Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Буття 37:1—36

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Сни Йосипа (1–11)

  • Брати заздрять Йосипу (12–24)

  • Йосипа продають в рабство (25–36)

37  Яків залишився в ханаа́нському краю, де його батько жив як чужинець.+  Ось історія життя Якова. Коли Йосипу+ було 17 років, він пас овець+ разом із синами Бı́лги+ і Зı́лпи,+ дружин свого батька. І Йосип розповів батькові, як погано поводяться його брати.  Йосип народився, коли Ізра́їль був уже старий, тому батько любив його більше від усіх інших синів+ і наказав, щоб для нього зробили особливий одяг*.  Брати, побачивши, що батько любить Йосипа більше, ніж їх, зненавиділи брата і не могли говорити з ним спокійно.  Через деякий час Йосипу приснився сон. Він розповів про нього братам,+ але ті ще більше зненавиділи його.  Він сказав їм: «Послухайте, будь ласка, що мені приснилось:  ми в’язали на полі снопи, і ось мій сніп випрямився, а ваші стали довкола і вклонилися моєму».+  Тоді брати сказали: «Ти що, хочеш царювати над нами? Хочеш над нами панувати?»+ Тож, почувши про ті сни, брати стали ненавидіти його ще більше.  Потім йому знову приснився сон, про який він теж розповів братам: «Я бачив ще один сон: цього разу мені вклонялись сонце, місяць та 11 зір».+ 10  І Йосип розповів цей сон також батькові. Той же докорив йому, кажучи: «І що цей сон має означати? Невже ти думаєш, що всі ми — я, твоя мати і твої брати — справді прийдемо й низько вклонимось тобі?» 11  Йосипові слова ви́кликали у братів сильну заздрість,+ а батько зберіг ті слова у своєму серці. 12  Якось брати пішли пасти отару свого батька в місце неподалік від Сихе́ма.+ 13  Трохи згодом Ізра́їль сказав Йосипу: «Здається, твої брати пасуть отару біля Сихе́ма. Я хочу, щоб ти пішов до них». На це Йосип сказав: «Добре, я готовий». 14  Тоді батько сказав: «Прошу тебе, піди подивися, чи все добре у твоїх братів і як там отара, а потім повернешся і розкажеш». Тож він пішов з долини Хевро́н+ до Сихе́ма. 15  Через якийсь час Йосип, ідучи полем, зустрів чоловіка, і той запитав: «Що ти шукаєш?» — 16  «Я шукаю своїх братів,— відповів Йосип.— Скажи, будь ласка, може, ти знаєш, де вони пасуть отару?» 17  Чоловік сказав: «Вони пішли звідси. Я чув, як вони говорили між собою: “Ходімо в Дота́н”». Тож Йосип пішов за ними і знайшов їх у Дота́ні. 18  Брати побачили Йосипа ще здалека і, перш ніж він підійшов до них, почали змовлятись, щоб його вбити. 19  Вони казали один одному: «Дивіться, он іде той сновидець!+ 20  Убиймо його та киньмо в яму для води, а самі скажемо, що його роздер дикий звір. Тоді побачимо, чи сповняться його сни». 21  Почувши це, Руви́м+ спробував урятувати Йосипа. Він сказав: «Не вбиваймо його*!+ — 22  і додав: — Не проливайте крові.+ Вкиньте його в яму тут у пустелі, тільки не заподіюйте йому шкоди*».+ Він хотів врятувати його і повернути батькові. 23  Щойно Йосип підійшов до братів, вони здерли з нього одяг, особливий одяг, який він носив,+ 24  а його самого вкинули в яму. Вона в той час була порожня, без води. 25  Після того брати сіли їсти. Підвівши очі, вони побачили ізмаї́лівців,+ які йшли з Гілеа́ду до Єгипту з караваном верблюдів, нав’ючених лабданумом*, бальзамом та смолистою корою.+ 26  Тоді Юда сказав братам: «Яка нам користь з того, що вб’ємо брата і приховаємо його смерть*?+ 27  Не кривдьмо його, а продаймо+ ізмаї́лівцям. Все-таки він наш брат, наша плоть і кров». І вони послухались його. 28  Тож, коли поблизу проходили мідія́нські+ купці, брати витягли Йосипа з ями та продали ізмаї́лівцям за 20 срібняків,+ і ті забрали його до Єгипту. 29  Згодом Руви́м підійшов до ями і побачив, що Йосипа немає. Тоді він роздер свій одяг 30  і, повернувшись до братів, вигукнув: «Хлопець зник! Що мені тепер робити?» 31  А брати зарізали козла, взяли Йосипів одяг і змочили його кров’ю. 32  Потім вони відіслали його особливий одяг батькові, передавши такі слова: «Ось що ми знайшли. Подивись, будь ласка, чи це не одяг твого сина».+ 33  Яків роздивився його і вигукнув: «Це одяг мого сина! На Йосипа напав лютий звір і точно розірвав його на шматки!» 34  Тоді Яків роздер свій одяг, підперезався мішковиною і багато днів оплакував Йосипа. 35  І всі сини та дочки намагались розрадити батька, але ніщо не могло його потішити. Він казав: «Оплакуючи свого сина, я зійду в могилу*+ — і не переставав плакати за ним. 36  А мідіянітя́ни, прийшовши в Єгипет, продали Йосипа Потіфа́ру, який служив придворним фараона і начальником охоронців.+

Примітки

Або «гарний довгий одяг».
Або «не вражаймо його душі».
Або «не кладіть на нього руки́».
Або «пахучою смолою».
Букв. «його кров».
Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.