Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Дії 21:1—40

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • По дорозі в Єрусалим (1–14)

  • Прибуття в Єрусалим (15–19)

  • Павло слухається поради старійшин (20–26)

  • Заворушення в храмі; Павло арештований (27–36)

  • Павлу дозволяють звернутися до натовпу (37–40)

21  Із сумом розпрощавшись з ними, ми вийшли в море та взяли прямий курс на Кос, наступного дня на Ро́дос, а звідти на Пата́ру.  Там, знайшовши корабель, який ішов до Фінікı́ї, ми піднялися на борт і попливли далі.  Коли на обрії з’явився острів Кіпр, то, залишивши його зліва*, ми попливли далі до Сирії і висадилися в Тирі, бо там мав розвантажуватися корабель.  У цьому місті ми розшукали учнів і залишилися там на сім днів. Однак учні, керовані духом, постійно просили Павла не йти до Єрусалима.+  А коли час нашого перебування закінчився, ми знову вирушили в дорогу, і всі вони, у тому числі жінки і діти, провели нас за місто. Постававши на березі навколішки, ми помолились,  потім попрощалися з ними й піднялися на корабель, а вони повернулись додому.  З Тира ми прибули кораблем у Птолемаї́ду і, привітавшись з братами, на один день залишились у них,  а наступного дня продовжили подорож. Прибувши в Кеса́рію, ми ввійшли в дім Пилипа, проповідника доброї новини*, одного із семи вибраних чоловіків,+ і зупинилися в нього.  Пилип мав чотирьох неодружених* дочок, які пророкували.+ 10  Там ми пробули багато днів. Потім з Юдеї прибув один пророк, на ім’я Ага́в.+ 11  Прийшовши до нас, він узяв Павлів пояс, зв’язав собі ноги та руки і сказав: «Ось що говорить святий дух: “Так само юдеї зв’яжуть в Єрусалимі чоловіка, якому належить цей пояс,+ і віддадуть його в руки людей з інших народів”».+ 12  Почувши це, і ми, і тамтешні брати почали благати Павла не йти до Єрусалима. 13  У відповідь Павло сказав: «Що ви робите? Навіщо плачете і намагаєтесь послабити мою рішучість*? Будьте певні: за ім’я Господа Ісуса я готовий не лише бути зв’язаним, але й умерти в Єрусалимі».+ 14  І, оскільки нам не вдалося його відрадити, ми перестали заперечувати* і сказали: «Нехай на все буде воля Єгови*». 15  Після того ми зібралися в дорогу і вирушили до Єрусалима. 16  З нами пішли також декотрі учні з Кеса́рії. Вони відвели нас до дому чоловіка, в якого ми мали гостювати,— до Мнасо́на з Кіпру, який був одним з перших учнів. 17  В Єрусалимі брати нас радо прийняли. 18  А наступного дня Павло пішов разом з нами до Якова,+ там зібрались усі старійшини. 19  Павло привітав їх і став детально розповідати про те, що́ Бог зробив серед інших народів, послуговуючись ним у служінні. 20  Почувши це, присутні почали прославляти Бога, проте сказали Павлу: «Бачиш, брате, скільки юдеїв повірило? Тисячі! І всі вони ревно дотримуються Закону.+ 21  Але до них дійшли чутки, що своїм навчанням ти спонукуєш всіх юдеїв, які живуть серед інших народів, до відступництва від Мойсея і говориш, щоб вони не обріза́ли дітей і не дотримувались усталених звичаїв.+ 22  Що ж тепер робити? Вони так чи інакше почують, що ти прийшов. 23  Тож послухайся нашої поради. Серед нас є чотири чоловіки, які склали обітницю. 24  Візьми їх з собою, очисться з ними за обрядом і покрий їхні видатки, щоб вони могли поголити голови. Так усі дізнаються, що чутки про тебе безпідставні, що ти поводишся правильно і що сам теж дотримуєшся Закону.+ 25  А щодо віруючих з інших народів, то ми передали їм у листі своє рішення: стримуватися від пожертвуваного ідолам,+ від крові,+ від м’яса задушених тварин*+ і від статевої розпусти*».+ 26  Отже, наступного дня Павло взяв із собою тих чоловіків, очистився разом з ними згідно з Законом+ і ввійшов до храму, щоб оголосити, коли закінчаться дні очищення і коли за кожного з них треба буде скласти приношення. 27  А коли сім днів підходили до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла в храмі, підбурили весь натовп і схопили його, 28  вигукуючи: «Ізраїльтяни, допоможіть! Цей чоловік всіх і всюди навчає, виступаючи проти нашого народу, нашого Закону і цього місця. Мало того, він ще й привів у храм греків і тим опоганив це святе місце».+ 29  Вони кричали так, бо раніше бачили разом з Павлом у місті ефеся́нина Трохима+ і думали, що він привів цього чоловіка в храм. 30  У місті здійнялося велике заворушення, і до храму стали звідусіль збігатися люди. Зрештою вони схопили Павла і витягли його звідти. Потім брами відразу ж зачинили. 31  І, коли його намагалися вбити, до командира загону дійшла звістка, що в усьому Єрусалимі зчинилось велике замішання. 32  Тому він негайно взяв воїнів та сотників і побіг униз до натовпу. Побачивши воєначальника і воїнів, люди перестали бити Павла. 33  Тоді воєначальник підійшов до нього і, взявши його під варту, наказав зв’язати двома ланцюгами,+ а потім став розпитувати, хто він такий і що накоїв. 34  Але оскільки хтось з юрби кричав одне, а хтось — інше, то через такий галас начальник не зміг нічого довідатися і наказав відвести Павла в казарму. 35  Коли ж той ступив на сходи, юрба настільки розлютувалась, що воїнам довелося його нести, 36  бо за ними йшов цілий натовп і кричав: «Убити його!» 37  Але перед тим як Павла завели в казарму, він запитав воєначальника: «Можна мені щось сказати?» У відповідь той запитав: «Ти розмовляєш грецькою? 38  Хіба ти не той єгиптянин, який недавно зчинив заколот і вивів у пустелю 4000 чоловіків з кинджалами?» 39  Павло відказав: «Насправді я юдей+ із Та́рса,+ що в Кілікı́ї, громадянин не якогось там невідомого міста. Тож, благаю, дозволь мені звернутись до народу». 40  Той дозволив, і Павло, стоячи на сходах, подав знак рукою. Коли запала тиша, він звернувся до людей єврейською,+ кажучи:

Примітки

Або «з лівого борту».
Або «єва́нгелія».
Букв. «незайманих».
Або «знесилюєте моє серце».
Букв. «замовкли».
Або «тварин, яких вбили, але не спустили з них кров».
Грец. порне́іа. Див. глосарій.