Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Римлян 9:1—33

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Павло журиться за тілесний Ізраїль (1–5)

  • Справжнє потомство Авраама (6–13)

  • Божі рішення не можна ставити під сумнів (14–26)

    • Посудини гніву і милосердя (22, 23)

  • Врятується лише останок (27–29)

  • Ізраїль спіткнувся (30–33)

9  Як учень Христа, кажу правду, не обманюю, бо моє сумління під впливом святого духу свідчить разом зі мною:  серце моє сповнене великої журби та невпинного болю.  Адже я готовий бути про́клятим і відлученим від Христа заради братів, своїх родичів за тілом,  ізраїльтян. Їх усиновив Бог,+ вони мають славу, угоди,+ Закон+ і обіцянки;+ також їм доручено священне служіння.+  Вони є нащадками патріархів,+ від яких походить за тілом і Христос.+ Нехай Богу, який є над усім, вічно лине хвала. Амінь.  Але це не означає, що Боже слово не збулося, бо не кожен, хто походить від Ізра́їля, обов’язково є «Ізра́їлем».+  І те, що вони Авраамове потомство*, не означає, що всі вони його діти,+ адже написано: «Обіцяне тобі потомство* прийде через Ісака».+  Тобто діти за тілом не обов’язково є дітьми Божими,+ а справжнім потомством* вважаються діти за обіцянкою.+  Бо ось яку обіцянку дав Бог: «Я прийду наступного року в цей самий час, і Сарра матиме сина».+ 10  Проте обіцянка була дана не лише в цьому випадку, але й тоді, коли Реве́ка зачала близнюків від Ісака, нашого прабатька.+ 11  Оскільки до їхнього народження, коли вони ще не зробили ні добра, ні зла,— аби намір Бога щодо вибору і далі залежав не від учинків, а від того, хто кличе,— 12  їй було сказано: «Старший стане рабом молодшого».+ 13  Тому й написано: «Я полюбив Якова, а Ісава зненавидів».+ 14  Що ж тоді скажемо? Невже Бог несправедливий? Звичайно, ні!+   15  Ось що він говорить Мойсею: «Над ким захочу змилосердитися, над тим і змилосерджусь. І, кому захочу співчувати, тому й співчуватиму».+   16  Отже, це залежить не від чийогось бажання або зусиль*, а від Бога, який виявляє милосердя.+ 17  Бо, як видно з Писання, Бог сказав фараону: «Ось для чого я залишив тебе при житті: щоб показати на твоєму прикладі свою силу і щоб про моє ім’я розповідали по цілій землі».+ 18  Тож, над ким хоче, він змилосерджується і, кому хоче, дозволяє стати впертим.+ 19  Тоді ти запитаєш мене: «Чому він все-таки докоряє? Адже хто може противитись його волі?» 20  Людино, хто ж ти така, щоб зухвало відповідати Богу?+ Хіба виріб скаже своєму майстру: «Навіщо ти мене зробив таким?»+ 21  Невже ти не знаєш, що гончар має владу над глиною+ і може з тієї ж брили зробити одну посудину для почесного вжитку, а іншу — для непочесного? 22  Бог, бажаючи показати свій гнів і силу, з великою терпеливістю зносив приготовані для знищення посудини гніву, 23  щоб виявити свою безмежну славу на посудинах милосердя,+ які заздалегідь приготовані для слави, 24  тобто на нас, людях, яких він покликав не лише з-посеред юдеїв, але й з-посеред інших народів.+ Що ж на це скажемо? 25  У книзі Осı́ї він говорить щось подібне: «Не свій народ+ я назву “народом моїм” і нелю́бу — “улюбленою”,+ 26  і там, де їм було сказано: “Ви не мій народ”, їх буде названо “синами живого Бога”».+ 27  Більш того, про Ізра́їль Ісая вигукує: «Навіть якщо синів Ізра́їля буде стільки, як морського піску, врятується лише останок.+ 28  Бо Єгова* притягне до відповідальності мешканців землі, остаточно і без зволікань*».+ 29  Також Ісая передрік: «Якби Єгова*, Бог військ*, не залишив нам потомства*, то ми стали б як Содом, були б схожі на Гоморру».+ 30  Що ж тоді скажемо? Люди з інших народів, хоча й не ставили собі за мету досягти праведності, все-таки досягли її+ — праведності, яка походить від віри.+ 31  Ізра́їль же, хоча й намагався виконати закон праведності, не досяг своєї мети — не виконав цього закону. 32  Чому? Тому що намагався виконати його не завдяки вірі, а завдяки ділам. Ці люди спіткнулися об «камінь спотикання»,+ 33  як і написано: «Ось я кладу на Сіоні камінь+ спотикання і скелю, яка є перешкодою на їхньому шляху, але той, хто ґрунтує свою віру на ньому, не розчарується».+

Примітки

Букв. «насіння».
Букв. «насіння».
Букв. «насінням».
Букв. «не від того, хто бажає, і не від того, хто біжить».
Або «виконає це швидко».
Букв. «насіння».