Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Йова 30:1—31

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Йов розповідає, як змінилося його життя (1–31)

    • Його висміюють негідні люди (1–15)

    • Ніхто йому не допомагає (20, 21)

    • «Шкіра моя почорніла» (30)

30  Тепер сміються наді мною+чоловіки, молодші за мене,чиїх батьків я відмовився б триматинавіть із псами, які стерегли мою отару.   Хіба була мені потрібна сила їхніх рук? Таж люди ті снаги не мають.   Вони виснажені через злидні й голод,гризуть пересохлу землю,яка вже була розорена і спустошена.   Збирають вони солоне листя з кущів,і корінь чагарників* стає їм за їжу.   Їх виганяють з громади,+кричать на них, як на злодіїв.   Вони живуть на схилах ущелин*,у ямах і скелях.   У кущах вони кричать,туляться одні до одних у кропиві.   Це сини нерозумних і безіменних,котрі вигнані* з краю.   І такі зневажають мене у своїх піснях,+для них я став посміховищем*.+ 10  Вони мною гидують, тримаються від мене здалека+і не бояться плювати мені в обличчя.+ 11  Бог обеззброїв* мене й упокорив,тому вони не знають ніякого стриму* переді мною. 12  Наче зграя негідників, вони піднімаються праворуч від мене й нападають. Вони змушують мене втікатиі ставлять на моєму шляху перешкоди, щоб мене погубити. 13  Вони нищать стежки мої,через них лихо моє стає ще гіршим,+і немає кому їх зупинити*. 14  Приходять вони, мов через великий пролом у стіні,з’являються вони юрбою разом зі спустошенням. 15  Жах мене охоплює,гідність моя щезає, мов віднесена вітром,і зникає спасіння моє, немов хмара. 16  Життя* моє відпливає, наче вода,+лихі дні+ захоплюють мене в полон. 17  Вночі біль пронизує кістки мої*,+муки роздирають мене і не стихають.+ 18  Величезна сила спотворює моє вбрання*і стискає мене, наче комір тісний. 19  Кинув Бог мене в болото,я став подібний до пороху й попелу. 20  Я волаю про допомогу, а ти не відповідаєш мені,+встаю, а ти лише дивишся на мене. 21  Ти став жорстоким до мене,+своєю могутньою рукою вражаєш мене. 22  Піднімаєш ти мене вітром, несеш на ньому,і буря жбурляє мною*. 23  Я знаю, що ти приведеш мене до смерті,в дім, де зберуться всі, що живуть. 24  Але ніхто не нападе на розбиту людину*,+коли вона волає про допомогу у своєму нещасті. 25  Хіба я не плакав над тими, у кого були важкі часи*? Хіба я* не жалів бідного?+ 26  Хоча добра я сподівався, але прийшло зло,світла чекав, але прийшла темрява. 27  Всередині у мене все бурлить беззупинно,лихі дні спіткали мене. 28  Я ходжу похмурий,+ сонце не світить. Серед громади я підводжуся і волаю про допомогу. 29  Братом став я для шакаліві приятелем для доньок страуса.+ 30  Шкіра моя почорніла і відпадає,+кістки горять від жару*. 31  Моя арфа грає лише для жалоби,моя флейта* — для плачу.

Примітки

Букв. «ретаму».
Або «ваді». Див. глосарій.
Букв. «вигнані бичем».
Букв. «притчею; приказкою».
Букв. «послабив мою тятиву».
Або «вони відкинули вуздечку».
Або, можливо, «і немає у них помічника».
Або «душа».
Букв. «мої кістки свердлять наскрізь».
Або, можливо, «тяжкі страждання спотворюють мене».
Або, можливо, «з гуркотом розбиваєш мене».
Букв. «купу руїн».
Або «хто має важкий день».
Або «моя душа».
Або, можливо, «гарячки».
Або «сопілка».