Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Луки 7:1—50

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Віра сотника (1–10)

  • Ісус воскрешає сина вдови в Наїні (11–17)

  • Ісус хвалить Івана Хрестителя (18–30)

  • Засудження впертого покоління (31–35)

  • Грішницю прощено (36–50)

    • Приклад про боржників (41–43)

7  Коли Ісус закінчив говорити до людей, то ввійшов у Капернау́м.  Там один сотник мав хворого раба, якого дуже любив. Цей раб серйозно захворів і був при смерті.+  Почувши про Ісуса, сотник послав кількох юдейських старійшин, щоб вони попросили його прийти і врятувати життя цьому рабу.  Ті підійшли до Ісуса і почали сильно благати його: «Він гідний того, щоб ти йому допоміг,  бо він любить наш народ і навіть збудував для нас синагогу».  Отож Ісус пішов з ними. Але коли він був уже недалеко від дому сотника, той послав своїх друзів, щоб вони сказали: «Пане, не турбуйся, бо я не достойний, щоб ти увійшов під мій дах.+  Тому я не вважав себе гідним прийти до тебе. Але скажи лише слово — і мій слуга зцілиться.  Бо я сам людина підвладна, а також маю у своєму підпорядкуванні воїнів. Одному я кажу: “Іди!” — і він йде, іншому: “Прийди!” — і він приходить, а своєму рабові: “Зроби це!” — і він робить».  Коли Ісус почув його слова, то здивувався і, повернувшись до людей, які йшли за ним, промовив: «Кажу вам: навіть в Ізра́їлі я не знайшов такої сильної віри».+ 10  А посланці, повернувшись у дім, побачили, що раб уже здоровий.+ 11  Невдовзі після цього Ісус вирушив до міста Наї́на, і з ним були його учні та чималий натовп. 12  Коли він підійшов до міської брами, якраз виносили померлого — єдиного сина у матері,+ яка до того ж була вдовою. Разом з нею йшло багато людей з того міста. 13  Побачивши її, Господь пройнявся жалем+ і сказав: «Не плач».+ 14  Після цього Ісус підійшов до нош*, торкнувся їх, і ті, що несли ноші, зупинились. Тоді він промовив: «Юначе, кажу тобі: встань!»+ 15  Померлий сів та почав говорити, а Ісус віддав його матері.+ 16  Усіх же присутніх огорнув страх, і вони стали прославляти Бога, кажучи: «Великий пророк з’явився серед нас»+ і «Бог звернув увагу на свій народ».+ 17  І ця звістка про Ісуса розійшлася по цілій Юдеї та по всіх околицях. 18  А учні Івана розповіли йому про всі ці події.+ 19  Тож Іван покликав двох своїх учнів і послав їх до Господа запитати: «Ти той, хто має прийти,+ чи нам чекати іншого?» 20  Прийшовши до Ісуса, вони сказали: «Іван Хреститель послав нас до тебе, щоб ми запитали: “Ти той, хто має прийти, чи нам чекати іншого?”» 21  А Ісус у той час зцілив багатьох людей від недуг+ і тяжких хвороб, чимало людей звільнив від злих духів і багатьох сліпих обдарував зором. 22  У відповідь він їм сказав: «Ідіть і розкажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: сліпі тепер бачать,+ кульгаві ходять, прокажені стають чистими, глухі чують,+ мертві воскресають, а бідним звіщають добру новину.+ 23  Щасливий той, для кого я не став каменем спотикання».+ 24  Коли Іванові посланці пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили дивитися в пустелю? На очеретину, яку гойдає вітер?+ 25  Тож скажіть, на що ви ходили дивитися? На чоловіка, одягненого в м’які шати*?+ Але ж ті, що носять пишне вбрання і купаються в розкошах, живуть у царських домах. 26  То на що ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, на когось значно більшого, ніж пророка.+ 27  Саме про нього написано: “Ось я висилаю попереду тебе* посланця, який приготує дорогу перед тобою”.+ 28  Кажу вам: серед народжених жінками немає більшого від Івана, проте менший у Божому Царстві — більший від нього».+ 29  (Почувши це, збирачі податків та всі інші люди визнали, що Бог праведний, оскільки охрестилися в Івана.+ 30  А фарисеї і ті, хто був обізнаний у Законі, відкинули Божий намір* щодо них,+ оскільки не охрестилися в Івана.) 31  «Тож з ким порівняти людей цього покоління і до кого вони подібні?+ 32  Вони подібні до малих дітей, які сидять на ринковій площі й вигукують одне одному: “Ми грали вам на флейті, а ви не танцювали, ми голосили, а ви не плакали”. 33  Так само прийшов Іван Хреститель — не їсть хліба і не п’є вина,+ а ви кажете: “Він має демона”. 34  Прийшов Син людський — їсть і п’є, а ви говорите: “Цей чоловік — ненажера і любить пити вино, він приятель збирачам податків і грішникам!”+ 35  Так чи інакше, мудрість доводить свою праведність* усіма своїми вчинками*».+ 36  Один фарисей став просити Ісуса пообідати з ним. Отже, Ісус зайшов у його дім і сів за стіл. 37  Тим часом одна жінка, відома в місті як грішниця, дізналась, що Ісус їсть* у домі фарисея. Вона принесла алебастрову пляшечку з пахучою олією+ 38  і, підійшовши ззаду до Ісуса та присівши біля його ніг, почала плакати і зрошувати його стопи слізьми й витирати їх своїм волоссям. Вона цілувала їх та лила на них пахучу олію. 39  Побачивши це, фарисей, що запросив його, сказав про себе: «Якби цей чоловік дійсно був пророком, то знав би, що́ за жінка торкається його — таж вона грішниця».+ 40  Тоді Ісус звернувся до нього: «Си́моне, хочу тобі щось розповісти». Той відізвався: «Кажи, Учителю!» 41  «В одного позикодавця було два боржники. Один заборгував йому 500 дена́ріїв*, а другий — 50. 42  І, оскільки вони не мали чим сплатити борг, позикодавець великодушно простив їм обом. Котрий з них любитиме його більше?» 43  Си́мон відповів: «Думаю, той, кому прощено більше». На це Ісус промовив: «Ти розсудив правильно,— 44  і, подивившись на жінку, сказав Си́мону: — Бачиш цю жінку? Коли я ввійшов у твій дім, ти не дав мені води, щоб обмити ноги. А ця жінка зросила їх слізьми та витерла своїм волоссям. 45  Ти не зустрів мене поцілунком, вона ж, відколи я ввійшов, не перестає цілувати мої ноги. 46  Ти не вилив олію мені на голову, а вона вилила мені на ноги пахучу олію. 47  Тож кажу тобі: її гріхи, хоча й численні*, прощаються,+ бо вона виявила велику любов. Кому ж мало прощається, той і любить мало». 48  Тоді Ісус звернувся до неї: «Твої гріхи прощено».+ 49  Ті, хто їв* з ним, почали говорити між собою: «Хто ж він такий, що навіть прощає гріхи?»+ 50  Ісус же сказав жінці: «Твоя віра врятувала тебе.+ Іди з миром».

Примітки

Тобто нош для перенесення померлих.
Або «гарний одяг».
Букв. «перед твоїм лицем».
Або «вказівки».
Або «підтверджується».
Або «своїми результатами». Букв. «дітьми».
Або «напівлежить за столом».
Або «великі».
Або «напівлежав за столом».