Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Єремії 4:1—31

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Покаяння веде до благословень (1–4)

  • Лихо прийде з півночі (5–18)

  • Єремія відчуває сильний біль через лихо, що надходить (19–31)

4  «Ізра́їлю, якщо ти повернешся,— говорить Єгова,— якщо ти повернешся до мене і якщо забереш з-перед мого обличчя своїх гидких ідолів, то більше не будеш вигнанцем.+   І якщо ти будеш присягатися, кажучи: “Як живий Єгова*!” — у правді, справедливості і праведності, то через нього всі народи здобудуть для себе благословення і ним будуть хвалитися».+  Так промовляє Єгова мешканцям Юди та Єрусалима: «Зоріть собі необроблену землю і більше не сійте між тернами.+   Обріжтеся для Єгови, обріжте крайню плоть своїх сердець,+ мешканці Юди та Єрусалима! Інакше за ваші злі вчинки мій гнів запалиться, як вогонь,+ і розгориться так, що ніхто не зможе його загасити».   «Говоріть у Юді і проголошуйте в Єрусалимі, сповіщайте і сурміть по цілому краю,+ кричіть на весь голос: “Зберіться разом, тікаймо в укріплені міста!+   Поставте знак*, що вказує шлях до Сіону! Шукайте собі сховку, не баріться!” Бо я наведу з півночі лихо,+ велике знищення».   Ворог виступив, наче лев з гущавини;+ той, хто винищує народи, вирушив у дорогу.+ Він виступив, щоб перетворити твою землю на жахливе видовище. Твої міста обернуться в руїни, не буде в них жодного мешканця.+   Тому одягніть мішковину,+ плачте* і ридайте, бо Єгова не відвів від нас свого палючого гніву.   «Того дня,— говорить Єгова,— зомліє зі страху серце* царя,+ також серце* князів, священики налякаються, а пророки здивуються».+ 10  І я промовив: «О Всевладний Господи Єгово! Ти дійсно обманув мешканців Юди+ та Єрусалима, сказавши: “У вас буде мир”,+ тимчасом як над нами висить меч*». 11  Тоді мешканці Юди та Єрусалима почують: «Посушливий вітер з лисих горбів у пустелі налетить на дочку* мого народу, але не для віяння, не для очищення зерна. 12  Сильний вітер дме звідти за моїм наказом. Ось тепер я проголошу їм свої вироки. 13  Ворог прийде, як дощові хмари. Його колісниці — то буревій,+ а коні швидші від орлів.+ Горе нам, ми погублені! 14  Єрусалиме, змий зі свого серця все зло, щоб врятуватися.+ Доки будеш виношувати хибні думки?! 15  Голос несе звістку з Да́на,+ він сповіщає про лихо з Єфре́мових гір. 16  Звіщайте про це народам, оголосіть звістку проти Єрусалима». «З далекого краю ідуть розвідники*, з бойовим кличем вони виступлять проти Юдиних міст. 17  Немов сторожі на полі, вони обступили Єрусалим звідусіль,+ бо він збунтувався проти мене,+ — промовляє Єгова.— 18  Ти розплатишся за свій шлях і за вчинки свої.+ Розплата буде гіркою, бо вразить тебе в саме серце». 19  Який біль*, який біль! Нестерпний біль стискає моє серце*, воно сильно б’ється. Я не можу мовчати: бо я* почув звук рога, сигнал бойової тривоги*.+ 20  Проголошують нещастя за нещастям, бо весь край спустошений. Зненацька понищені мої намети, вмить — полотнища моїх наметів.+ 21  Доки я дивитимусь на знак*, доки чутиму звук рога?+ 22  Мій народ безглуздий,+ на мене він не зважає. Це немудрі сини, що не мають розуміння. Вони розумні* в тому, як чинити зло, але не знають, як робити добро. 23  Поглянув я на землю — а вона порожня й покинута,+ поглянув на небеса — і немає там світла.+ 24  Я подивився на гори — а вони трясуться, і пагорби всі здригаються.+ 25  Не побачив я жодної людини, і птахи небесні пощезали усі.+ 26  Поглянув я — а край садів обернувся на пустелю, і міста його сплюндровані.+ Це зробив Єгова у полум’ї свого гніву. 27  Бо так сказав Єгова: «Уся земля перетвориться в пустище,+ але я не наведу цілковитого знищення. 28  Тому земля порине в жалобу,+ а небеса потемніють.+ Це станеться, бо я так сказав і так вирішив, я не передумаю* і не відступлюся від цього.+ 29  Від галасу вершників та лучників ціле місто втікає:+ хтось ховається в хащах, хтось лізе на скелі.+ Усі міста покинуті, немає в них жодного мешканця». 30  Що ж робитимеш тепер, коли тебе спустошили? Колись ти зодягалася в багряницю, оздоблювала себе золотими прикрасами і підмальовувала* очі чорною фарбою*. Але даремно ти прикрашалася:+ ті, що розпалювалися до тебе пристрастю, відкинули тебе і тепер прагнуть відібрати тобі життя*.+ 31  Я чув голос, схожий на голос хворої жінки, на стогін породіллі, яка народжує свого первістка, чув я голос сіонської дочки, що хапає ротом повітря. Вона простягає руки+ й кричить: «Горе мені, бо я* виснажилась через убивць!»

Примітки

Серед ізраїльтян було звичним клястися існуванням Єгови чи іншої особи, щоб надати ваги своїм словам.
Або «сигнальний прапор».
Або «бийте себе в груди».
Або «мужність покине».
Або «мужність покине».
Або «коли меч дійшов до нашої душі».
Поетичне уособлення; можливо, для вираження жалю або співчуття.
Або «вартові», тобто ті, хто спостерігає за містом, щоб визначити, коли здійснювати напад.
Букв. «мої нутрощі».
Букв. «стіни мого серця».
Або «моя душа».
Або, можливо, «бойовий клич».
Або «сигнальний прапор».
Або «мудрі».
Або «не пожалкую».
Або «збільшувала».
Або «тінями для очей».
Або «шукають твоєї душі».
Або «моя душа».