Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Вихід 22:1—31

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Присуди для ізраїльтян (1–31)

    • Про крадіжку (1–4)

    • Про пошкодження врожаю (5, 6)

    • Про відшкодування і власність (7–15)

    • Про спокушання (16, 17)

    • Про поклоніння і соціальну справедливість (18–31)

22  Якщо хтось вкраде бика або вівцю і заріже чи продасть цю тварину, то за бика має відшкодувати п’ять биків, а за вівцю — чотири вівці.+  (Якщо хтось схопить злодія,+ коли той вдирається в дім, і вдарить його та вб’є, то не буде винен у пролитті крові.  Але якщо він уб’є злодія після того, як зійшло сонце, то буде винен у пролитті крові.) Злодій має відшкодувати те, що вкрав. А якщо він нічого не матиме, то, аби відшкодувати все вкрадене, хай його продадуть.  Якщо те, що він вкрав,— чи то бика, чи осла, чи вівцю,— знайдуть у нього живим, то він має відшкодувати вдвічі більше.  Якщо хтось випустить свою худобу пастися на полі чи у винограднику і допустить, щоб вона зайшла на чуже поле та знищила його, то власник худоби має відшкодувати знищене, віддавши найліпше зі свого поля чи винограднику.  Якщо почнеться пожежа та займуться терни, і згорять снопи, незібране збіжжя чи все поле, то людина, через яку почалася пожежа, має відшкодувати збитки.  Якщо хтось дасть ближньому на зберігання гроші або якісь речі і їх украдуть з його дому, то злодій, коли його знайдуть, має відшкодувати усе вдвічі.+  Та якщо злодія не знайдуть, нехай власника дому поставлять перед правдивим Богом,+ щоб дізнатися, чи він не простягав руки на майно свого ближнього.  Якщо виникне суперечка про те, кому належить бик, осел, вівця чи якийсь одяг або загублена річ, і хтось скаже: “Це моє!” — то вони обоє мають представити свої докази у цій справі перед правдивим Богом.+ І той, кого Бог визнає винним, має відшкодувати своєму ближньому вдвічі.+ 10  Якщо хтось дасть ближньому на деякий час осла, бика, вівцю чи іншу домашню тварину і вона помре, покалічиться або ж її відберуть, але цього ніхто не бачив, 11  то нехай людина, якій довірили тварину, поклянеться перед Єговою, що не простягала руки на власність свого ближнього. Тоді господар має погодитися з цим, і та людина не мусить нічого відшкодовувати.+ 12  Але якщо тварину в цієї людини вкрадуть, то вона повинна відшкодувати за неї господареві. 13  Якщо ж тварину розірве дикий звір, то як доказ треба показати розшматовану тварину; за неї нічого відшкодовувати не потрібно. 14  Якщо хтось позичить у свого ближнього тварину і вона покалічиться або помре, а її господаря не буде поряд, то той, хто позичив, має відшкодувати за цю тварину. 15  Але якщо господар буде поряд, то нічого відшкодовувати не треба. Якщо ж тварину найняли за плату, то ця плата буде відшкодуванням. 16  Якщо хтось спокусить незайману дівчину, яка ще не заручена, і ляже з нею, то повинен дати за неї викуп і взяти її за дружину.+ 17  Але якщо батько рішуче відмовиться дати свою дочку цьому чоловікові, той все одно має заплатити за неї як за незайману наречену. 18  Чарівницю не залишай при житті.+ 19  Кожен, хто буде злягатися з твариною, обов’язково має бути покараний смертю.+ 20  Той, хто приносить жертви іншим богам, крім Єгови, має бути знищений*.+ 21  Не знущайся з чужинця і не гноби його,+ бо ви самі були чужинцями в єгипетському краю.+ 22  Не утискайте вдови чи сироти*,+ 23  бо якщо будете утискати їх, то вони покличуть до мене про допомогу, і я обов’язково їх почую.+ 24  Я розлючусь та вигублю вас мечем, і тоді ваші дружини стануть вдовами, а ваші сини — сиротами. 25  Якщо позичиш гроші бідняку* з мого народу, тому, хто живе поруч з тобою, то не стався до нього як лихвар, не бери відсотків.+ 26  А якщо візьмеш у заставу одяг свого ближнього,+ то мусиш повернути його до заходу сонця, 27  бо це єдине, чим він може накритися; це одяг для його тіла*. У чому він ляже спати?+ Коли він покличе до мене про допомогу, я обов’язково його почую, бо я співчутливий*.+ 28  Не проклинай* Бога+ і не проклинай провідника* свого народу.+ 29  Без вагань давай приношення з перших плодів свого рясного врожаю, а також зі своїх переповнених давилень*.+ Кожного первістка з твоїх синів віддай мені.+ 30  А з телям чи з ягням зроби так:+ сім днів нехай воно буде з матір’ю, а на восьмий — віддай його мені.+ 31  Ви повинні бути моїм святим народом.+ Не їжте м’яса тварини, яку в полі розірвав дикий звір;+ викиньте його псам.

Примітки

Або «присвячений для знищення». Див. глосарій.
Або «дитини, яка залишилася без батька».
Або «знедоленому».
Букв. «шкіри».
Або «ласкавий».
Або «не лихослов».
Або «правителя».
Тобто давилень для винограду й оливок.