Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Луки 19:1—48

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Ісус відвідує Закхея (1–10)

  • Приклад про 10 мін (11–27)

  • Урочистий в’їзд Ісуса (28–40)

  • Ісус плаче за Єрусалимом (41–44)

  • Ісус очищає храм (45–48)

19  Після того Ісус увійшов в Єрихон і проходив містом.  Там жив багатий чоловік, на ім’я Закхе́й, який був головним збирачем податків.  Він намагався побачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту.  Тоді Закхе́й побіг уперед і виліз на сикомор, щоб подивитися на Ісуса, який мав проходити тим шляхом.  А коли Ісус наблизився до дерева, то, подивившись угору, звернувся до нього: «Закхе́ю, швидко спускайся, бо сьогодні я маю зупинитись у твоєму домі».  Почувши ці слова, той поспіхом спустився і радо прийняв його в себе.  Коли всі побачили це, то почали нарікати: «Дивіться, він в гостях у грішника».+  Та Закхе́й встав і сказав Господу: «Господи, половину маєтку свого я віддам бідним, а тим, на кому нажився*, поверну вчетверо більше».+  На це Ісус сказав: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, бо він також Авраамів син. 10  Адже Син людський прийшов відшукати і врятувати те, що втрачене».+ 11  Оскільки Ісус був неподалік Єрусалима, а люди, які слухали це, думали, що Боже Царство має з’явитись негайно,+ він навів ще один приклад. 12  Він сказав: «Один чоловік шляхетного роду вирушив у далекий край,+ щоб здобути царську владу, а тоді повернутися. 13  Покликавши 10 рабів, він дав їм 10 мін* і сказав: “Пустіть їх в обіг, поки я не прийду”.+ 14  Але співгромадяни ненавиділи його і вислали слідом за ним послів зі словами: “Ми не хочемо, аби цей чоловік царював над нами”. 15  Коли ж він отримав царську владу* і повернувся, то покликав рабів, яким дав гроші*. Він хотів з’ясувати, який прибуток вони отримали, пустивши їх в обіг.+ 16  Тож прийшов перший і сказав: “Пане, твоя мı́на принесла 10 мін”.+ 17  Пан сказав йому на це: “Молодець, добрий рабе! Оскільки ти виявився вірним у такому малому, даю тобі владу над 10 містами”.+ 18  Після того прийшов другий і сказав: “Пане, твоя мı́на принесла 5 мін”.+ 19  І до цього він промовив: “А ти завідуй 5 містами”. 20  Тоді прийшов ще один і сказав: “Пане, ось твоя мı́на, я заховав її в хустці. 21  Я боявся тебе, бо ти людина сувора: забираєш те, чого не вкладав, і жнеш те, чого не сіяв”.+ 22  Пан сказав йому: “Лихий рабе, я буду судити тебе твоїми ж словами. Адже ти знав, що я сувора людина: забираю те, чого не вкладав, і жну те, чого не сіяв.+ 23  Чому ж ти не віддав мої гроші* у лихварську контору? Тоді, прийшовши, я забрав би їх з відсотками”. 24  І він звелів тим, хто стояв поряд: “Заберіть від нього мı́ну і дайте тому, хто має 10”.+ 25  Але вони сказали: “Пане, він уже має 10 мін!” 26  Проте він відповів: “Говорю вам: усякий, хто має, отримає ще більше, а в того, хто не має, заберуть навіть те, що він має.+ 27  Моїх же ворогів, котрі не бажали, щоб я став над ними царем, приведіть сюди і стратьте в мене на очах”». 28  Розповівши це, Ісус вирушив далі в Єрусалим. 29  І коли він наблизився до Вітфа́гії та Віфа́нії, що на Оливковій горі,+ то послав поперед себе двох учнів+ 30  і сказав: «Підіть у село, що перед вами. Увійшовши туди, ви знайдете прив’язане осля, на якому ще не сиділа жодна людина. Відв’яжіть його й приведіть. 31  А якщо хтось запитає вас: “Навіщо ви відв’язуєте його?” — скажіть: “Воно потрібне Господу”». 32  Отже, прийшовши туди, учні побачили, що все було так, як він і говорив.+ 33  Коли вони відв’язували осля, його господарі запитали: «Навіщо ви відв’язуєте осля?» 34  Учні відповіли: «Воно потрібне Господу»,— 35  і привели його до Ісуса. Тоді вони накинули на осля свій одяг і посадили Ісуса на нього.+ 36  Коли ж він їхав, люди стелили на дорозі свій одяг.+ 37  А як тільки він наблизився до спуску з Оливкової гори, дуже багато учнів почали радіти й голосно прославляти Бога за всі могутні діла, які побачили. 38  Вони казали: «Благословенний той, хто йде як Цар в ім’я Єгови*! Мир на небі та слава тому, хто у височині!»+ 39  Однак декотрі фарисеї з натовпу сказали йому: «Учителю, вгамуй своїх учнів».+ 40  Але він відповів: «Говорю вам: якщо вони замовкнуть, то кричатиме каміння». 41  І коли Ісус під’їхав ближче, то, подивившись на місто, заплакав за ним+ 42  і сказав: «Якби ж ти в цей день збагнуло, що потрібно для миру... Але тепер це приховано від твоїх очей.+ 43  Бо прийдуть дні, коли вороги зведуть навколо тебе укріплення із частоколу, оточать тебе та візьмуть в облогу*.+ 44  Вони повалять на землю тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі,+ і не залишать у тобі каменя на камені,+ тому що ти не розпізнало часу, коли здійснювалась твоя перевірка». 45  Тоді Ісус ввійшов у храм і почав виганяти продавців,+ 46  кажучи їм: «Написано: “Мій дім буде домом молитви”,+ ви ж зробили з нього печеру розбійників».+ 47  Він продовжував щоденно навчати у храмі. А старші священики й книжники, а також впливові люди з народу шукали можливості вбити Ісуса,+ 48  однак не могли придумати, як це ліпше зробити, бо весь народ горнувся до нього й прагнув його слухати.+

Примітки

Або «нажився, фальшиво звинувативши».
Грец. міна важила 340 г. Підраховано, що її вартість становила 100 драхм. Див. додаток Б14.
Або «царство».
Букв. «срібло».
Букв. «моє срібло».
Або «стиснуть звідусіль».