Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Даниїла 3:1—30

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Цар ставить золоту статую (1–7)

    • Вимагає поклоніння статуї (4–6)

  • Трьох юнаків звинувачено в непослуху (8–18)

    • «Твоїм богам ми не будемо служити» (18)

  • Вкинені у палаючу піч (19–23)

  • Чудом врятовані від вогню (24–27)

  • Цар вихваляє Бога євреїв (28–30)

3  Якось цар Навуходоно́сор зробив золоту статую*, 60 ліктів* заввишки та 6 ліктів* завширшки, і поставив її на рівнині Дура́ у провінції* Вавилон.  Потім він наказав скликати сатрапів, наглядачів, намісників, радників, скарбників, суддів, судових урядників та всіх управителів провінцій*, аби вони прийшли на урочисте відкриття статуї, яку він поставив.  Тоді сатрапи, наглядачі, намісники, радники, скарбники, судді, судові урядники та всі управителі провінцій* зібралися на урочисте відкриття статуї, яку поставив цар Навуходоно́сор, і стали перед нею.  І закричав оповісник на весь голос: «Вам, люди усіх народів, націй і мов, наказано:  як тільки почуєте звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри, волинки та всіляких інших музичних інструментів, то маєте впасти й поклонитися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоно́сор.  А хто не впаде й не поклониться, тієї ж миті буде вкинений до палаючої печі».+  Тож як тільки люди всіх народів, націй і мов почули звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри та всіляких інших музичних інструментів, то впали й поклонилися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоно́сор.  У той час декотрі халде́ї пішли до царя і донесли* на юдеїв.  Вони промовили до царя Навуходоно́сора: «Царю, живи вічно! 10  Ти, царю, видав наказ, що кожен, хто почує звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри, волинки та всіляких інших музичних інструментів, мусить упасти й поклонитися золотій статуї, 11  а хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до палаючої печі.+ 12  Але є кілька юдеїв, яких ти призначив управляти справами провінції* Вавилон,— Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го.+ Так от, ці чоловіки не зважають на тебе, царю, твоїм богам не служать і золотій статуї, яку ти поставив, не поклоняються». 13  Почувши це, Навуходоно́сор сильно розлютився і наказав привести Шадра́ха, Меша́ха і Аве́д-Не́го. Коли їх привели, 14  він запитав: «Чи це правда, що ви, Шадра́ху, Меша́ху і Аве́д-Не́го, богам моїм+ не служите і золотій статуї, яку я поставив, не поклоняєтесь? 15  Тож якщо тепер, почувши звук рога, сопілки, цитри, арфи, ліри, волинки та всіляких інших музичних інструментів, ви готові впасти й поклонитися статуї, яку я зробив, то добре. А якщо ви не поклонитеся, тієї ж миті вас укинуть до палаючої печі. І який бог зможе тоді врятувати вас з моєї руки?»+ 16  На це Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го сказали царю: «О Навуходоно́соре, нам немає потреби тобі відповідати. 17  Якщо це станеться, то наш Бог, якому ми служимо, зможе врятувати нас з палаючої печі і визволити з твоєї руки, царю.+ 18  Але якщо він і не визволить, то знай, царю, що твоїм богам ми не будемо служити і золотій статуї, яку ти поставив, не поклонимось!»+ 19  Тоді Навуходоно́сор так розлютився на Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, що аж змінився на обличчі*. Він наказав розпалити піч усемеро сильніше, ніж зазвичай, 20  і звелів кільком сильним воїнам зі свого війська зв’язати Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, щоб укинути їх у палаючу піч. 21  І їх зв’язали — у верхньому й нижньому одязі та шапках, в усьому вбранні — та кинули до палаючої печі. 22  Оскільки ж царський наказ був грізний і піч була надзвичайно розжарена, то воїни, які вкидали Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, загинули від вогню. 23  А ті троє чоловіків — Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го — упали зв’язані до палаючої печі. 24  Тоді цар Навуходоно́сор злякався і, швидко підвівшись, запитав своїх вищих урядників: «Хіба не трьох чоловіків ми вкинули зв’язаними у вогонь?» Ті відповіли йому: «Так, царю». 25  І він вигукнув: «Але я бачу чотирьох! Вони не зазнали жодної шкоди і вільно ходять посеред вогню, а четвертий схожий на сина богів!» 26  Навуходоно́сор підійшов до челюстів палаючої печі й гукнув: «Шадра́ху, Меша́ху та Аве́д-Не́го, слуги Всевишнього Бога!+ Вийдіть і підійдіть сюди!» Тож Шадра́х, Меша́х і Аве́д-Не́го вийшли з вогню. 27  І сатрапи, наглядачі, намісники й вищі царські урядники, які зібралися,+ побачили, що вогонь не завдав шкоди* тим чоловікам:+ жодна волосина у них на голові не обгоріла, з їхніми накидками нічого не сталося, і від них навіть димом не пахло. 28  Тоді Навуходоно́сор промовив: «Хай лине хвала Богу Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го,+ який послав свого ангела та врятував своїх слуг. Вони покладались на нього і не послухалися царського указу, бо готові були радше померти*, ніж служити й поклонятись будь-якому іншому богові, окрім свого Бога.+ 29  Тому я видаю указ: якщо котрась людина з будь-якого народу, нації чи мови скаже щось зневажливе на Бога Шадра́ха, Меша́ха й Аве́д-Не́го, то її порубають на шматки, а дім її перетворять на громадський туалет*, бо немає іншого бога, який міг би рятувати так, як цей Бог».+ 30  І цар дав вище становище* Шадра́ху, Меша́ху та Аве́д-Не́го у провінції* Вавилон.+

Примітки

Букв. «образ». Точна форма цього монумента невідома.
Прибл. 27 м. Див. додаток Б14.
Прибл. 2,7 м. Див. додаток Б14.
Або «підвідомчому окрузі».
Або «підвідомчих округів».
Або «підвідомчих округів».
Або «звели наклеп».
Або «підвідомчого округу».
Або «його ставлення до них повністю змінилося».
Або «не мав влади над».
Або «бо віддали свої тіла».
Або, можливо, «звалище сміття; купу гною».
Або «зробив, щоб добре велося».
Або «підвідомчому окрузі».