Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Дії 2:1—47

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Злиття святого духу в П’ятидесятницю (1–13)

  • Промова Петра (14–36)

  • Відгук натовпу на промову Петра (37–41)

    • 3000 охрестилися (41)

  • Християнська спільність (42–47)

2  Коли настала П’ятидесятниця,+ усі вони були в одному домі.  Раптом з неба донісся шум, наче від сильного пориву вітру, і наповнив увесь дім, в якому вони зібрались.+  Тоді вони побачили немовби вогняні язики, котрі розділилися і по одному опустилися на кожного з них.  І всі сповнилися святого духу+ та заговорили різними мовами — так, як їм давав говорити дух.+  А в Єрусалимі у той час перебували побожні юдеї з усіх народів, що під небом.+  Тож, коли донісся цей звук, зійшовся великий натовп. Люди були просто приголомшені, оскільки кожен чув, що учні розмовляють його мовою.  Це їх настільки вразило, що вони почали питати одне одного: «Хіба всі ці люди не галілея́ни?+  Як же тоді кожен з нас чує рідну мову*?  Парфя́ни, мідійці+ та еламітя́ни,+ жителі Месопотамії, Юдеї і Каппадо́кії, По́нту і провінції Азія,+ 10  Фри́гії і Памфı́лії, Єгипту і тих частин Лівії, які біля Кіре́ни, приїжджі з Рима, як юдеї, так і новонавернені*,+ 11  а також критяни та араби — всі ми чуємо, що вони говорять про величні Божі діла нашими мовами». 12  І цілий натовп був вражений і не міг зрозуміти, що трапилось, тому люди перепитували одне одного: «Що це означає?» 13  Хоча були й такі, що кепкували з них, кажучи: «Вони просто повпивалися солодким вином*». 14  Тоді Петро встав разом з 11 апостолами+ і голосно промовив: «Юдеї та всі жителі Єрусалима! Уважно послухайте, що я вам скажу. 15  Не думайте, що ці люди п’яні, бо зараз тільки третя година дня*, 16  а те, що ви бачите, було передречено через пророка Йоı́ла: 17  “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух* на всіляких людей. І будуть пророкувати ваші сини та дочки, юнаки ваші матимуть видіння, а вашим старим чоловікам будуть снитися сни.+ 18  У ті дні я виллю свій дух* навіть на моїх рабів та рабинь, і вони теж пророкуватимуть.+ 19  Також я дам чуда* на небі, а на землі знаки: кров, вогонь та хмари диму. 20  Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров. Усе це станеться ще до приходу великого та славетного дня Єгови*. 21  І кожен, хто кличе ім’я Єгови*, спасеться”.+ 22  Ізраїльтяни, прислухайтесь до моїх слів: Ісус назаря́нин — це чоловік, на якого Бог відкрито вам указав, здійснивши через нього могутні діла й чуда* і давши знаки,+ про що ви й самі знаєте. 23  Цей чоловік був виданий вам, щоб виконалося те, що Бог постановив* та передбачив.+ І саме його ви руками беззаконників стратили, прибивши до стовпа.+ 24  Але Бог його воскресив,+ звільнивши від мук* смерті, оскільки було неможливо, щоб вона і далі тримала його.+ 25  Ось що про нього говорить Давид: “Я постійно бачу перед собою* Єгову*; він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся. 26  Через це моє серце розвеселилось, і я заговорив з великою радістю. Я* житиму надією, 27  бо ти не залишиш мене* в могилі* і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління.+ 28  Ти показав мені дорогу життя. Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість”.+ 29  Брати! Про Давида, голову родини, можна з упевненістю сказати, що він помер, був похований,+ а його гробниця тут донині з нами. 30  Він був пророком і знав, що Бог поклявся посадити на його трон одного з його потомків*.+ 31  Тому Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі*, а тіло його не побачить тління*.+ 32  Бог воскресив того Ісуса, і всі ми цьому свідки.+ 33  Тож оскільки Бог, Батько, звеличив Ісуса, посадивши його праворуч від себе,+ і дав йому обіцяний святий дух,+ то Ісус вилив цей дух на нас, і тепер ви це бачите й чуєте. 34  Адже Давид на небо не піднявся, а промовив: “Сказав Єгова* моєму Господу: «Сиди праворуч від мене, 35  поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги*»”.+ 36  Отже, нехай весь ізра́їльський народ буде впевнений: Ісуса, котрого ви стратили на стовпі,+ Бог зробив Господом+ і Христом». 37  Ці слова вразили їх у саме серце, тому вони почали запитувати Петра та інших апостолів: «Брати, що ж нам тепер робити?» 38  А Петро відповів: «Покайтесь,+ і нехай кожен з вас охреститься+ в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів,+ і тоді ви одержите в дар святий дух. 39  Бо Єгова*, наш Бог, дав таку обіцянку+ вам і вашим дітям, а також тим, хто далеко,— всім, кого він захоче до себе покликати».+ 40  І Петро говорив ще багато іншого, даючи ґрунтовне свідчення та настійно заохочуючи: «Рятуйтесь від цього зіпсованого покоління».+ 41  Тож ті, хто радо прийняв його слова, охрестилися.+ Того дня до них приєдналося приблизно 3000 осіб*.+ 42  І вони далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів, разом проводили час*, споживали їжу+ і молились.+ 43  У той час кожного* охоплював страх, апостоли ж виконували багато чуд* та знаків.+ 44  Усі люди, які ставали віруючими, перебували разом, і в них усе було спільне. 45  Вони продавали своє майно,+ все, що мали, й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою.+ 46  І день у день вони перебували в храмі, об’єднані спільною метою, їли в різних домах і ділилися своєю їжею з великою радістю та щирим серцем, 47  прославляючи Бога і здобуваючи прихильність цілого народу. А тим часом Єгова* щоденно приєднував до них людей, які ставали на шлях спасіння.+

Примітки

Або «мову, якою розмовляв з народження».
Або «прозеліти».
Або «молодим вином».
Тобто прибл. 09:00.
Або «частину мого духу». Букв. «з мого духу».
Або «частину мого духу». Букв. «з мого духу».
Або «передвістя».
Або «передвістя».
Або «задумав».
Або, можливо, «пут».
Або «перед своїми очима».
Букв. «моє тіло».
Або «моєї душі».
Або «га́десі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.
Букв. «одного з плоду його стегон».
Або «га́десі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.
Або «не зазнає розкладу».
Букв. «як підніжок для твоїх ніг».
Або «душ».
Або «ділилися одне з одним».
Або «кожну душу».
Або «передвість».