Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Буття 44:1—34

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Йосипова срібна чаша в сумці Веніямина (1–17)

  • Юда просить за Веніямина (18–34)

44  Потім Йосип наказав управителю свого дому: «Дай цим чоловікам у сумки стільки їжі, скільки вони зможуть донести, і поклади кожному в сумку його гроші.+  А в сумку наймолодшого разом з грішми за зерно поклади мою срібну чашу». Управитель зробив усе так, як наказав Йосип.  Удосвіта чоловіків відправили в дорогу. І вони взяли ослів та пішли.  Вони ще не встигли відійти далеко від міста, як Йосип сказав управителю свого дому: «Збирайся й вирушай за тими чоловіками. Наздожени їх і скажи: “Чому ви відплатили злом за добро?  Хіба не з цієї чаші п’є мій пан? Хіба не її він бере, щоб вміло тлумачити знаки? Недобре ви зробили!”»  Тож управитель наздогнав їх і говорив з ними так, як наказав Йосип.  На це вони сказали: «Чому наш пан так говорить? Як твої слуги могли таке зробити?  Коли ми їхали сюди з ханаа́нського краю, ми взяли з собою гроші, які минулого разу знайшли у своїх сумках.+ Як же ми могли вкрасти срібло чи золото з дому твого пана?  Якщо знайдеш чашу в когось з твоїх рабів, нехай він помре, а всі ми станемо рабами нашого пана». 10  Управитель сказав: «Добре, нехай так і буде. Той, у кого знайдуть чашу, стане моїм рабом, а всі інші невинні». 11  Тож вони швидко поставили на землю свої сумки і порозв’язували їх. 12  А він став обшукувати сумку кожного — від найстаршого до наймолодшого — і зрештою знайшов чашу в сумці Веніями́на.+ 13  Тоді брати роздерли свій одяг і, знову поклавши сумки на ослів, повернулися в місто. 14  Коли Юда+ та брати увійшли в дім Йосипа,— а він ще був там,— то впали йому до ніг.+ 15  Йосип же сказав: «Що ви зробили? Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, вміло тлумачить знаки?»+ 16  Юда відповів: «Що скажемо нашому панові і як перед ним виправдаємось? Чим доведемо, що ми праведні? Правдивий Бог виявив провину твоїх рабів.+ Відтепер ми раби нашого пана — і ми, і той, у кого знайшли чашу». 17  А Йосип сказав: «Ні, цього не буде! Моїм рабом стане той, у кого знайшли чашу,+ а всі інші можуть повертатися з миром до свого батька». 18  Почувши це, Юда підійшов до нього і сказав: «Благаю, пане, вислухай мене, будь ласка, і не гнівайся на свого раба, бо ти маєш таку ж владу, як фараон.+ 19  Наш пан запитував своїх рабів: “Чи маєте батька? Чи у вас є ще брати?” 20  Ми сказали нашому панові: “Так, ми маємо старенького батька і наймолодшого брата,+ який народився у нього в старості. Був у хлопця ще один брат по матері, але помер.+ Після його смерті наш наймолодший брат залишився один,+ тому батько дуже любить його”. 21  Тоді ти наказав своїм рабам: “Приведіть його сюди, щоб я побачив його”.+ 22  Але ми відповіли нашому панові: “Хлопець не може піти від батька, бо, якщо піде, батько обов’язково помре”.+ 23  Ти ж сказав: “Якщо з вами не буде наймолодшого брата, навіть не з’являйтеся переді мною”.+ 24  Коли ми повернулися до свого батька, твого раба, то передали всі слова нашого пана. 25  Згодом батько сказав: “Підіть знову і купіть ще їжі”.+ 26  Але ми відповіли: “Ми не можемо піти. Якщо наш наймолодший брат буде з нами, ми підемо, а якщо його з нами не буде, ми не зможемо з’явитися перед тим чоловіком”.+ 27  Тоді наш батько, твій раб, сказав: “Ви добре знаєте, що моя дружина народила мені тільки двох синів.+ 28  Потім я втратив одного сина і сказав: «Він точно розірваний на шматки!»+ І з того часу я його не бачив. 29  Якщо ж ви заберете від мене ще й цього сина і з ним станеться якесь нещастя, ви точно зведете мене, сивого і вбитого горем, у могилу*”.+ 30  Тож тепер, коли я повернуся до свого батька, твого раба, без хлопця,— а батькове життя* так зв’язане з його життям*,— 31  то, як тільки він побачить, що хлопця немає, він просто помре, і твої раби зведуть його, сивого і вбитого горем, у могилу*. 32  Твій раб пообіцяв, що з хлопцем нічого не станеться, і сказав батькові: “Якщо я не приведу його до тебе, цей гріх буде на мені до кінця життя”.+ 33  Отже, прошу, мій пане, дозволь мені стати твоїм рабом замість хлопця, щоб він міг повернутися з братами. 34  Бо як я зможу повернутися без хлопця і дивитись на горе свого батька?»

Примітки

Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.
Або «душа».
Або «душею».
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.