Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Буття 25:1—34

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Авраам одружується знову (1–6)

  • Смерть Авраама (7–11)

  • Сини Ізмаїла (12–18)

  • Народження Якова та Ісава (19–26)

  • Ісав продає своє право первородства (27–34)

25  Авраам взяв собі ще одну дружину, Кету́ру.  Вона народила йому Зімра́на, Йокша́на, Меда́на, Мідія́на,+ Їшба́ка і Шуа́ха.+  У Йокша́на народилися Ше́ва і Деда́н. Сини Деда́на: Ашшурı́м, Летушı́м і Леумı́м*.  Сини Мідія́на: Е́фа, Ефе́р, Хано́х, Авı́да та Елда́а. Усі вони були синами* Кету́ри.  Через якийсь час Авраам віддав Ісаку все, що мав.+  А синам, яких народили наложниці, Авраам дав дарунки і ще за свого життя відіслав їх від свого сина Ісака на Схід.+  Усього Авраам прожив 175 років.  Задоволений життям, він дожив до глибокої старості, помер і приєднався до свого народу*.  Його сини Ісак та Ізмаї́л поховали його в печері Махпе́ла, що навпроти Мамре́,— на полі Ефро́на, сина хетя́нина Цоха́ра,+ 10  на полі, яке Авраам купив у Хе́тових синів. Там були поховані Авраам та його дружина Сарра.+ 11  Після смерті Авраама Бог і далі благословляв його сина Ісака.+ А жив Ісак неподалік Бее́р-Лаха́й-Ро́ї.+ 12  Ось історія життя Ізмаї́ла,+ Авраамового сина, якого народила єгиптянка Ага́р,+ служниця Сарри. 13  Це Ізмаї́лові сини за їхніми іменами і за їхніми родинами: Невайо́т,+ Ізмаї́лів первісток, Кеда́р,+ Адбеї́л, Мівса́м,+ 14  Мı́шма, Ду́ма, Ма́сса, 15  Гада́д, Те́ма, Єту́р, Нафı́ш і Ке́дма. 16  Це імена Ізмаї́лових синів за їхніми поселеннями і таборами* — імена 12 провідників за їхніми родовими громадами.+ 17  Ізмаї́л, проживши 137 років, помер і приєднався до свого народу*. 18  Його нащадки жили в місцевості, яка простягалась від Хавı́ли,+ що біля Шу́ру,+ поблизу Єгипту, до Ассирії. Вони оселились неподалік від усіх своїх братів*.+ 19  Ось історія життя Ісака, Авраамового сина.+ Батьком Ісака був Авраам. 20  Коли Ісаку було 40 років, він одружився з Реве́кою; вона була дочкою Бетуї́ла,+ арамейця з Падда́н-Ара́му, сестрою арамейця Лава́на. 21  Дружина Ісака була неплідна, тож він не переставав благати Єгову про неї. Єгова вислухав його благання, і Реве́ка завагітніла. 22  Та ось сини в її утробі почали битися один з одним.+ Тож вона сказала: «Навіщо мені жити, якщо я маю так страждати?» — і запитала про це Єгову. 23  Тоді Єгова сказав їй: «У твоїй утробі два народи,+ два народи вийдуть з твого нутра.+ Один буде сильніший від другого,+ і старший буде служити молодшому».+ 24  Зрештою настав час їй родити, і виявилось, що в її утробі близнюки. 25  Син, який народився першим, був весь червоний і ніби у волохатому одязі,+ тому його назвали Ісавом*.+ 26  Після того народився його брат. Він тримав Ісава за п’яту,+ тому його назвали Яковом*.+ Реве́ка народила їх, коли Ісаку було 60 років. 27  Коли хлопці підросли, Ісав став умілим мисливцем+ і часто ходив на полювання, а Яків багато часу проводив у наметах;+ він був людиною бездоганною. 28  Ісак більше любив Ісава, бо той завжди приносив йому дичину, а Реве́ка більше любила Якова.+ 29  Одного разу, коли Яків варив юшку, з поля повернувся виснажений Ісав. 30  Він сказав Якову: «Прошу, дай мені трохи* тої червоної юшки*! Дай вже, бо я падаю з ніг*!» Тому Ісава назвали Едо́мом*.+ 31  А Яків відповів: «Спочатку продай мені своє право первородства».+ 32  На це Ісав сказав: «Слухай, я вмираю! Що мені з того первородства?» 33  Тоді Яків сказав: «Спочатку поклянися!» Тож Ісав поклявся і продав Якову право первородства.+ 34  Після того Яків дав Ісаву хліба та сочевичної юшки, і той поїв і попив, а потім встав і пішов. Так Ісав знехтував правом первородства.

Примітки

Кожне з цих трьох євр. імен, очевидно, представляє племена або народи.
Або «внуками».
Це поетичний вислів, яким описували смерть.
Або «таборами, обгородженими мурами».
Це поетичний вислів, яким описували смерть.
Або, можливо, «вони ворогували з усіма своїми братами».
Озн. «волохатий».
Озн. «який хапає за п’яту; який займає чиєсь місце».
Або «дай мені ковток».
Букв. «червоного, того червоного».
Або «вмираю з голоду».
Озн. «червоний».