Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Івана 20:1—31

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Порожня гробниця (1–10)

  • Ісус з’являється Марії Магдалині (11–18)

  • Ісус з’являється своїм учням (19–23)

  • Хома сумнівається, але потім вірить (24–29)

  • Для чого цей сувій (30, 31)

20  Першого дня тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина прийшла до гробниці*+ й побачила, що камінь уже відкочений.+  Тож вона побігла до Си́мона Петра та іншого учня, якого Ісус особливо любив*,+ і сказала: «Хтось забрав Господа з гробниці,+ і ми не знаємо, де його поклали».  Тоді Петро і цей учень вирушили до гробниці.  Вони побігли разом, але інший учень, випередивши Петра, прибіг до гробниці першим.  Заглянувши в неї, він побачив лляне полотно, котре там лежало,+ але всередину не зайшов.  За ним прибіг Си́мон Петро і ввійшов у гробницю. Він теж побачив полотно  та хустку, якою була обмотана Ісусова голова, тільки вона лежала не разом з пов’язками, а згорнена окремо, в іншому місці.  Тоді інший учень, який першим прибіг до гробниці, теж увійшов всередину і, побачивши все це, повірив.  Але на той час вони ще не розуміли сказаного в Писанні, що Ісус має воскреснути з мертвих.+ 10  Тож учні розійшлися по своїх домах. 11  Однак Марія і далі стояла біля гробниці та плакала. Нахилившись, вона заглянула в неї 12  і побачила двох ангелів+ у білому, які сиділи там, де лежало Ісусове тіло,— один в головах, а другий в ногах. 13  Вони запитали її: «Жінко, чому ти плачеш?» Вона відповіла: «Хтось забрав мого Господа, і я не знаю, куди його поклали». 14  Сказавши це, Марія повернулась і побачила Ісуса, який стояв поряд, але не впізнала його.+ 15  Ісус запитав: «Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш?» А вона, думаючи, що це садівник, відізвалася: «Пане, якщо це ти виніс його, то скажи, куди його поклав, і я заберу». 16  Тоді Ісус сказав: «Маріє!» А вона, обернувшись, вигукнула єврейською: «Раббунı́!» (що означає «учителю») 17  Ісус же промовив до неї: «Не тримайся за мене, бо я ще не пішов до Батька. Піди до моїх братів+ і скажи їм: “Я йду до Батька свого+ й Батька вашого, до Бога свого+ й Бога вашого”». 18  Тож Марія Магдалина прийшла до учнів з цією новиною, говорячи: «Я бачила Господа!» — і переказала всі його слова.+ 19  У той же день, перший день тижня, ввечері, учні зібралися разом. Їм з’явився Ісус, хоча зі страху перед юдеями вони були за зачиненими дверима. Він став серед них і привітався: «Мир вам!»+ — 20  після чого показав свої руки та бік.+ Побачивши Господа, учні дуже зраділи.+ 21  Тоді Ісус знову сказав: «Мир вам!+ Як Батько послав мене,+ так і я посилаю вас».+ 22  Потім, дмухнувши на них, він сказав: «Прийміть святий дух.+ 23  Якщо ви простите комусь гріхи, вони простяться, а якщо не простите, то не простяться». 24  А Хома,+ один з дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли з’явився Ісус. 25  Тож решта учнів сказали йому: «Ми бачили Господа!» На це він відповів: «Поки я сам не побачу на його руках відбитка* від цвяхів і не вкладу туди палець, поки не торкнуся рукою рани на його боці,+ нізащо не повірю». 26  Через вісім днів учні знову зібралися в домі; цього разу Хома вже був з ними. І, хоча двері були зачинені, Ісус увійшов, став серед них і сказав: «Мир вам!»+ 27  Далі він звернувся до Хоми: «Вклади сюди палець і подивися на мої руки. Вклади свою руку в мій бік. Перестань сумніватися* і повір». 28  Хома ж вигукнув: «Мій Господи, мій Боже!» 29  Проте Ісус сказав йому: «Ти повірив лише після того, як побачив мене? Щасливі ті, хто не бачив, але вірить». 30  Крім того, Ісус виконав перед своїми учнями багато інших чуд, але про них у цьому сувої не згадується.+ 31  А все, що тут записано, записано для того, аби ви повірили, що Ісус — це Христос, Божий Син, і, маючи віру, завдяки його імені отримали життя.+

Примітки

Або «пам’ятної гробниці».
Або «до якого Ісус відчував прив’язаність».
Або «сліду».
Букв. «бути безвірним».