Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Об’явлення 16:1—21

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Сім чаш Божого гніву (1–21)

    • Вилиті на землю (2), на море (3), на ріки й джерела (4–7), на сонце (8, 9), на престол дикого звіра (10, 11), на Євфрат (12–16) і на повітря (17–21)

    • Божа війна в Армагеддоні (14, 16)

16  І я почув зі святині гучний голос,+ який говорив сімом ангелам: «Ідіть та вилийте на землю сім чаш Божого гніву».+  Перший ангел пішов і вилив свою чашу на землю.+ Тоді в людей, які мали знак дикого звіра+ та поклонялися його образу,+ з’явились жахливі болючі нариви.+  Другий ангел вилив свою чашу на море.+ Через це воно перетворилось у кров,+ подібну до крові мерця. І померло все, що було в морі,+ — кожне живе створіння*.  Третій ангел вилив свою чашу в ріки й водні джерела,+ і вони теж перетворились у кров.+  Я почув голос ангела, що має владу над водами: «Боже, ти той, хто є і хто був,+ Відданий,+ ти праведний, бо виніс такі присуди.+  Оскільки вони пролили кров святих і пророків,+ ти їх самих напоїв кров’ю.+ Вони заслуговують цього».+  Далі я почув, як заговорив жертовник: «Єгово* Боже, Всемогутній,+ правдиві та праведні твої присуди*».+  Четвертий ангел вилив свою чашу на сонце,+ якому було дозволено палити людей вогнем.  І палила людей сильна спека, але вони все одно зневажали ім’я Бога, якому підвладні всі ці кари. Вони не покаялись і не віддали йому слави. 10  П’ятий ангел вилив свою чашу на престол дикого звіра. Тоді його царство огорнула темрява.+ І люди почали кусати собі від болю язики, 11  однак і далі зневажали Бога небес за весь цей біль та нариви і не покаялись у своїх вчинках. 12  Шостий ангел вилив свою чашу на велику ріку Євфрат,+ і вода в ній висохла.+ Так була підготовлена дорога для царів,+ що зі сходу сонця*. 13  Потім я побачив, як з пащ дракона,+ дикого звіра й лжепророка виходять три нечисті натхнені вислови*, подібні до жаб. 14  Ці вислови натхнені демонами і виконують чуда.+ Вони виходять до царів усієї населеної землі, щоб зібрати їх на війну,+ яка відбудеться у великий день Всемогутнього Бога.+ 15  «Ось іду, як злодій.+ Щасливий той, хто не спить+ і стереже своє вбрання, щоб не ходити голим і щоб ніхто не бачив його сорому».+ 16  І вони зібрали їх на місце, яке єврейською називається Армагеддо́н*.+ 17  Сьомий ангел вилив свою чашу на повітря. І зі святині, з престолу, почувся гучний голос:+ «Сталося!» 18  Тоді спалахнули блискавки, пролунали голоси, вдарили громи і відбувся сильний землетрус.+ Такого сильного і великого землетрусу не було від часу створення людини на землі. 19  Велике місто+ розкололось на три частини, а міста́ народів обернулися в руїни. І Бог пригадав столицю, Вавилон Великий,+ щоб дати їй чашу з вином його лютого гніву.+ 20  Крім того, кожен острів утік і гір вже не було.+ 21  Потім з неба на людей почав падати великий град вагою з талант*.+ І люди зневажали Бога за цю кару, за град,+ бо вона була надзвичайно велика.

Примітки

Або «душа».
Або «судові рішення».
Або «зі сходу».
Букв. «нечисті духи».
Грец. Гар Маґедо́н, походить від євр. вислову, що озн. «гора Мегı́ддо».
1 грец. талант — 20,4 кг. Див. додаток Б14.