Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Луки 24:1—53

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Ісус воскрес (1–12)

  • Дорогою в Еммаус (13–35)

  • Ісус з’являється учням (36–49)

  • Ісус підноситься в небо (50–53)

24  А на світанку першого дня тижня жінки пішли до гробниці*, взявши із собою приготовлені прянощі.+  Проте вони побачили, що камінь відкочений від гробниці*,+  і коли ввійшли в неї, то не знайшли тіла Господа Ісуса.+  Поки вони стояли приголомшені, перед ними з’явилися два чоловіки у блискучому вбранні.  Жінки, перелякавшись, посхиляли обличчя до землі, а чоловіки запитали їх: «Чому ви шукаєте живого серед мертвих?+  Його тут немає, він воскрес. Пригадайте, він вам говорив, коли ще був у Галілеї,  що Сина людського мають віддати в руки грішників і стратити на стовпі, але на третій день він воскресне».+  Тоді вони пригадали його слова+  і, повернувшись від гробниці*, розповіли все це одинадцятьом та усім іншим.+ 10  А цими жінками були Марія Магдалина, Іванна і Марія, мати Якова; були з ними ще й інші, котрі також розповідали про це апостолам. 11  Однак слова жінок здавалися їм безглуздям, і вони не повірили цьому. 12  А Петро встав та побіг до гробниці*. Нахилившись, він заглянув усередину й побачив лише лляні пов’язки. Тож він пішов звідти, дивуючись, що́ могло статись. 13  Того ж дня двоє учнів ішли до села Еммау́с, що було на відстані приблизно 11 кілометрів* від Єрусалима, 14  і обговорювали все, що трапилось. 15  А коли вони розмовляли й обговорювали це, сам Ісус наблизився до них і пішов з ними, 16  але вони не змогли його впізнати.+ 17  І він запитав їх: «Що ви таке обговорюєте дорогою?» Вони зупинились із засмученим виглядом. 18  І один з них, на ім’я Клео́па, відказав: «Ти що, чужинець, живеш у Єрусалимі самотньо і не знаєш*, що́ сталося там цими днями?» 19  Він запитав: «А що саме?» Вони відповіли: «Невже ти не чув про Ісуса назаря́нина,+ який був пророком, могутнім у вчинках та словах як в очах Бога, так і всього народу,+ 20  і про те, як наші старші священики й начальники віддали його на страту+ і прибили до стовпа? 21  А ми сподівалися, що саме він визволить Ізра́їль.+ Крім того, ось уже третій день, як усе це сталося. 22  Також декотрі наші жінки здивували нас. Рано-вранці вони були біля гробниці*+ 23  і, не знайшовши його тіла, прийшли й розповіли, що бачили ангелів, які сказали, що він живий. 24  Потім деякі з наших пішли до гробниці*+ й застали все так, як розповіли жінки, але його не бачили». 25  Тоді він їм сказав: «О нерозумні люди з несприйнятливими серцями! Як же вам важко повірити в усе, про що говорили пророки! 26  Хіба Христос не мав вистраждати все це+ та отримати належну йому славу?»+ 27  І, почавши від Мойсея та всіх пророків,+ він пояснював їм те, що говорилося про нього в усіх Писаннях. 28  Зрештою вони наблизилися до села, в яке йшли, а він зробив вигляд, ніби прямує далі. 29  Але вони дуже просили його: «Залишайся з нами, бо вже вечоріє, день закінчується». Тож він пішов разом з ними до того села. 30  А коли вони їли*, він узяв хліб, помолився* і, поламавши його, дав їм.+ 31  Тоді відкрилися їм очі, і вони впізнали його, але він зник.+ 32  І сказали вони один одному: «Хіба наші серця не палали, коли він дорогою розмовляв з нами та докладно пояснював* Писання?» 33  Вони відразу ж встали і повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли одинадцятьох та інших, що зібралися з ними. 34  Усі вони говорили: «Господь дійсно воскрес і з’явився Си́мону!»+ 35  А ті розповіли, що трапилося в дорозі і як вони впізнали його по тому, як він ламав хліб.+ 36  Тимчасом як вони про це розмовляли, він сам став серед них і сказав: «Мир вам!»+ 37  Але оскільки вони пройнялися жахом і налякались, то подумали, що бачать духа. 38  Тоді Ісус запитав їх: «Чому ви стривожились і чому у ваші серця закралися сумніви? 39  Подивіться на мої руки і ноги, це ж я. Доторкніться до мене, погляньте, адже дух не має плоті й кісток, а я, як бачите, маю». 40  І, сказавши це, він показав їм руки і ноги. 41  Коли ж вони з радості й здивування все ще не вірили, він їх запитав: «Маєте тут щось поїсти?» 42  Вони подали йому шматок печеної риби, 43  а він узяв його і з’їв у них на очах. 44  Потім він сказав: «Пригадайте, коли я ще був з вами, то говорив,+ що має виконатися все написане про мене в Законі Мойсея, у Пророках і Псалмах».+ 45  Тоді він повністю відкрив їм розум, щоб вони могли зрозуміти Писання,+ 46  а після цього промовив: «Ось що написано: Христос зазна́є страждань та воскресне з мертвих на третій день,+ 47  і, починаючи з Єрусалима,+ в його ім’я серед усіх народів+ буде проповідуватись каяття задля прощення гріхів.+ 48  Ви будете свідками цього.+ 49  Я посилаю вам те, що обіцяв мій Батько. Ви ж залишайтесь у місті, поки не отримаєте силу згори».+ 50  Після того він повів їх аж до Віфа́нії і там, піднявши руки, поблагословив їх. 51  А коли благословляв, то відійшов від них і піднісся в небо.+ 52  Тоді вони вклонились* йому та повернулися в Єрусалим з великою радістю.+ 53  І вони постійно перебували в храмі, вихваляючи Бога.+

Примітки

Або «пам’ятної гробниці».
Або «пам’ятної гробниці».
Або «пам’ятної гробниці».
Або «пам’ятної гробниці».
Букв. «60 ста́діїв». 1 ста́дій — 185 м. Див. додаток Б14.
Або, можливо, «ти що, не місцевий, єдиний в Єрусалимі, хто не знає».
Або «пам’ятної гробниці».
Або «пам’ятної гробниці».
Або «напівлежали за столом».
Букв. «поблагословив його».
Або «повністю розкривав».
Або «віддали шану».