Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Буття 43:1—34

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Брати Йосипа вдруге ідуть в Єгипет, уже з Веніямином (1–14)

  • Йосип знову зустрічається з братами (15–23)

  • Йосип обідає з братами (24–34)

43  А в краю і далі був сильний голод.+  Коли ж зерно, яке вони привезли з Єгипту,+ закінчилось, батько сказав: «Підіть знову і купіть ще трохи їжі».  Але Юда відповів: «Той чоловік ясно сказав нам: “Не з’являйтеся переді мною без свого брата”.+  Якщо відпустиш з нами брата, ми підемо і купимо для тебе їжі.  Якщо ж не відпустиш, ми не підемо, бо той чоловік сказав: “Не з’являйтеся переді мною без свого брата”».+  Тоді Ізра́їль+ запитав: «Як ви могли мені таке зробити? Чому розповіли тому чоловікові, що маєте ще одного брата?»  Вони відповіли: «Бо він детально розпитував про нас і наших родичів, кажучи: “Чи живий ще ваш батько? Чи маєте ще інших братів?” От ми і розказали йому все, як є.+ Звідки ми могли знати, що він скаже: “Приведіть свого брата”?»+  Тож Юда сказав своєму батькові Ізра́їлю: «Відпусти хлопця зі мною,+ і ми підемо. Тоді будемо жити і не повмираємо+ — ні ми, ні ти, ні наші діти.+  Я обіцяю, що з ним нічого не станеться*.+ Можеш вважати мене відповідальним за нього. Якщо я не повернуся разом з ним, якщо не приведу його до тебе, гріх буде на мені до кінця життя. 10  І якби ми не зволікали, то вже двічі сходили б туди і назад». 11  Тоді їхній батько Ізра́їль сказав: «Якщо так, то наберіть у свої сумки* найліпшого з того, що є в нашому краю,— трохи бальзаму,+ трохи меду, лабдануму*, смолистої кори,+ фісташок та мигдалю — і принесіть у дар тому чоловікові.+ 12  Візьміть з собою вдвічі більше грошей, а також повернені гроші, які ви знайшли у сумках.+ Можливо, це була якась помилка. 13  Беріть свого брата і йдіть до того чоловіка. 14  Нехай Всемогутній Бог допоможе вам знайти ласку в очах того чоловіка, щоб він відпустив вашого брата і Веніями́на. А якщо я вже мушу втратити своїх дітей, то треба з цим змиритися!..»+ 15  Отже, взявши подарунок, а також подвійну суму грошей, вони разом з Веніями́ном вирушили в Єгипет і знову прийшли до Йосипа.+ 16  Як тільки Йосип побачив з ними Веніями́на, то сказав управителеві свого дому: «Відведи цих чоловіків у дім, а потім заріж тварин і приготуй обід, бо опівдні вони їстимуть зі мною». 17  Той відразу зробив так, як наказав Йосип,+ і повів тих чоловіків у Йосипів дім. 18  Коли ж їх повели туди, вони налякались і почали говорити: «Це все через гроші, які ми знайшли минулого разу у своїх сумках. Тепер на нас нападуть, позабирають наших ослів, і ми станемо рабами!»+ 19  І вони підійшли до управителя Йосипового дому та сказали йому біля входу в дім: 20  «Вибач, пане, ми вже колись приходили, щоб купити їжі.+ 21  Коли ж дорогою назад ми зупинилися в заїзді і почали розв’язувати сумки, то кожен знайшов у своїй сумці всі свої гроші.+ Тож ми хочемо особисто їх повернути. 22  Крім того, ми привезли ще грошей, аби купити їжі. А хто минулого разу поклав гроші у наші сумки, ми не знаємо».+ 23  На це він сказав: «Не бійтеся, все добре. Я знаю, що ви платили. Ваш Бог і Бог вашого батька поклав скарб у ваші сумки». Після того він привів до них Симео́на.+ 24  Потім управитель завів чоловіків у Йосипів дім і дав їм води, щоб помити ноги. Також він дав корму їхнім ослам. 25  Брати ж, почувши, що Йосип прийде опівдні і що вони будуть їсти разом з ним,+ приготували для нього подарунок.+ 26  І, коли Йосип зайшов у дім, вони піднесли цей подарунок та вклонились йому до землі.+ 27  Після того Йосип запитав, чи все у них добре, і сказав: «Як ваш старий батько, про якого ви говорили? Він ще живий?»+ 28  Вони відповіли: «Так, наш батько, твій слуга, ще живий. У нього все добре». І вони впали на коліна та вклонились йому до землі.+ 29  Коли ж Йосип звів очі й побачив свого брата Веніями́на, сина своєї матері,+ то запитав: «Це ваш наймолодший брат, про якого ви розповідали?+ — а тоді додав: — Нехай Бог виявить тобі ласку, сину мій». 30  Потім Йосип швиденько вийшов, бо його переповнювали сильні почуття до брата. Він хотів десь поплакати, тому зайшов у кімнату, де його ніхто не бачив, і дав волю сльозам.+ 31  Після того він умив лице і, взявши себе в руки, вийшов та сказав: «Подавайте на стіл». 32  Тож слуги почали подавати їжу — окремо Йосипу, окремо його братам і окремо єгиптянам, які з ним обідали, бо для єгиптян їсти з євреями було гидотою.+ 33  Братів* посадили перед Йосипом,— від найстаршого, який мав право первородства,+ до наймолодшого,— і вони здивовано переглядались між собою. 34  Йосип передавав їм їжу зі свого столу, але Веніями́ну давав уп’ятеро більше, ніж іншим братам.+ Отже, вони їли й пили з ним досхочу.

Примітки

Або «ручаюся за нього».
Або «мішки».
Або «пахучої смоли».
Букв. «їх».