Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Дії 28:1—31

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • На березі Мальти (1–6)

  • Батько Публія зцілений (7–10)

  • Далі в Рим (11–16)

  • Павло промовляє до юдеїв у Римі (17–29)

  • Павло два роки сміливо проповідує (30, 31)

28  Коли ми опинились у безпечному місці, то довідалися, що цей острів називається Мальта.+  Люди, які розмовляли чужою мовою*, поставились до нас з величезною добротою*. Вони розклали багаття й щиро прийняли всіх нас, бо йшов дощ і було холодно.  Коли ж Павло назбирав оберемок хмизу і поклав у багаття, то від жару звідти вилізла гадюка і вп’ялася йому в руку.  Місцеві люди побачили, що отруйна змія звисає з його руки, і заговорили між собою: «Цей чоловік явно вбивця, і, хоча він врятувався на морі, Справедливість* не допустила, щоб він жив».  Але він струсив змію у вогонь, зовсім не постраждавши.  Вони ж думали, що він спухне або відразу впаде мертвим. Прочекавши досить довго і побачивши, що нічого з ним не сталося, вони змінили свою думку й почали говорити, що він бог.  А неподалік того місця були володіння Пу́блія, головної людини на острові. Він нас гостинно прийняв і три дні опікувався нами.  У той час батько Пу́блія лежав у гарячці, хворий на дизентерію. Павло пішов до нього і, помолившись, поклав на нього руки та зцілив його.+  Після цього інші острів’яни, які були хворі, також почали приходити до Павла, і він їх зціляв.+ 10  Вони вшанували нас багатьма подарунками, а коли ми відпливали, дали в дорогу все необхідне. 11  Через три місяці ми відпливли александрійським кораблем, який простояв зиму на острові; на носі цього корабля була прикраса «Сини Зевса». 12  Зайшовши в порт у Сираку́зах, ми залишилися там на три дні, 13  а звідти попливли далі і прибули в Ре́гій. Через день подув південний вітер, і ми вже на другий день дісталися до Путео́лі. 14  Там ми знайшли братів, і вони впросили нас залишитися в них на сім днів, а потім ми вирушили до Рима. 15  Тамтешні брати, почувши про нас, пішли нам назустріч аж до А́ппієвого ринку і Трьох Заїздів. Побачивши їх, Павло подякував Богові та підбадьорився.+ 16  Коли зрештою ми прибули в Рим, Павлові дозволили там жити самому під охороною воїна. 17  А через три дні Павло скли́кав впливових юдеїв. Коли вони зібралися, він промовив: «Брати, хоча я не зробив нічого проти свого народу чи проти звичаїв наших прабатьків,+ мене з Єрусалима віддали як в’язня в руки ри́млян.+ 18  А ті, провівши допит,+ хотіли звільнити мене, бо я не вчинив нічого, за що заслуговував би смерті.+ 19  Оскільки юдеї виступали проти мого звільнення, я був змушений вимагати суду цезаря.+ Але я зробив це зовсім не тому, що хотів у чомусь звинуватити свій народ. 20  Саме з цієї причини я прагнув побачитися і поговорити з вами, бо я закутий у цей ланцюг за надію Ізра́їля».+ 21  Вони ж сказали йому: «Ми не отримували про тебе жодних листів з Юдеї. І брати, які приходили сюди, не говорили про тебе нічого поганого. 22  Але ми згідні: варто послухати, що́ ти про це думаєш, бо нам відомо, як скрізь виступають проти цієї секти».+ 23  Тоді у визначений день вони знову прийшли до нього додому; цього разу їх було значно більше. І він з ранку до вечора пояснював їм суть справи: давав ґрунтовне свідчення про Боже Царство і наводив переконливі докази про Ісуса+ як із Закону Мойсея,+ так і з Пророків.+ 24  Тож декотрі повірили його словам, а інші ні. 25  Оскільки вони не згоджувались між собою, то стали розходитися. А Павло промовив: «Святий дух добре сказав вашим прабатькам через пророка Ісаю: 26  “Піди до цього народу і скажи: «Ви будете чути, але так і не зрозумієте, будете дивитися, але так і не побачите.+ 27  Адже серце тих людей огрубіло, вухами вони чують, але не відгукуються, а очі свої вони заплющили, щоб нічого не бачити і нічого не чути, щоб серцем не розуміти, щоб не навернутися і щоб я їх не зцілив»”.+ 28  Тож знайте, що новину про спасіння, яке дає Бог, послано іншим народам,+ і вони неодмінно прислу́хаються до неї».+ 29  *—— 30  Отже, цілих два роки Павло жив у будинку, який винаймав.+ Він гостинно приймав усіх, хто приходив до нього, 31  проповідував їм про Боже Царство і навчав про Господа Ісуса Христа з усією сміливістю*+ і без перешкод.

Примітки

Або «місцеві жителі».
Або «надзвичайно людяно».
Грец. Дı́ке. Можливо, йдеться про богиню, яка уособлювала справедливу відплату, або про поняття справедливості загалом.
Або «величезною свободою мови».