Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Луки 2:1—52

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Народження Ісуса (1–7)

  • Ангели з’являються пастухам (8–20)

  • Обрізання і очищення (21–24)

  • Симеон бачить Помазанця (25–35)

  • Анна розповідає про дитину (36–38)

  • Повернення в Назарет (39, 40)

  • 12-річний Ісус у храмі (41–52)

2  У ті дні від цезаря Августа вийшла постанова зробити перепис усієї населеної землі.  (Це перший перепис; він відбувся, коли Квірı́ній був намісником Сирії.)  І всі люди пішли на перепис, кожен до свого міста.  Тож і Йосип+ пішов з галілейського міста Назарета в Юдею, у Давидове місто Віфлеєм,+ бо походив з роду й родини Давида.  Він вирушив туди, щоб записатися з Марією, яка на той час уже стала його дружиною+ і незабаром мала народити.+  Коли вони були там, їй настав час родити.  І вона народила сина, свого первістка,+ сповила його й поклала в ясла,+ бо в заїзді вже не було місць.  У тій місцевості були пастухи, які жили в полі і вночі стерегли свої отари.  Раптом перед ними з’явився ангел Єгови* і слава Єгови* осяяла їх. Пастухи дуже налякалися, 10  проте ангел сказав їм: «Не бійтесь, я прийшов звістити вам добру новину, яка принесе велику радість усім людям. 11  Бо сьогодні в Давидовому місті+ для вас народився спаситель+ — Христос Господь.+ 12  Ось вам знак: ви знайдете сповите немовля, яке лежатиме в яслах». 13  Раптом поряд з ангелом з’явилося численне небесне військо,+ яке прославляло Бога, промовляючи: 14  «Слава Богу в небесах, а на землі — мир людям, які мають його схвалення*». 15  І, коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Зараз же ходімо до Віфлеєма та подивімося, що там сталося за словом Єгови*, яке ми почули». 16  Тож вони поспішили туди і знайшли Марію, Йосипа та немовля, яке лежало в яслах. 17  Коли вони побачили це, то розповіли, що́ їм було сказано про немовля. 18  І всі, хто слухав пастухів, дуже дивувались цьому, 19  а Марія відтоді берегла всі ті слова у своєму серці,+ не раз розмірковуючи, що́ вони означають. 20  Пастухи ж повернулися, прославляючи і вихваляючи Бога за те, що́ почули й побачили,— про що він їм і сповістив. 21  Через вісім днів настав час зробити хлопчику обрı́зання,+ і йому дали ім’я Ісус, як його ще до зачаття назвав ангел.+ 22  Коли прийшов час їм очиститись за Законом Мойсея,+ вони принесли Ісуса в Єрусалим, щоб показати Єгові*, 23  як і написано в Законі Єгови*: «Кожен первісток чоловічої статі* буде для Єгови* святим».+ 24  Вони склали жертву, про яку говориться в Законі Єгови*: «Пару горлиць або двох молодих голубів».+ 25  А в Єрусалимі жив один праведний і побожний чоловік, на ім’я Симео́н. Він чекав, коли прийде втіха для Ізра́їля,+ і на ньому перебував святий дух. 26  Тож Бог через святий дух відкрив йому, що він не помре, поки не побачить Помазанця* Єгови*. 27  І Симео́н, спонуканий духом, прийшов у храм. А коли батьки принесли туди маленького Ісуса, щоб зробити все за звичаєм, записаним у Законі,+ 28  Симео́н узяв його на руки і, вихваляючи Бога, сказав: 29  «Тепер ти, Всевладний Господи, як і говорив, дозволяєш своєму рабові померти в мирі,+ 30  бо очі мої побачили того, через кого ти даси спасіння,+ 31  яке приготував перед усіма народами.+ 32  Він є світлом,+ що усуне заслону з народів,+ і славою твого народу, Ізра́їля». 33  Батько ж і мати Ісуса не переставали дивуватись усьому тому, що про нього було сказано. 34  А Симео́н поблагословив також їх і сказав Марії, матері дитини: «Цю дитину призначено, щоб в Ізра́їлі багато хто впав+ і багато хто знову піднявся,+ щоб вона стала знаком, який будуть ганьбити+ 35  (а тебе саму* прошиє довгий меч),+ і щоб виявилися думки багатьох сердець». 36  Була там і пророчиця Анна, Фануї́лова дочка з племені Аси́ра,— жінка похилого віку, яка прожила з чоловіком лише сім років після одруження*, 37  а тепер у 84 роки була вдовою. Анна ніколи не покидала храму, а вдень і вночі служила* Богові, дотримувалася постів та завжди зверталась до Бога з благаннями. 38  Саме тієї години вона підійшла й почала дякувати Богові та розповідати про дитину всім, хто чекав визволення Єрусалима.+ 39  Виконавши все, що наказував Закон Єгови*,+ вони повернулися в Галілею, до свого міста Назарета.+ 40  А хлопчик ріс, зміцнявся й сповнювався мудрістю, і Бог був прихильний до нього.+ 41  Батьки ж Ісуса мали звичай щороку ходити в Єрусалим на Пасху.+ 42  І коли йому було 12 років, вони, як завжди, пішли в Єрусалим на свято.+ 43  Коли дні свята закінчилися і вони повертались, Ісус залишився в місті, та його батьки цього не помітили. 44  Думаючи, що він іде разом з подорожніми, вони пробули в дорозі цілий день і лише після того почали шукати його серед родичів і знайомих. 45  Але, не знайшовши, вони повернулися в Єрусалим і стали всюди розшукувати його. 46  Через три дні вони нарешті знайшли його у храмі, де він сидів посеред учителів, слухав їх і ставив їм запитання. 47  Усі ж, хто чув Ісуса, були просто вражені його відповідями й тим, як добре він усе розумів.+ 48  Тож батьки, побачивши його, дуже здивувались, і мати сказала: «Дитино, як ти міг нам таке зробити? Ми з батьком нестямно шукали тебе». 49  Та Ісус відповів: «Чому ви шукали мене? Хіба ви не знали, що я маю бути в домі свого Батька?»+ 50  Проте вони так і не зрозуміли того, що він їм сказав. 51  Тоді Ісус повернувся з ними до Назарета і далі корився* їм.+ А мати його берегла всі ці слова у своєму серці.+ 52  Ісус же підростав, набував мудрості і мав щораз більшу прихильність в очах Бога і людей.

Примітки

Або «людям доброї волі».
Букв. «кожен чоловічої статі, який відкриває утробу».
Букв. «Христа».
Або «твою власну душу».
Букв. «від своєї незайманості».
Або «виконувала священне служіння».
Або «залишався слухняним».