Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Матвія 27:1—66

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Ісуса віддають Пилату (1, 2)

  • Юда вішається (3–10)

  • Ісус перед Пилатом (11–26)

  • З Ісуса прилюдно глузують (27–31)

  • Прибитий до стовпа на Голгофі (32–44)

  • Ісусова смерть (45–56)

  • Поховання Ісуса (57–61)

  • Гробницю надійно стережуть (62–66)

27  Коли настав ранок, усі старші священики й старійшини народу почали радитись, як вбити Ісуса.+  Його зв’язали, а тоді відвели й віддали наміснику Пилату.+  А коли Юда, зрадник Ісуса, побачив, що того засудили, його почало мучити сумління. Тож він повернув 30 срібняків старшим священикам та старійшинам+  і сказав: «Згрішив я, бо зрадив невинну людину*!» Вони ж відповіли: «А нам що до того? Дивись сам*».  І він, кинувши срібняки в храмі, пішов звідти і повісився.+  А старші священики взяли срібняки та сказали: «Їх не можна класти у священну скарбницю, бо це плата за кров».  І, порадившись, вони купили за них гончарське поле, щоб ховати чужинців.  Тому воно й донині називається Поле Крові.+  Тоді сповнилися слова, сказані через пророка Єремı́ю: «І вони взяли 30 срібняків — ціну, яку встановили за цього чоловіка, за того, чию ціну встановили деякі сини Ізра́їля,— 10  і дали їх за гончарське поле, як і наказав мені Єгова*».+ 11  Коли Ісус став перед намісником, той запитав: «Ти Цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти сам це кажеш».+ 12  А коли його звинувачували старші священики й старійшини, він нічого не відповідав.+ 13  Тож Пилат запитав: «Хіба ти не чуєш, скільки обвинувачень вони висувають проти тебе?» 14  Однак Ісус не відповів Пилату ані слова, тому той дуже здивувався. 15  А намісник мав звичай у свята звільняти для людей в’язня, якого вони хотіли.+ 16  У той час у в’язниці тримали одного відомого злочинця, на ім’я Вара́вва. 17  І, коли всі зібралися, Пилат запитав: «Кого хочете, щоб я звільнив для вас: Вара́вву чи Ісуса, званого Христом?» 18  Бо Пилат знав, що вони видали його із заздрості. 19  Крім того, коли він сидів на судовому місці, дружина послала йому звістку: «Нічого не роби тому праведному чоловікові, бо сьогодні я дуже настраждалась через нього уві сні». 20  Але старші священики й старійшини вмовили людей з натовпу, щоб вони просили відпустити Вара́вву,+ а Ісуса вбити.+ 21  І намісник запитав їх: «Кого з цих двох відпустити вам?» — «Вара́вву»,— відповіли вони. 22  Пилат сказав до них: «А що мені робити з Ісусом, так званим Христом?» І всі закричали: «На стовп його*+ 23  Пилат запитав: «Що ж поганого він зробив?» Але вони ще сильніше кричали: «На стовп його!»+ 24  Пилат, побачивши, що йому нічого не вдалося і що здіймається неабияке замішання, узяв води та помив руки перед натовпом, кажучи: «Я не винний у крові цього чоловіка. Дивіться самі». 25  У відповідь весь народ закричав: «Нехай його кров буде на нас і на наших дітях».+ 26  Тоді Пилат звільнив їм Вара́вву, а Ісуса наказав висікти+ і стратити на стовпі.+ 27  Після того воїни намісника повели Ісуса в намісницьку резиденцію і зібрали довкола нього весь загін.+ 28  Там вони роздягли Ісуса, накинули на нього багряну накидку+ 29  і, сплівши терновий вінок, надягли йому на голову, а в праву руку дали очеретину. І, припадаючи навколішки, вони глузували з нього й говорили: «Вітаємо* тебе, Царю юдейський!» 30  Також вони плювали на нього+ і, забравши очеретину, били нею по голові. 31  Зрештою, наглузувавшись, вони здерли з Ісуса накидку, надягли на нього його вбрання і повели, щоб прибити до стовпа.+ 32  Як вони виходили, то зустріли кіреня́нина Си́мона, якого змусили нести* Ісусів стовп мук*.+ 33  Прийшовши на місце за назвою Голго́фа, тобто Місце Черепа,+ 34  вони дали Ісусу вина, змішаного з жовчю*.+ Але він, скуштувавши, не захотів його пити. 35  Коли ж вони прибили Ісуса до стовпа, то розділили його вбрання між собою, кинувши жеребок,+ 36  а потім сіли там, щоб стерегти Ісуса. 37  І над його головою повісили табличку зі звинуваченням: «Це Ісус, Цар юдейський».+ 38  Поряд з ним на стовпах було страчено двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.+ 39  А ті, хто проходив повз Ісуса, хитали головою і зневажливо говорили:+ 40  «Гей ти! Ти ж збирався зруйнувати храм і за три дні відбудувати його!+ То врятуй себе! Якщо ти Божий син, то зійди зі стовпа мук*+ 41  Так само старші священики з книжниками й старійшинами почали глузувати з нього:+ 42  «Інших він рятував, а себе врятувати не може! Він же Цар Ізра́їля,+ то нехай тепер зійде зі стовпа мук*, і ми повіримо в нього. 43  Він покладався на Бога, тож нехай Бог і врятує його, якщо він потрібен Йому,+ бо він казав: “Я Божий Син”».+ 44  Так само й розбійники, що були поряд з ним на стовпах, ганьбили його.+ 45  І цілий край огорнула темрява, яка тривала від шостої години* аж до дев’ятої*.+ 46  А приблизно о дев’ятій годині Ісус скрикнув: «Елı́, Елı́, лама́ сабахтанı́?» — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»+ 47  Почувши це, декотрі з тих, що там стояли, почали говорити: «Цей чоловік кличе Іллю».+ 48  І один з них відразу побіг, узяв губку, вмочив її в кисле вино і, настромивши на очеретину, дав йому пити.+ 49  А інші говорили: «Облиш його! Подивимося, чи прийде Ілля, щоб його врятувати». 50  Тоді Ісус ще раз голосно скрикнув і віддав дух*.+ 51  У ту ж мить завіса святині+ роздерлась надвоє,+ згори донизу,+ й затряслася земля та порозколювалися скелі. 52  І порозкривалися гробниці*, з яких попіднімало багато тіл святих людей, що поснули смертним сном, 53  (після його воскресіння люди, які виходили з-посеред гробниць, увійшли у святе місто) і багато хто побачив їх. 54  А сотник і воїни, які стерегли Ісуса, побачивши землетрус та все, що сталося, дуже перелякались і сказали: «Він справді був Сином Божим».+ 55  За всім цим здалека спостерігало чимало жінок, які від Галілеї супроводжували Ісуса і прислуговували йому.+ 56  Серед них були Марія Магдалина, Марія — мати Якова і Йо́сія, а також мати Зеведе́євих синів.+ 57  Під вечір прийшов один багатий чоловік з Аримате́ї, на ім’я Йосип, який теж був Ісусовим учнем.+ 58  Він пішов до Пилата і попросив дозволу забрати Ісусове тіло.+ Тоді Пилат наказав віддати його.+ 59  Йосип забрав тіло, обгорнув його в чисте тонке полотно з льону+ 60  й поклав у свою нову гробницю*,+ висічену в скелі. І, приваливши до входу гробниці* великий камінь, він пішов звідти. 61  А Марія Магдалина та інша Марія залишилися сидіти біля могили.+ 62  Наступного дня після Приготування+ старші священики та фарисеї зібралися разом перед Пилатом 63  і сказали: «Пане, ми пригадали, що той самозванець, коли ще був живий, говорив: “Через три дні я воскресну”.+ 64  Тож накажи стерегти його могилу аж до третього дня, щоб часом його учні не прийшли і не викрали тіло,+ а потім не сказали: “Він воскрес з мертвих!” І цей останній обман буде гірший від першого». 65  Та Пилат їм відповів: «Можете взяти варту. Ідіть стережіть, як знаєте». 66  Тоді вони пішли і, щоб могила надійно охоронялася, опечатали камінь і поставили варту.

Примітки

Букв. «кров».
Або «це твоя проблема!»
Або «страть його на стовпі».
Або «славимо».
Або «послужити, несучи».
Гіркою рідиною.
Тобто прибл. від 12:00.
Тобто прибл. до 15:00.
Або «останній подих».
Або «пам’ятні гробниці».
Або «пам’ятну гробницю».
Або «пам’ятної гробниці».