Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Дії 5:1—42

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Ананій і Сапфіра (1–11)

  • Апостоли виконують багато знаків (12–16)

  • Ув’язнення і звільнення (17–21а)

  • Знову перед Синедріоном (21б–32)

    • «Підкорятися передусім владі Бога, а не людей» (29)

  • Порада Гамаліїла (33–40)

  • Проповідування від дому до дому (41, 42)

5  Проте один чоловік, на ім’я Ана́ній, разом з дружиною Сапфı́рою продав своє майно  і з її відома приховав частину грошей. Іншу частину він приніс та поклав до ніг апостолів.+  Однак Петро запитав його: «Ана́нію, чому ти допустив, щоб Сатана підштовхнув тебе сказати неправду+ святому духові+ і таємно забрати частину плати за поле?  Хіба не твоїм воно було до того, як ти його продав? І хіба не від тебе залежало, що робити з грішми? Чому ж ти задумав таке у своєму серці? Не людям ти сказав неправду, а Богові».  Почувши ці слова, Ана́ній упав і помер. А людей, котрі про це чули, пройняв величезний страх.  Тоді молодші чоловіки встали і, обгорнувши його тіло полотнами, винесли його та поховали.  Приблизно через три години прийшла його дружина, яка не знала, що трапилося.  Петро запитав її: «Скажи, ви з чоловіком продали це поле за стільки-то?» Вона відповіла: «Так».  Тоді Петро сказав: «Навіщо ви обоє змовилися випробовувати дух Єгови*? Ось у дверях стоять ті, хто поховав твого чоловіка. Ці люди й тебе винесуть». 10  У ту ж мить вона впала біля його ніг і померла. Коли прийшли молоді чоловіки, то побачили, що вона мертва. Тож вони винесли і її та поховали поряд з чоловіком. 11  І величезний страх охопив увесь збір, а також всіх, хто чув про цей випадок. 12  У той час апостоли виконували серед народу багато знаків та чуд*;+ і всі вони збиралися в Соломоновій колонаді.+ 13  Щоправда, інші не наважувалися приєднатись до них. Але народ в цілому не переставав їх хвалити, 14  тож дуже багато чоловіків і жінок повірили в Господа, і віруючих ставало дедалі більше.+ 15  Люди навіть виносили хворих на головні вулиці та клали їх на ношах і підстилках, сподіваючись, що коли буде проходити Петро, то принаймні його тінь впаде на когось із них.+ 16  Туди сходилися також натовпи людей з міст, що довкола Єрусалима. Вони приносили хворих і тих, кого мучили нечисті духи, і всі до одного зцілялись. 17  А первосвященик і всі, хто був з ним,— члени секти садукеїв, сповнившись ревнощами, встали 18  та схопили* апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.+ 19  Проте вночі ангел Єгови* відчинив двері в’язниці,+ вивів апостолів і сказав: 20  «Виходьте, йдіть до храму і, ставши там, продовжуйте розповідати людям все, що знаєте про це життя». 21  Отримавши цю звістку, вони на світанку ввійшли у храм і почали навчати Божого слова. Коли ж прийшли первосвященик і його люди, то скли́кали Синедріо́н і всю громаду старійшин Ізра́їлевих синів та наказали привести апостолів з в’язниці. 22  Однак охоронці не знайшли їх у в’язниці, тому, повернувшись, доповіли: 23  «Коли ми прийшли, в’язниця була надійно зачинена і при дверях стояли вартові, але коли відчинили в’язницю, то нікого там не знайшли». 24  Почувши це, начальник храму і старші священики розгубилися, не знаючи, що буде далі. 25  У той час прийшов один чоловік та сказав: «Дивіться! Чоловіки, яких ви кинули до в’язниці, зараз стоять у храмі й навчають народ». 26  Тоді начальник і охоронці пішли й привели апостолів, але не застосовували сили, оскільки боялися, що народ поб’є їх камінням.+ 27  Тож апостолів привели й поставили перед Синедріо́ном. І первосвященик почав допитувати їх 28  та сказав: «Ми суворо заборонили вам навчати від того імені,+ а ви що робите? Своїм вченням ви наповнили весь Єрусалим і хочете скласти на нас вину за пролиття крові того чоловіка».+ 29  У відповідь Петро та інші апостоли сказали: «Ми повинні підкорятися передусім владі Бога, а не людей.+ 30  Бог наших прабатьків воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на стовпі*.+ 31  Бог же його звеличив, посадивши праворуч від себе,+ і зробив Керівником+ та Спасителем,+ аби Ізра́їль міг покаятись і отримати прощення гріхів.+ 32  Цьому свідки і ми,+ і святий дух,+ який Бог дає тим, хто йому підкоряється». 33  Коли вони почули ці слова, то розлютились* і хотіли вбити апостолів. 34  Але один фарисей, на ім’я Гамалії́л,+ шанований усіма вчитель Закону, встав посеред Синедріо́ну і, наказавши ненадовго вивести апостолів, 35  промовив: «Ізраїльтяни, добре подумайте, що вам робити з цими чоловіками. 36  Наприклад, якийсь час тому з’явився Те́вда, що видавав себе за великого, і до нього приєдналось приблизно 400 чоловіків. Однак коли його вбили, всі послідовники розпорошились і зрештою зникли. 37  Після нього, у час перепису, з’явився галілея́нин Юда, який теж потягнув за собою людей. Але і він загинув, а всі його послідовники розсіялися. 38  Тож тепер кажу вам: не чіпайте цих чоловіків, а ліпше залишіть їх у спокої. Бо якщо цей задум або ця справа від людини, то обов’язково провалиться, 39  а якщо ця справа від Бога, то ви не зможете її розладнати.+ Інакше може виявитись, що ви боретесь із самим Богом».+ 40  Вони послухалися його поради і, покликавши апостолів, висікли* їх+ та наказали більше не говорити від Ісусового імені, а потім відпустили. 41  Тоді апостоли пішли із Синедріо́ну, радіючи,+ що удостоїлися зазнати зневаги за Ісусове ім’я. 42  І кожен день у храмі та від дому до дому+ вони безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса.+

Примітки

Або «передвість».
Або «арештували».
Або «дереві».
Або «це зачепило їх за живе».
Або «побили».