Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Неемії 9:1—38

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Народ зізнається у гріхах (1–38)

    • Єгова — Бог, який прощає (17)

9  А 24-го дня того місяця ізраїльтяни зібралися разом і почали постити в мішковині та поросі.+  Нащадки Ізра́їля відділилися від чужинців+ і, постававши, зізнавалися у власних гріхах та провинах своїх батьків.+  Потім, стоячи на своїх місцях, вони чверть дня* читали вголос з книги Закону+ свого Бога Єгови і ще чверть дня зізнавались у гріхах та вклонялися своєму Богу Єгові.  А Єшу́а, Ба́ні, Кадмії́л, Шеванı́я, Бу́нні, Шереве́я,+ Ба́ні і Кена́ні стали на помості+ для левітів і гучним голосом звернулись до Єгови, свого Бога.  І левіти Єшу́а, Кадмії́л, Ба́ні, Хашавне́я, Шереве́я, Годı́я, Шеванı́я та Петагı́я промовили: «Встаньте і вихваляйте Єгову, вашого Бога всю вічність*.+ І хай вихваляють твоє славне ім’я, яке гідне всякого благословення і хвали!  Ти, Єгово, єдиний.+ Ти створив небо, небо небес з усім його військом, землю і все, що на ній, моря́ і все, що в них. Зберігаєш ти все при житті, і військо небесне вклоняється тобі.  Єгово, ти Бог правдивий, який вибрав Аврама+ і вивів його з У́ра+ халде́йського та дав йому ім’я Авраам.+  Ти побачив, що його серце вірне тобі,+ тому уклав з ним угоду, пообіцявши дати йому та його потомству* край ханаа́нців, хетя́н, аморея́н, періззея́н, євусея́н та гіргашея́н.+ І ти дотримав своїх обіцянок, бо ти — праведний.  Побачив ти страждання наших прабатьків у Єгипті+ й почув їхнє голосіння біля Червоного моря. 10  І ти дав знаки і вчинив чуда, караючи фараона, усіх його слуг та мешканців того краю,+ бо знав, що вони поводились з нашими прабатьками зухвало.+ Ти прославив своє ім’я, і воно славне донині.+ 11  Розділив ти море перед нашими прабатьками, щоб вони перейшли його по сухій землі,+ а тих, хто гнався за ними, ти кинув у морську глибінь, як камінь у бурхливі води.+ 12  Ти вів наших прабатьків стовпом хмари вдень і стовпом вогню уночі, щоб освітлювати шлях, яким вони мали йти.+ 13  Ти зійшов на гору Сінай+ і промовляв до них з неба,+ даючи праведні присуди, закони правди* та добрі постанови й заповіді.+ 14  Ти звістив їм про святу суботу+ і передав через свого слугу Мойсея заповіді, постанови і закони. 15  Коли вони були голодні, ти посилав їм хліб з неба,+ коли були спраглі, давав воду зі скелі.+ Ти наказав їм піти і заволодіти краєм, який ти присягнув* їм дати. 16  Та вони, наші прабатьки, поводилися зухвало+ і вперто*+ та не слухали твоїх заповідей. 17  Вони не хотіли слухатись+ і не пам’ятали дивовижних діл, які ти чинив серед них. Стали вони впертими* та обрали собі провідника, щоб повернутися в неволю до Єгипту.+ Але ти Бог, який охоче прощає*, ти співчутливий*, милосердний, негнівливий і сповнений відданої любові,+ ти не покинув їх.+ 18  Навіть коли вони зробили собі з металу* теля і сказали: “Це наш Бог, який вивів нас з Єгипту”,+ — й дуже зневажали тебе, 19  навіть тоді через своє велике милосердя ти не покинув їх у пустелі.+ Стовп хмари, не відступаючи, вів їх удень, а стовп вогню постійно освітлював їхній шлях уночі.+ 20  Ти давав свій добрий дух, щоб зробити їх проникливими,+ годував манною+ і посилав їм воду, щоб втамувати спрагу.+ 21  Ти давав їм їжу в пустелі 40 років,+ і нічого їм не бракувало. Одяг їхній не зношувався,+ а ноги не опухали. 22  Ти дав їм царства й народи, розподіливши між ними землі.+ І вони заволоділи краєм Сиго́на,+ царя Хешбо́на,+ а також краєм О́га,+ царя Баша́ну. 23  Синів їхніх ти зробив такими численними, як зорі на небі,+ і привів у край, про який ти говорив їхнім прабатькам, що вони підуть і заволодіють ним.+ 24  Тож їхні сини заволоділи тим краєм,+ і ти підкорив їм ханаа́нців,+ що мешкали там, а також дав їм у руку тамтешніх царів та народи і дозволив зробити з ними все, що їм до вподоби. 25  Вони захопили укріплені міста,+ родючі* землі,+ доми, повні всякого добра, уже видовбані водозбори, виноградники, оливкові гаї+ та безліч плодових дерев. Тож вони їли досхочу, гладшали і тішились твоєю безмежною великодушністю. 26  Але вони стали неслухняні, збунтувалися,+ відвернулися від твого Закону* та ще й повбивали твоїх пророків, які застерігали їх, намагаючись навернути їх до тебе. Ці люди дуже зневажали тебе.+ 27  Тому ти віддав їх в руку ворога,+ який гнобив їх.+ Проте коли в утиску вони кликали тебе, ти прислуха́вся до них з неба й через своє велике милосердя посилав їм рятівників, які визволяли їх з руки ворога.+ 28  Та щойно наставало полегшення, вони знову чинили зло перед тобою,+ і ти віддавав їх у руку ворога, який панував над ними*.+ Тоді вони поверталися до тебе та благали про допомогу,+ і ти чув це з небес та знову й знову визволяв їх через своє велике милосердя.+ 29  І, хоча ти застерігав їх, намагаючись навернути до свого Закону, вони поводилися зухвало, не хотіли слухатись твоїх заповідей+ і грішили проти твоїх постанов, які дають життя тому, хто їх виконує.+ Вони відвернулися*, стали впертими* і неслухняними. 30  Ти багато років терпів їх+ і через пророків застерігав їх своїм духом, але вони все-таки не слухали. Зрештою ти віддав їх у руки народів землі.+ 31  Але через своє велике милосердя ти не знищив+ і не покинув їх, бо ти — Бог співчутливий* та милосердний.+ 32  І тепер, Боже наш — Боже величний, могутній та грізний, ти, що дотримуєшся своєї угоди і виявляєш віддану любов,+ нехай не здаються тобі малими страждання, які зносимо ми, наші царі, князі,+ священики,+ пророки,+ наші прабатьки та весь народ ще від часу ассирійських царів.+ 33  Ти праведний у всьому тому, що нас спіткало, бо ти вірний, а ми чинили зло.+ 34  Наші царі, князі, священики та прабатьки не виконували твого Закону і не зважали на твої заповіді та нагадування*, якими ти застерігав їх. 35  Навіть за часу своїх царів, коли вони мали від тебе вдосталь добра на просторій і родючій* землі, якою ти їх наділив, вони не служили тобі+ і не переставали чинити лихе. 36  І от сьогодні ми раби,+ ми раби в краю, який ти дав нашим прабатькам, щоб вони їли його плоди і насичувались його добром. 37  Щедрий урожай цього краю дістається царям, яких ти поставив над нами через наші гріхи.+ Вони панують над нами та нашою худобою, як їм до вподоби, а ми зносимо велику нужду. 38  Тож ми даємо тверду обіцянку+ і записуємо та скріплюємо її печатками наших князів, левітів і священиків».+

Примітки

Або «три години».
Або «від вічності до вічності».
Букв. «насінню».
Або «надійні закони».
Букв. «підняв свою руку».
Букв. «робили свою шию твердою».
Букв. «робили свою шию твердою».
Або «Бог прощення».
Або «ласкавий».
Або «литу статую».
Або «багаті».
Букв. «кинули твій Закон за свою спину».
Або «чавив їх».
Букв. «наставили вперте плече».
Букв. «зробили твердою свою шию».
Або «ласкавий».
Або «застереження».
Або «багатій».