Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Марка 5:1—43

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Ісус посилає демонів у свиней (1–20)

  • Дочка Яіра; жінка торкається Ісусового одягу (21–43)

5  Після того вони прибули на другий берег моря, в місцевість герази́нів.+  Як тільки Ісус вийшов з човна, йому назустріч з гробниць* вибіг чоловік, опанований нечистим духом.  Він жив серед гробниць, і нікому ніколи не вдавалось надійно зв’язати його навіть ланцюгами.  Його не раз заковували в кайдани та ланцюги, але він розривав ланцюги і розбивав кайдани. Тож ніхто не мав сили його вгамувати.  Він постійно, день і ніч, кричав у гробницях та в горах і ранив себе камінням.  Але коли він побачив здалека Ісуса, то підбіг до нього й поклонився йому.+  Тоді, щосили закричавши, він вигукнув: «Чого ти від мене хочеш, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом, не муч мене!»+ —  бо перед тим Ісус сказав: «Духу нечистий, вийди з цього чоловіка».+  Ісус запитав його: «Як тебе звати?» Той відповів: «Легіон, бо нас багато». 10  І він продовжував благати Ісуса не висилати духів з тієї місцевості.+ 11  У той час на горі паслося велике стадо свиней.+ 12  Тому духи благали Ісуса: «Пошли нас у тих свиней, дозволь увійти в них». 13  І він дозволив. Тоді нечисті духи вийшли з чоловіка та ввійшли у свиней, і майже 2000 свиней — ціле стадо — кинулися з урвища* в море й потонули. 14  А чоловіки, які пасли свиней, утекли й розповіли про все в місті та в довколишніх селах. І люди зібрались, аби подивитись, що сталося.+ 15  Вони підійшли до Ісуса й побачили чоловіка, який колись був опанований демонами. Тепер той самий чоловік, в якому колись був Легіон, сидів одягнений і був при здоровому розумі. Побачивши це, люди налякались. 16  Також їм про все розповіли ті, хто на власні очі бачив, що трапилося зі свиньми та з чоловіком, який був опанований демонами. 17  Тож люди почали благати Ісуса покинути їхню місцевість.+ 18  Коли ж Ісус сідав у човен, чоловік, який раніше був опанований демонами, благав, щоб Ісус дозволив йому піти з ним.+ 19  Проте він не дозволив, сказавши: «Іди додому, до родини, і розкажи про все, що зробив для тебе Єгова*, і про те, як він змилосердився над тобою». 20  Той чоловік пішов та почав розповідати в Десятимісті* про все, що Ісус для нього зробив, а люди дивувалися цьому. 21  Потім Ісус знову переплив човном на другий берег, і там зібрався коло нього численний натовп.+ 22  Прийшов один з начальників синагоги, якого звали Яı́р, і, побачивши Ісуса, впав йому до ніг+ 23  та почав настійно благати: «Моя донечка дуже хвора*. Будь ласка, прийди і поклади на неї руки,+ щоб вона одужала і не померла». 24  Тоді Ісус пішов з тим чоловіком, а за ним, тиснучи з усіх боків,— численний натовп людей. 25  Була там одна жінка, яка 12 років страждала від кровотечі.+ 26  Вона дуже натерпілась* від багатьох лікарів і витратила все, що мала, але їй ніщо не допомогло і навіть стало гірше. 27  Коли ж вона почула про Ісуса, то, пробравшись крізь натовп, підійшла до нього ззаду і торкнулася до його одягу,+ 28  бо казала собі: «Якщо торкнуся хоча б до його одягу, то одужаю».+ 29  Як тільки жінка це зробила, кровотеча зупинилась, і вона відчула, що зцілилась від своєї тяжкої хвороби. 30  Ісус відразу відчув, що з нього вийшла сила.+ Тому він обернувся і запитав людей: «Хто торкнувся до мого одягу?»+ 31  Та його учні сказали: «Ти ж сам бачиш, що натовп тисне тебе, і ще питаєш: “Хто торкнувся до мене?”» 32  Однак він дивився довкола, шукаючи, хто це зробив. 33  Жінка, знаючи, що́ з нею сталося, зі страхом і тремтінням підійшла до нього, впала на коліна і розповіла всю правду. 34  А він сказав їй: «Дочко, твоя віра зцілила тебе. Іди з миром+ і не страждай від цієї тяжкої хвороби».+ 35  Поки Ісус ще говорив, до начальника синагоги підійшли люди з його дому і сказали: «Твоя дочка померла! Навіщо вже турбувати Вчителя?»+ 36  Але Ісус почув це і сказав начальнику синагоги: «Не бійся*, тільки вір».+ 37  Після того він не дозволив нікому йти з ним, крім Петра, Якова та Івана, брата Якова.+ 38  І коли вони прийшли в дім начальника синагоги, то побачили сум’яття: люди плакали й сильно голосили.+ 39  Увійшовши, він сказав їм: «Чому ви плачете? Чому ви у сум’ятті? Дитина не померла, вона просто спить».+ 40  Люди ж, почувши це, стали насміхатися. А він наказав усім вийти, взяв із собою батька та матір дівчинки й тих, що з ним прийшли, і ввійшов туди, де вона лежала. 41  Тоді він узяв її за руку й промовив: «Таліта́ ку́мі», що в перекладі означає: «Дівчинко, кажу тобі, встань!»+ 42  Дівчинка зараз же піднялась і почала ходити. (Їй було 12 років.) Ті, хто це бачив, відразу прийшли у великий захват. 43  Але Ісус знову і знову наказував*, щоб вони нікому про це не розповідали,+ а потім сказав дати їй поїсти.

Примітки

Або «пам’ятних гробниць».
Або «крутого берега».
Або «районі десяти міст».
Або «при смерті».
Або «зазнала багато болю».
Або «перестань боятися».
Або «твердо наказав».