Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Неемії 2:1—20

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Неемію послано в Єрусалим (1–10)

  • Неемія оглядає міський мур (11–20)

2  У місяці ніса́ні*, 20-го року+ царювання Артаксе́ркса,+ я, як завжди, взяв вино і подав цареві.+ До того цар ніколи не бачив мене сумним,  тому він запитав: «Чому обличчя твоє сумне? Ти ж ніби не хворий. Але бачу, щось гнітить твоє серце». Почувши це, я дуже злякався.  І я відповів: «Нехай цар живе повіки! Як же мені не сумувати, якщо місто, де поховані мої прабатьки, лежить у руїнах, а брами його спалені?»+  Тоді він запитав: «Чого ж ти хочеш?» Я відразу помолився до небесного Бога+  і сказав: «Якщо цареві до вподоби і якщо твій слуга знайшов ласку у твоїх очах, пошли мене в край Юди, у місто, де поховані мої прабатьки, щоб я відбудував його».+  Тоді цар запитав мене (цариця ж сиділа поряд): «Скільки часу триватиме твоя подорож і коли ти повернешся?» І цареві було до вподоби послати мене,+ а я назвав йому час.+  Крім того, я попросив: «Якщо цареві вгодно, нехай мені дадуть листи до намісників Заріччя*,+ щоб я безпечно дістався до Юди.  Також нехай дадуть листа до Аса́фа, доглядача царського парку*, щоб він виділив мені де́рева на бруси для брам Фортеці,+ що при домі*, для міського муру+ та для дому, де я житиму». І цар дав мені все,+ бо наді мною була добра рука мого Бога.+  Після цього я прийшов до намісників Заріччя і передав їм царські листи. А цар послав зі мною також воєначальників і вершників. 10  Коли ж про це дізналися хороня́нин Санвалла́т+ і аммонітя́нин+ Товı́я,+ який був урядником*, то їм дуже не сподобалося, що хтось шукає добра для народу Ізра́їля. 11  Зрештою я прийшов у Єрусалим. Пробувши там три дні, 12  я встав уночі і взяв із собою кількох чоловіків, але нікому не казав про те, що́ Бог поклав мені на серце зробити для Єрусалима. З худоби я взяв тільки осла, на якому їхав. 13  Тож я вирушив уночі через Долинну браму+ і, оминувши джерело Великої змії, подався до брами Попелищ,+ оглядаючи зруйновані мури Єрусалима та його попалені брами.+ 14  І, коли я дістався до Джерельної брами+ та Царського ставу, мій осел не зміг там пройти, бо було замало місця. 15  Я ж пішов далі, піднімаючись долиною*+ та оглядаючи вночі мур, і потім повернувся, увійшовши через Долинну браму. 16  А місцеві урядники+ не знали, куди я ходив і що робив, бо я ще нічого не казав ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні місцевим урядникам, ні жодному з робітників. 17  Згодом я промовив до них: «Ви бачите, що ми в жахливому становищі. Єрусалим спустошений, а його брами попалені. Відбудуймо ж єрусалимський мур, щоб нас більше не ганьбили». 18  І я розповів їм про те, як наді мною була добра рука мого Бога,+ і про те, що сказав мені цар.+ На це вони відповіли: «Станьмо та збудуймо!» — і вони зміцнилися* для доброго діла.+ 19  Коли ж про це довідалися хороня́нин Санвалла́т, аммонітя́нин+ Товı́я,+ який був урядником*, та араб Геше́м,+ то почали насміхатися+ і презирливо говорити: «Що це ви затіяли? Бунтуєтесь проти царя?»+ 20  Та я сказав їм: «Нам допоможе сам небесний Бог.+ І ми, його слуги, обов’язково станемо та збудуємо мур. А ви не маєте в Єрусалимі ні частки, ні жодних заслуг з минулого* чи будь-яких інших підстав щось вимагати».+

Примітки

Або «з-за Євфрату».
Або «царського лісу».
Або «храмі».
Букв. «слугою».
Або «ваді». Див. глосарій.
Букв. «зміцнили свої руки».
Букв. «слугою».
Або «пра́ва».