою руку, 31  то перший, хто вийде мені назустріч з дверей мого дому, коли я повертатимуся з перемогою над аммонітя́нами, буде належати тобі, Єгово,+ і я віддам його як цілопалення».+ 32  Тож Їфта́х пішов воювати з аммонітя́нами, і Єгова віддав їх у його руку. 33  Їфта́х завдав аммонітя́нам великої поразки, вигубивши 20 міст від Арое́ра до Міннı́та і А́вель-Керамı́ма. Так аммонітя́ни були підкорені ізраїльтянам. 34  Зрештою Їфта́х повернувся додому в Мı́цпу.+ Аж ось йому назустріч вийшла його дочка, танцюючи і граючи на бубні. Вона була його єдиною дитиною. Крім неї він більше не мав ні сина, ні дочки. 35  Як тільки він її побачив, то роздер свій одяг і вигукнув: «О ні, донечко моя! Ти розбила мені серце*, бо я прирік тебе на вигнання. Я поклявся перед Єговою і не можу забрати своїх слів назад».+ 36  Але вона відповіла: «Батьку, якщо ти поклявся перед Єговою, то зроби зі мною те, що пообіцяв,+ бо Єгова помстився за тебе аммонітя́нам, твоїм ворогам». 37  А тоді вона сказала батькові: «Прошу тебе, дай мені два місяці, і я піду в гори з подругами, аби оплакати свою незайманість*». 38  На це Їфта́х сказав: «Іди». Він відпустив її на два місяці, і вона пішла в гори з подругами, аби оплакати свою незайманість. 39  А через два місяці вона повернулася до батька, і він виконав свою обітницю.+ Тож вона ніколи не мала інтимних стосунків з чоловіком. І в Ізра́їлі з’явився такий звичай*: 40  з року в рік — чотири дні на рік — молоді ізраїльтянки ходять хвалити доньку гілеа́дівця Їфта́ха.

Примітки

Очевидно, інша дружина.
Букв. «тим, хто чує».
Букв. «що мені й тобі».
Або «довколишніх».
Букв. «зробила мене дуже низьким».
Або «з друзями поплакати, бо ніколи не вийду заміж».
Або «постанова».