Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Дії 23:1—35

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Павло промовляє до Синедріону (1–10)

  • Господь зміцняє Павла (11)

  • Змова вбити Павла (12–22)

  • Павла доставляють у Кесарію (23–35)

23  Павло, пильно подивившись на Синедріо́н, промовив: «Брати! Увесь цей час я жив з абсолютно чистим сумлінням+ перед Богом».  Почувши це, первосвященик Ана́ній наказав тим, хто стояв поряд, ударити його по устах.  Тоді Павло сказав йому: «А тебе, побілена стіно, вдарить сам Бог. Ти збираєшся судити мене за Законом і водночас порушуєш його, наказуючи мене бити?»  На це чоловіки, що стояли поряд, сказали: «Як ти можеш ображати Божого первосвященика?»  Павло відповів: «Брати, я не знав, що він первосвященик. Адже написано: “Не говори зі зневагою про правителя свого народу”».+  Знаючи, що одні були садукеями, а інші — фарисеями, Павло вигукнув до Синедріо́ну: «Брати, я фарисей,+ син фарисеїв, і судять мене за надію на воскресіння мертвих».  Через його слова між фарисеями та садукеями виникла незгода, і вони розділилися.  Бо садукеї говорять, що немає ні воскресіння, ні ангелів, ні духів, а фарисеї визнають*, що все це існує.+  Тож здійнявся сильний крик, і декотрі книжники з-посеред фарисеїв повставали й почали запекло сперечатися, кажучи: «Ми не знаходимо в цьому чоловікові нічого поганого, а якщо з ним говорив дух чи ангел,+ то...» 10  Коли ж суперечка сильно розпалилася, воєначальник, боячись, що Павла можуть роздерти на шматки, наказав воїнам зійти вниз, забрати його від них і відвести в казарму. 11  А наступної ночі Господь став коло Павла і сказав: «Будь відважним!+ Бо, як ти ґрунтовно свідчив про мене в Єрусалимі, так повинен свідчити і в Римі».+ 12  Коли настав день, юдеї вчинили змову і зв’язали себе клятвою, що не будуть ні їсти, ні пити, поки не вб’ють Павла. 13  Цю змову, скріплену присягою, склало понад 40 чоловіків. 14  Вони пішли до старших священиків і старійшин та сказали: «Ми зв’язали себе клятвою*, що нічого не будемо їсти, поки не вб’ємо Павла. 15  А тепер ви разом із Синедріо́ном скажіть воєначальнику привести його до вас начебто для того, щоб докладніше розібратися в його справі. І, як тільки він наблизиться, ми його вб’ємо». 16  Однак син Павлової сестри, почувши, що вони хочуть влаштувати засідку на Павла, пішов у казарму і повідомив йому про це. 17  Тоді Павло покликав одного сотника і сказав йому: «Відведіть цього юнака до воєначальника, бо він має щось йому розповісти». 18  Тож сотник відвів хлопця до воєначальника і сказав: «В’язень, на ім’я Павло, покликав мене і попросив привести цього юнака до тебе, бо він має щось тобі розповісти». 19  Взявши хлопця за руку, воєначальник відвів його вбік і наодинці запитав: «Що ти хотів мені сказати?» 20  Той відповів: «Юдеї склали таку змову: завтра вони попросять тебе привести Павла до Синедріо́ну начебто для того, щоб детальніше розібратися в його справі.+ 21  Але ти не піддавайся на їхні вмовляння, бо на нього чатує понад 40 чоловіків, які зв’язали себе клятвою*, що не будуть ні їсти, ні пити, поки його не вб’ють.+ І вони вже готові, тільки чекають твого дозволу». 22  Тож воєначальник відпустив юнака, наказавши: «Дивись, не говори нікому, що ти все це мені розповів». 23  Потім, покликавши двох сотників, він сказав: «Зберіть 200 воїнів, 70 вершників та 200 списоносців. Нехай вони будуть готові о третій годині вечора* вирушити прямо в Кеса́рію. 24  Крім того, візьміть коней, щоб безпечно відвезти Павла до намісника Фелікса». 25  І він написав такого листа: 26  «Клавдій Лı́сій Високошановному наміснику Феліксу. Вітаю тебе! 27  Цього чоловіка схопили юдеї і вже збиралися його вбити, але тут я швидко з’явився зі своїми воїнами та врятував його,+ бо дізнався, що він ри́млянин.+ 28  Прагнучи довідатися, у чому його звинувачують, я привів його в їхній Синедріо́н.+ 29  Тоді я зрозумів, що його звинувачують лише в питаннях, пов’язаних з їхнім Законом,+ і він не винен ні в чому, за що заслуговував би смерті чи в’язничних кайданів. 30  Проте оскільки мені стало відомо, що проти цього чоловіка готується змова,+ я негайно посилаю його до тебе, а обвинувачам накажу розповісти тобі все, що вони мають проти нього». 31  Отже, згідно з наказом воїни привели Павла+ вночі до Антипатри́ди 32  і наступного дня, відправивши його з вершниками, самі повернулися в казарму. 33  А вершники в’їхали в Кеса́рію, передали листа наміснику та представили йому Павла. 34  Прочитавши листа, намісник запитав Павла, з якої той провінції, і вияснив, що він походить з Кілікı́ї.+ 35  Потім намісник сказав: «Я почекаю, поки прибудуть твої обвинувачі,+ і після цього уважно вислухаю твою справу»,— і наказав тримати його під вартою в палаці* Ірода.

Примітки

Або «привселюдно звіщають».
Або «присягою».
Або «присягою».
Тобто прибл. о 21:00.
Або «преторії».