Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Ісаї 41:1—29

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Завойовник зі сходу (1–7)

  • Бог вибрав Ізраїля собі за слугу (8–20)

    • «Мій друг Авраам» (8)

  • Виклик богам (21–29)

41  «Слухайте мовчки мене*, острови! І хай народи відновлять свою силу, хай підійдуть та заговорять.+ Станьмо разом на суд.   Хто підняв того, що зі сходу*?+ Хто, спонуканий праведністю, покликав його до себе*, аби віддати йому народи і підкорити царів?+ Хто мечем його обертає їх на порох, луком його обертає їх на розвіяну вітром солому?   Він переслідує їх, ідучи безперешкодно шляхом, яким раніше не ходив.   Хто діяв і зробив це? Хто дав початок поколінням? Я, Єгова,— Перший.+ І для останніх поколінь я буду той самий».+   Острови злякались того, що побачили. Кінці землі затремтіли. Зібралися вони — виступають.   Кожен допомагає своєму товаришу і говорить своєму братові: «Будь сильний!»   Майстер зміцнює золотаря,+ а той, хто вигладжує метал молотом, зміцнює того, хто кує на ковадлі. Він каже про спайку: «Добра робота!» Потім ідола прибивають цвяхами, щоб не падав.   «А ти, Ізра́їлю,— мій слуга.+ Я вибрав тебе, Якове,+ ти — потомство* мого друга Авраама.+   Привів я тебе з кінців землі,+ покликав з далеких країв і сказав тобі: “Ти мій слуга,+ я вибрав тебе, я тебе не відкинув.+ 10  Не бійся, бо я з тобою.+ Не тривожся, бо я — твій Бог.+ Зміцню я тебе й допоможу тобі.+ Я буду підтримувати тебе правицею праведності”. 11  Усі, хто розпалюється гнівом на тебе, будуть засоромлені і принижені.+ Ті, хто воює з тобою, стануть нічим і загинуть.+ 12  Ти шукатимеш своїх противників, але не знайдеш. Ті, що воюють проти тебе, стануть нічим, ніби їх не існує.+ 13  Бо я, твій Бог Єгова, тримаю тебе за праву руку і кажу: “Не бійся, я допоможу тобі”.+ 14  Не лякайся, хробаче* Якове,+ народе Ізра́їля, я допоможу тобі,— говорить Єгова, твій Викупник,+ Святий Ізра́їлів.— 15  Я зробив тебе молотильною дошкою,+ новим зубчастим знаряддям для молотьби. Ти потопчеш і розчавиш гори, а пагорби перетвориш на полову. 16  Ти перевієш їх, а вітер віднесе їх геть, буря розпорошить. Ти радітимеш Єговою,+ будеш хвалитися Святим Ізра́їлевим.+ 17  Нужденні та бідні шукають води, але її немає. Від спраги у них пересох язик.+ Я, Єгова, дам їм відповідь.+ Я, Бог Ізра́їлів, їх не покину.+ 18  Я пущу річки на лисих горбах+ і відкрию джерела посеред рівнин.+ Оберну пустелю на ставки, порослі очеретом, а безводний край — на водні джерела.+ 19  Засаджу пустелю кедром, акацією, миртом та олійним деревом.+ На пустельній рівнині вирощу разом ялівець, ясен і кипарис.+ 20  Тоді всі люди побачать і дізнаються, звернуть увагу та зрозуміють, що це зробила рука Єгови, це вчинив Святий Ізра́їлів».+ 21  «Представте свою справу на суд»,— каже Єгова. «Наведіть свої докази,— говорить Цар Яковів.— 22  Наведіть докази і скажіть нам, що станеться. Розкажіть про минулі* події, щоб ми задумалися над ними* і збагнули їхній кінець. Або повідомте нам, що буде далі.+ 23  Скажіть, що станеться в майбутньому, і тоді ми зрозуміємо, що ви боги.+ Зробіть бодай щось — чи добро, чи зло, і ми всі побачимо це й будемо приголомшені.+ 24  Але ви — ніщо, ви ні до чого не здатні.+ І гидкий той, хто вас вибирає.+ 25  Я підняв чоловіка з півночі, і він прийде,+ той, що зі сходу*,+ той, хто буде кликати моє ім’я. Він потопче правителів*, наче глину,+ як гончар, що місить вогку глину. 26  Хто сказав про це від початку, аби ми знали, і сповістив від минулих часів, щоб ми могли сказати: “Це правда”?+ Ніхто нічого не звістив! Ніхто не оголосив! Ніхто від вас нічого не чув!»+ 27  Я перший сказав Сіону: «Ось що має статися!»+ В Єрусалим я пошлю того, хто звістить добру новину.+ 28  Я вдивлявся, але нікого не бачив. Ніхто з них не давав поради. Я розпитував їх, щоб вони відповіли. 29  Бо всі вони омана*, їхні діла — ніщо, а їхні ідоли з металу* — то вітер і порожнеча.+

Примітки

Або «мовчіть переді мною».
Або «сходу сонця».
Букв. «до своїх ніг»; тобто служити Йому.
Букв. «насіння».
Тобто беззахисний і принижений.
Букв. «перші».
Або «прийняли до серця».
Або «сходу сонця».
Або «місцевих урядників».
Або «те, що не існує».
Або «литі статуї».