Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Івана 12:1—50

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Марія виливає олію Ісусові на ноги (1–11)

  • Урочистий в’їзд Ісуса (12–19)

  • Ісус передрікає свою смерть (20–37)

  • Слабка віра юдеїв є сповненням пророцтва (38–43)

  • Ісус прийшов, щоб спасти світ (44–50)

12  Коли ж до Пасхи залишалося шість днів, Ісус прийшов у Віфа́нію, де був Лазар,+ якого він воскресив з мертвих.  Там для Ісуса влаштували вечерю; Марта на ній прислуговувала,+ а Лазар був серед тих, хто їв* з ним.  Марія ж взяла фунт* пахучої олії — дуже дорогого щирого нарду, вилила Ісусові на ноги й витерла їх своїм волоссям; і аромат олії наповнив увесь дім.+  Тоді Юда Іскаріо́т,+ один з Ісусових учнів, який невдовзі мав його зрадити, запитав:  «Чому цю пахучу олію не продали за 300 дена́ріїв*, а гроші не роздали бідним?»  Сказав він це не тому, що турбувався про бідних, а тому, що був злодієм. Він мав скриньку з грішми і не раз крав гроші, які туди кидали.  Тоді Ісус сказав: «Залишіть її в спокої. Нехай вона виконає цей обряд, підготувавши мене до дня поховання.+  Адже бідні завжди з вами,+ а я з вами буду не завжди».+  Коли численний натовп юдеїв дізнався, де Ісус, то прийшов туди; вони хотіли побачити не лише його, але й Лазаря, якого він воскресив з мертвих.+ 10  Старші священики змовилися вбити і Лазаря, 11  бо через нього чимало юдеїв, які приходили туди, починали вірити в Ісуса.+ 12  Наступного дня багато людей, які прибули на свято, почули, що Ісус наближається до Єрусалима. 13  Тож вони взяли пальмове листя і вийшли йому назустріч, вигукуючи: «Молимо, спаси! Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови*,+ Цар Ізра́їля!»+ 14  Знайшовши осля, Ісус сів на нього,+ як і написано: 15  «Не бійся, дочко Сіону. Ось їде твій цар на осляті».+ 16  Спочатку його учні цього не зрозуміли, але коли Ісус був прославлений,+ вони пригадали, що саме так про нього було написано і що так для нього й зробили.+ 17  А люди, які були з Ісусом, коли він покликав Лазаря з гробниці*+ й воскресив його з мертвих, не переставали свідчити про це.+ 18  Тому народ і вийшов йому назустріч, адже чув про чудо, яке він здійснив. 19  Фарисеї ж говорили між собою: «Бачите, ми нічого не можемо зробити. За ним пішов цілий світ!»+ 20  Серед тих, хто прийшов для поклоніння на свято, були і греки. 21  Вони підійшли до Пилипа+ з Віфсаї́ди галілейської та почали просити його: «Пане, ми хочемо побачити Ісуса». 22  Пилип пішов і сказав про це Андрію. Тоді Андрій та Пилип підійшли до Ісуса й сказали про це йому. 23  Ісус же промовив: «Надійшла година прославитися Сину людському.+ 24  Щиру правду кажу вам: якщо пшеничне зерно не впаде в землю й не помре, воно так і залишиться тільки одним зерном. Якщо ж воно помре,+ то принесе багато плодів. 25  Хто дорожить своїм життям*, той знищить його, а хто своє життя* в цьому світі ненавидить,+ той збереже його для вічного життя.+ 26  Якщо хтось хоче служити мені, нехай іде слідом за мною, і, де буду я, там буде і мій слуга.+ Якщо хтось буде служити мені, Батько вшанує його. 27  Я* стривожений.+ Що мені сказати? Батьку, врятуй мене від цієї години!+ Однак заради цієї години я і прийшов. 28  Батьку, прослав своє ім’я». Тоді з неба пролунав голос:+ «Я прославив і знову прославлю».+ 29  Люди, які стояли там і чули це, сказали, що це був грім, а інші говорили: «З ним розмовляв ангел». 30  Але Ісус промовив: «Цей голос пролунав не для мене, а для вас. 31  Тепер настав суд над цим світом, і тепер правитель цього світу+ буде вигнаний геть.+ 32  Я ж, коли буду піднесений над землею,+ приверну до себе всіляких людей». 33  А говорив він усе це, щоб показати, якою смертю має померти.+ 34  Тоді народ сказав йому: «Ми знаємо з Закону, що Христос перебуватиме вічно.+ Чому ж ти кажеш, що Син людський мусить бути піднесений над землею?+ Хто є тим Сином людським?» 35  Ісус сказав їм на це: «Ще недовго світло буде серед вас. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас не охопила темрява. Хто ходить у темряві, той не знає, куди йде.+ 36  Тож, поки ще маєте світло, вірте в нього, аби стати синами світла».+ Сказавши це, Ісус відійшов і сховався від них. 37  І, хоча він здійснив на їхніх очах стільки чуд, вони не вірили в нього. 38  Так виконалися слова пророка Ісаї: «Єгово*, хто повірив у те, що почув від нас*,+ і кому Єгова* виявив свою силу*+ 39  А не могли вони повірити, бо, згідно з іншими словами Ісаї, 40  «він засліпив їм очі та зробив їхні серця черствими, щоб вони не бачили очима, щоб не розуміли серцями, щоб не навернулись і щоб я їх не зцілив».+ 41  Ісая сказав усе це, оскільки бачив його славу й говорив про нього.+ 42  А втім, навіть багато начальників повірило в нього.+ Але щоб фарисеї не відлучили їх від синагоги, вони його не визнавали,+ 43  бо славу від людей любили більше, ніж славу від Бога.+ 44  Потім Ісус голосно сказав: «Хто вірить у мене, той вірить не тільки в мене, але й у того, хто мене послав.+ 45  І той, хто бачить мене, бачить і того, хто мене послав.+ 46  Я прийшов у світ як світло,+ щоб кожен, хто вірить у мене, не залишався в темряві.+ 47  Того, хто чує мої слова і не дотримується їх, я не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти.+ 48  Хто відкидає мене та не приймає моїх слів, той має для себе суддю: в останній день його судитимуть слова, котрі я говорив. 49  Адже я промовляв не від себе. Батько, який послав мене, дав мені заповідь, що са́ме я маю казати.+ 50  І я знаю, що його заповідь означає вічне життя.+ Тож усе, що я говорю, говорю так, як сказав мені Батько».+

Примітки

Або «напівлежав за столом».
Тобто рим. фунт, прибл. 327 г. Див. додаток Б14.
Або «пам’ятної гробниці».
Або «душею».
Або «душу».
Або «моя душа».
Або «у нашу розповідь».
Букв. «руку».