Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Даниїла 4:1—37

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Цар Навуходоносор визнає́ Боже правління (1–3)

  • Сон царя про дерево (4–18)

    • Дерево повалено, так пройде 7 часів (16)

    • Бог є правителем людства (17)

  • Даниїл розтлумачує сон (19–27)

  • Перше сповнення стосується царя (28–36)

    • Цар втрачає розум на 7 часів (32, 33)

  • Цар звеличує небесного Бога (37)

4  «Послання царя Навуходоно́сора до людей усіх народів, націй та мов, людей, що населяють усю землю: нехай ваш мир примножиться!  Бажаю повідомити вам про знаки й чуда, які Всевишній Бог здійснив на мені.  Які величні його знаки і які могутні його чуда! Царство його — царство вічне, і правління його — з покоління в покоління.+  Я, Навуходоно́сор, спокійно перебував у своєму домі й насолоджувався життям у своєму палаці.  Але якось приснився мені сон, що налякав мене. Я настрашився через о́брази і видіння, які побачив уві сні.+  Тоді я наказав привести до мене всіх вавилонських мудреців, аби вони розтлумачили мені цей сон.+  І прийшли до мене жерці-маги, чаклуни, халде́ї* та астрологи.+ Я розповів їм свій сон, але вони не змогли розтлумачити його.+  Зрештою прийшов до мене Даниїл, якого назвали на честь мого бога Валтаса́ром*+ і в якому перебуває дух святих богів.+ Тож я розповів йому свій сон. Я сказав:  “Валтаса́ре, старший над жерцями-магами!+ Я добре знаю, що в тобі перебуває дух святих богів+ і що немає такої таємниці, яку ти не міг би роз’яснити.+ Поясни мені видіння, які я побачив уві сні, і розтлумач їх. 10  Отож я бачив уві сні видіння. Приснилося мені надзвичайно високе дерево,+ яке стояло посеред землі.+ 11  Дерево виросло, зміцніло і зрештою досягло небес, і було його видно аж до краю землі. 12  Дерево мало буйне листя і приносило рясні плоди, так що їх вистачало всім. У його тіні ховалися польові звірі, на його гілках селилися небесні птахи, а плодами своїми воно годувало кожну істоту*. 13  Потім у видіннях, які я мав уві сні, я побачив вартового — святого, що сходив з небес.+ 14  Він голосно закричав: «Зрубайте дерево+ і пообтинайте його гілки! Струсіть його листя і порозкидайте плоди. Нехай з-під нього повтікають звірі, а з його гілок порозлітаються птахи. 15  Але його пень з корінням* залиште в землі серед польової трави й одягніть на нього пута залізні та мідні. Нехай його зрошує роса з неба і частка його нехай буде зі звірами серед рослин на землі.+ 16  Серце його хай перетвориться з людського на звірине, і так нехай пройде сім часів.+ 17  Це наказують вартові,+ цей присуд проголошують святі, щоб кожен, хто живе на землі, знав: Всевишній є Правителем людських царств+ і дає їх, кому захоче. Він ставить над ними найнижчого з людей». 18  Ось такий сон бачив я, цар Навуходоно́сор. А тепер, Валтаса́ре, розтлумач мені його, оскільки всі інші мудреці мого царства нездатні зробити цього.+ Але ти можеш, бо в тобі дух святих богів”. 19  Тоді Даниїл, якого називали також Валтаса́ром,+ на мить стривожився, і думки налякали його. Цар же сказав: “Валтаса́ре, нехай не страшить тебе цей сон та його значення”. А Валтаса́р відповів: “О пане мій! Хай би цей сон збувся на твоїх ненависниках і хай би значення його стосувалося твоїх ворогів! 20  Дерево, яке ти бачив, яке виросло високе, зміцніло і зрештою досягло небес, яке було видно по всій землі,+ 21  яке мало буйне листя і приносило рясні плоди, так що їх вистачало усім, і під яким жили польові звірі, а на гілках селилися небесні птахи,+ 22  це дерево — ти, царю, бо ти став великим та могутнім. Велич твоя зросла аж до небес,+ а правління твоє поширилось до краю землі.+ 23  Також, царю, ти бачив вартового — святого,+ який сходив з небес і промовляв: «Зрубайте дерево і знищте його! Але його пень з корінням* залиште в землі серед польової трави й одягніть на нього пута залізні та мідні. Нехай його зрошує роса з неба і частка його хай буде з польовими звірами; нехай так пройде сім часів».+ 24  Ось тлумачення цього, царю, і ось постанова Всевишнього про те, що має статися з моїм паном, царем: 25  тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш з польовими звірами. Ти їстимеш траву, як бик, і небесна роса буде зрошувати тебе.+ Так мине сім часів,+ поки ти не зрозумієш, що Всевишній є Правителем людських царств і дає їх, кому захоче.+ 26  А оскільки пень з корінням* дерева було наказано залишити,+ то твоє царство знову стане твоїм, після того як ти зрозумієш, що правлять небеса. 27  Тому, царю, послухайся моєї поради: перестань грішити і чини добро, відкинь беззаконня і виявляй милосердя до бідних. Тоді, може, в тебе й далі буде спокій і добробут”».+ 28  Саме так і сталося з царем Навуходоно́сором. 29  Через 12 місяців після того, як цар бачив сон, він ходив на даху свого палацу у Вавилоні. 30  Цар промовив: «Який же величний Вавилон! Це я своєю силою і міццю збудував його для царського дому! Я зробив це заради своєї слави і величі!» 31  Не встиг цар промовити ці слова, як з неба пролунав голос: «Ось що говориться тобі, царю Навуходоно́соре: “Царство твоє відійшло від тебе.+ 32  Тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш з польовими звірами та їстимеш траву, як бик. Так мине сім часів, поки ти не зрозумієш, що Всевишній є Правителем людських царств і дає їх, кому захоче”».+ 33  Тієї ж миті це слово сповнилося на Навуходоно́сорі. Його вигнали з-поміж людей, і він почав їсти траву, немов бик, а його тіло зрошувала небесна роса. Зрештою волосся у нього виросло і стало як орлине пір’я, а нігті — як пташині пазурі.+ 34  «Коли ж минули ті дні,+ я, Навуходоно́сор, глянув на небо, і розум мій повернувся до мене. Тоді я віддав хвалу Всевишньому, звеличив і прославив Бога, який живе вічно. Адже його правління — правління вічне і царство його — з покоління в покоління.+ 35  У порівнянні з ним усі мешканці землі — ніщо. З небесним військом і з жителями землі він поводиться за своєю волею. І ніхто не може його* стримати+ чи сказати йому: “Що ти робиш?!”+ 36  У той час до мене повернувся розум, моя велич і пишнота, а також слава мого царства.+ Мої вищі урядники та вельможі стали добиватися моєї прихильності. Я знову був поставлений над своїм царством, і величність моя ще більше піднеслася. 37  Тепер я, Навуходоно́сор, вихваляю, звеличую і прославляю небесного Царя,+ бо всі його діла правдиві, а дороги його справедливі,+ і він може впокорити гордих».+

Примітки

Йдеться про групу людей, досвідчених у ворожбитстві й астрології.
Букв. «Белтешацца́р» тут і в Дн 4:9, 18, 19.
Букв. «тіло».
Або «його кореневище».
Або «його кореневище».
Або «кореневище».
Або «його руку».