Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Луки 18:1—43

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Приклад про наполегливу вдову (1–8)

  • Фарисей і збирач податків (9–14)

  • Ісус та діти (15–17)

  • Питання багатого правителя (18–30)

  • Ісус знову передрікає свою смерть (31–34)

  • Сліпий жебрак знову бачить (35–43)

18  Потім Ісус навів їм приклад про те, що необхідно завжди молитися і не падати духом.+  Він розповів: «В одному місті був суддя, який не боявся Бога і не зважав на людей.  У тому ж місті жила вдова, що постійно приходила до нього і просила: “Винеси справедливе рішення у справі між мною і тим, хто зі мною судиться”.  Деякий час суддя не хотів їй допомагати, проте зрештою сказав собі: “Хоч Бога я не боюсь і на людей не зважаю,  але оскільки ця вдова надокучає мені, винесу справедливе рішення в її справі, щоб вона не приходила й не мучила мене своїми проханнями*”».+  Тоді Господь звернувся до них: «Чуєте, що сказав цей неправедний суддя?  Чи ж Бог не подбає про те, щоб для його обранців, котрі день і ніч благають його про допомогу, було встановлено справедливість,+ хоча в їхньому випадку він і виявляє терпіння?+  Говорю вам: він обов’язково зробить це, притому дуже швидко. Однак коли прийде Син людський, чи знайде він віру* на землі?»  А для тих, хто був впевнений у своїй праведності та вважав інших за ніщо, Ісус навів такий приклад: 10  «Два чоловіки ввійшли у храм помолитися — один фарисей, а другий збирач податків. 11  Фарисей став і почав молитися подумки: “Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші — здирники, неправедні, перелюбники — або як он той збирач податків. 12  Я пощу двічі на тиждень і даю десятину з усього, що набуваю”.+ 13  А збирач податків стояв віддалік, не наважуючись навіть підвести очі до неба. Він тільки бив себе в груди і говорив: “Боже, будь ласкавим* до мене, грішника”.+ 14  Кажу вам: цей чоловік пішов додому праведнішим, ніж фарисей.+ Бо кожен, хто звеличується, буде принижений, а хто упокорюється, буде звеличений».+ 15  І люди приносили до нього немовлят, щоб він доторкнувся до них, але учні, побачивши це, почали їм дорікати.+ 16  Ісус же попросив, щоб до нього принесли немовлят, і сказав учням: «Пустіть діток до мене і не перешкоджайте їм, бо саме таким належить Боже Царство.+ 17  Правду кажу вам: якщо хтось не прийме Боже Царство так, як дитя, то нізащо в нього не ввійде».+ 18  Потім один начальник запитав його: «Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?»+ 19  Ісус відповів: «Чому називаєш мене добрим? Ніхто не є добрим, крім одного — Бога.+ 20  Ти ж знаєш заповіді: “Не чини перелюбу,+ не вбивай,+ не кради,+ не давай неправдивого свідчення,+ шануй батька і матір”».+ 21  А той сказав: «Усього цього я дотримуюся ще з юності». 22  На це Ісус промовив: «Ще одного бракує тобі: продай усе, що маєш, і роздай виручені гроші бідним. Так ти збереш собі скарб у небесах. А тоді приходь та будь моїм учнем».+ 23  Почувши це, чоловік сильно зажурився, тому що був дуже багатий.+ 24  Тож Ісус подивився на нього і сказав: «Як важко буде тим, хто має гроші, потрапити в Боже Царство!+ 25  Легше верблюдові пролізти крізь вушко швейної голки, ніж багатому ввійти в Боже Царство».+ 26  А люди, котрі це чули, запитали: «Чи може тоді взагалі хтось спастися?»+ 27  Ісус відказав: «Те, що неможливо для людей, для Бога можливо».+ 28  На це Петро сказав: «А от ми... ми полишили те, що мали, і пішли за тобою».+ 29  Ісус же відповів: «Правду кажу вам: немає нікого, хто покинув би заради Божого Царства дім, чи дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей+ 30  і не отримав би в багато разів більше у цей час, а в прийдешньому віці* — вічне життя».+ 31  Тоді він відійшов з дванадцятьма убік і сказав: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і виконається* все, що пророки написали про Сина людського.+ 32  Його віддадуть людям з інших народів;+ з нього будуть насміхатися+ і знущатись, на нього будуть плювати.+ 33  Його висічуть бичем і вб’ють,+ але на третій день він воскресне».+ 34  Проте учні нічого не збагнули зі сказаного, бо ці слова були приховані від них, і вони не розуміли, про що йдеться. 35  Коли ж Ісус наближався до Єрихона, при дорозі сидів сліпий жебрак.+ 36  Він почув, як повз нього проходить натовп, і почав розпитувати, що відбувається. 37  А люди сказали йому: «Це йде Ісус назаря́нин!» 38  Тоді сліпий закричав: «Ісусе, Сину Давидів, змилосердься наді мною!» 39  Ті, хто йшов попереду, докоряли йому і наказували мовчати, але він ще сильніше кричав: «Сину Давидів, змилосердься наді мною!» 40  Тоді Ісус зупинився і звелів привести цього чоловіка. І, коли той підійшов, Ісус запитав його: 41  «Що ти хочеш, аби я для тебе зробив?» Чоловік відповів: «Господи, хочу бачити». 42  Тож Ісус сказав йому: «Стань знову зрячим. Твоя віра зцілила тебе».+ 43  І в ту ж мить до чоловіка повернувся зір, і він пішов слідом за ним,+ прославляючи Бога. Коли всі люди побачили це, то також віддали Богу хвалу.+

Примітки

Або «не добивала мене».
Або «таку віру».
Або «милосердним».
Або «прийдешній системі». Див. глосарій.
Або «завершиться».