Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Буття 19:1—38

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • До Лота приходять ангели (1–11)

  • Ангели підганяють Лота і його сім’ю (12–22)

  •  Знищення Содома і Гоморри (23–29)

    • Лотова дружина стає соляним стовпом (26)

  • Лот і його дочки (30–38)

    • Походження Моава та Аммона (37, 38)

19  Під вечір ті два ангели прийшли в Содом, а Лот у той час сидів біля міської брами. І як тільки він їх побачив, то встав, щоб зустріти їх, і, низько вклонившись,+  сказав: «Будь ласка, панове, зайдіть і переночуйте в домі вашого слуги. Дозвольте помити вам ноги, а рано-вранці встанете і підете собі далі». У відповідь вони сказали: «Ні, ми заночуємо на ринковій площі».  Але він так наполягав, що вони пішли до його дому. Там він влаштував для них гостину, напік прісного хліба, і вони поїли.  Вони ще навіть не полягали спати, як усі содомські чоловіки — від малого до старого — зібралися в одну юрбу і, обступивши дім,  стали кричати до Лота: «Де ті чоловіки, які прийшли до тебе ввечері? Виведи їх до нас, щоб ми зайнялися з ними сексом».+  Тоді Лот сам вийшов до них і, закривши за собою двері,  сказав: «Брати мої, будь ласка, не робіть цього зла.  Я маю двох незайманих дочок. Я виведу їх до вас, і робіть з ними, що хочете. Тільки, прошу вас, не робіть нічого поганого тим чоловікам, бо вони знайшли прихисток* під моїм дахом».+  Але содомля́ни закричали: «Ану відійди! Він тут лише чужинець, а хоче бути нам суддею! Тепер тобі буде ще гірше, ніж їм!» Тож вони навалилися* на Лота і вже збирались виламати двері, 10  але ті чоловіки простягнули руки і забрали Лота в дім, зачинивши за ним двері. 11  Тоді вони вразили сліпотою всіх чоловіків, які були біля дверей дому,— від малого до великого, і ті з усіх сил намагалися знайти вхід, але не могли. 12  Після того чоловіки запитали Лота: «Ти маєш тут ще якихось родичів? Візьми всіх своїх рідних, які живуть у цьому місті,— зятів, синів і дочок — та виведи їх звідси. 13  Ми знищимо це місто, бо Єгова почув голосні* скарги на його мешканців.+ Тому Єгова послав нас, щоб вигубити це місто». 14  Тоді Лот пішов і почав говорити своїм зятям, які мали одружитися з його дочками: «Збирайтеся! Виходьте звідси, бо Єгова знищить це місто!» Але зятям здавалося, що він жартує.+ 15  Як тільки засвітало, ангели стали підганяти Лота, кажучи: «Швидко бери свою дружину та двох дочок, щоб ви не загинули, коли це місто буде знищене за свою провину!»+ 16  Та Лот зволікав. Тож ті чоловіки схопили за руку його, а також його дружину й двох дочок і вивели їх за місто, бо Єгова змилосердився над Лотом.+ 17  І, коли всі вони вже були за містом, один з тих чоловіків сказав: «Рятуй своє життя*! Не оглядайся+ і не затримуйся в окрузі*!+ Втікай у гори, щоб не загинути!» 18  На це Лот сказав: «Ні, Єгово, прошу тебе, тільки не туди! 19  Твій слуга знайшов ласку у твоїх очах, і ти виявляєш мені велику доброту* тим, що зберігаєш мені* життя,+ але я не зможу втекти в гори. Боюся, що мене спіткає лихо, і я помру.+ 20  Тут недалеко є маленьке місто, в якому я міг би сховатись. Будь ласка, дозволь мені втекти туди, воно ж таке маленьке! Тоді я врятуюся*». 21  У відповідь Бог сказав: «Добре, хай буде так.+ Я не знищу місто, про яке ти кажеш.+ 22  Швидко втікай у те місто, бо я не зможу нічого зробити, поки ти не дістанешся туди!»+ Тому він назвав це місто Цоа́р*.+ 23  Коли Лот прийшов у Цоа́р, вже зійшло сонце. 24  Тоді Єгова послав на Содом і Гоморру сірчаний та вогняний дощ, це був дощ з неба від Єгови.+ 25  І Бог винищив ті міста і всю округу: всіх її мешканців та всю рослинність.+ 26  А дружина Лота, яка йшла за ним, почала оглядатись і стала соляним стовпом.+ 27  Авраам же прокинувся рано-вранці і пішов до місця, де раніше стояв і говорив з Єговою.+ 28  Він глянув на Содом і Гоморру та на всю округу і побачив, що з землі, ніби з печі, піднімається густий дим.+ 29  Тож, коли Бог нищив міста́ тієї округи, він пам’ятав про Авраама, тому врятував Лота, вивівши його з міст, в яких той жив+ і які були зруйновані. 30  Пізніше Лот, побоявшись залишатися в Цоа́рі,+ пішов звідти разом зі своїми двома дочками та оселився в горах.+ І він та його дві дочки стали жити в печері. 31  Якось старша дочка сказала молодшій: «Наш батько вже старий, і в цьому краю немає жодного чоловіка, який би одружився з нами, як це робиться по всій землі. 32  Тому треба напоїти батька вином, лягти з ним і продовжити його рід». 33  Тож тієї ночі вони напоїли свого батька вином, і старша дочка прийшла й лягла з ним. Він же не знав ні коли вона прийшла, ні коли пішла. 34  А наступного дня вона сказала молодшій: «Минулої ночі я лягла з нашим батьком, а цієї ми знову напоїмо його, і тоді ти прийдеш і ляжеш з ним. Так ми продовжимо рід нашого батька». 35  Тож тієї ночі вони знову напоїли батька вином, і молодша дочка прийшла і лягла з ним. Він же не знав ні коли вона прийшла, ні коли пішла. 36  І обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька. 37  Старша дочка народила сина і дала йому ім’я Моа́в;+ він став батьком тих, кого сьогодні називають моавітя́нами.+ 38  А молодша теж народила сина і дала йому ім’я Бен-А́ммі; він став батьком тих, кого сьогодні називають аммонітя́нами.+

Примітки

Або «захист». Букв. «тінь».
Або «сильно тиснули».
Або «великі».
Або «душу».
Йдеться про нижню частину Йорданської долини.
Або «віддану любов».
Або «моїй душі».
Або «моя душа далі житиме».
Озн. «щось маленьке».