Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Римлян 8:1—39

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Життя і свобода завдяки духу (1–11)

  • Дух усиновлення свідчить (12–17)

  • Створіння чекає свободи Божих дітей (18–25)

  • «Дух сам просить за нас» (26, 27)

  • Бог вибирає наперед (28–30)

  • Перемога завдяки Божій любові (31–39)

8  Отже, ті, хто живе в єдності з Христом Ісусом, не підлягають осуду.  Бо закон духу, завдяки якому можна жити в єдності з Христом Ісусом, визволяє тебе+ від закону гріха і смерті.  Адже те, що не зміг зробити Закон,+ який був слабким+ через плоть, здійснив Бог: засудив гріх у плоті, пославши свого Сина+ в подобі грішної плоті,+ щоб покінчити з гріхом.  Він зробив це, щоб праведні вимоги Закону виконалися на нас+ — тих, хто живе*, керуючись духом, а не бажаннями плоті.+  Бо ті, хто живе, керуючись бажаннями плоті, зосереджують свої думки на плотському,+ а ті, хто живе, керуючись духом,— на духовному.+  Тож зосередженість на плотському означає смерть,+ а зосередженість на духовному — життя і мир.+  Якщо хтось зосереджує думки на плотському, він стає Божим ворогом,+ бо плоть не підкоряється Божому закону і, по суті, не може йому підкорятися.  Отже, ті, хто живе, керуючись плотськими бажаннями, не можуть подобатись Богові.  А ви живете, керуючись не бажаннями плоті, а духом,+ якщо, звичайно, Божий дух справді у вас діє. Але якщо якась людина не має духу Христа, вона не належить Христу. 10  Якщо ж Христос перебуває в єдності з вами,+ то, хоча плоть і мертва через гріх, дух дає життя завдяки праведності. 11  І якщо дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то він — той, хто воскресив Христа Ісуса з мертвих,+ — оживить і ваші смертні тіла+ своїм духом, який перебуває у вас. 12  Отже, брати, ми не змушені слухатися плоті і жити, керуючись її бажаннями,+ 13  бо якщо ви живете, керуючись бажаннями плоті, то неодмінно помрете, а якщо вчинки плоті умертвляєте+ духом, то будете жити.+ 14  Адже всі, кого веде Божий дух, справді є синами Бога.+ 15  Ви отримали не дух рабства, який знову викликає страх, а дух усиновлення, що й спонукує нас вигукувати: «А́вва*, Батьку!»+ 16  Тож Божий дух свідчить разом з нашим духом,+ що ми Божі діти.+ 17  Якщо ж ми діти, то й спадкоємці — спадкоємці самого Бога і співспадкоємці+ з Христом, якщо тільки разом з ним страждаємо,+ щоб разом і прославитись.+ 18  Тому я вважаю, що страждання, які ми тепер зносимо,— ніщо в порівнянні зі славою, яка стане явною через нас.+ 19  Адже все створіння з нетерпінням чекає на виявлення Божих синів.+ 20  Бо створіння було підкорене марноті+ не з власної волі, а через того, хто його підкорив. Проте він також дав надію, 21  що й саме́ створіння стане вільним+ від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих. 22  І ми знаємо, що досі все створіння разом стогне та мучиться. 23  Стогнемо й ми — ті, хто має перші плоди, тобто дух, стогнемо в серці+ і з нетерпінням чекаємо, коли Бог нас усиновить,+ визволить з наших тіл на основі викупу. 24  І, маючи цю надію, ми були врятовані, але видима надія — не надія, бо якщо людина вже щось бачить, то хіба їй треба надіятись на це? 25  А якщо ми надіємось+ на те, чого не бачимо,+ то продовжуємо чекати цього з витривалістю.+ 26  Подібно й дух допомагає нам у нашій слабкості,+ бо, коли треба молитися, ми не знаємо про що, але дух сам просить за нас невисловленими* стогнаннями. 27  А той, хто досліджує серця,+ знає, яке значення несе дух, бо дух просить за святих згідно з Божою волею. 28  Ми знаємо: Бог скеровує всі свої діла на добро тим, хто любить його, тим, хто покликаний згідно з його наміром.+ 29  Бо, кого він визнав спочатку, тих і вибрав наперед, щоб вони були подібними до його Сина,+ а він став первістком+ серед багатьох братів.+ 30  Більш того, кого він вибрав наперед,+ тих і покликав;+ тих же, кого покликав, він визнав праведними.+ І зрештою, кого він визнав праведними, тих і прославив.+ 31  Що ж тоді скажемо про це? Якщо Бог за нас, хто буде проти нас?+ 32  Невже той, хто не пошкодував навіть власного Сина і віддав його за всіх нас,+ разом з ним не дасть щедро і всього іншого? 33  Хто висуне обвинувачення проти Божих обранців?+ Адже сам Бог визнає́ їх праведними.+ 34  Хто їх засудить? Адже Христос Ісус помер, більш того, він воскрес, сидить праворуч від Бога+ і благає за нас.+ 35  Хто відділить нас від Христової любові?+ Чи лихо, чи страждання, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?+ 36  Наприклад, написано: «Нас убивають за тебе щодня, вважають вівцями, призначеними на заріз».+ 37  Але ми в усьому здобуваємо цілковиту перемогу+ завдяки тому, хто нас полюбив. 38  Тож я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні уряди, ні теперішнє, ні прийдешнє, ні сили,+ 39  ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше створіння не зможуть відділити нас від любові Бога, яку він виявляє через Христа Ісуса, нашого Господа.

Примітки

Букв. «ходить».
Арам. слово, що озн. «Батьку!»
Або «невимовними».