Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Єремії 34:1—22

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Присуд Седекії (1–7)

  • Народ порушив угоду про звільнення рабів (8–22)

34  Коли вавилонський цар Навуходоно́сор* з усім своїм військом, а також усі царства землі, що були під його пануванням, і всі народи воювали проти Єрусалима й усіх його міст,+ Єгова звернувся до Єремı́ї:  «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Піди до юдейського царя Седекı́ї+ і скажи: «Так говорить Єгова: “Я віддам це місто в руки вавилонського царя, і він спалить його вогнем.+  А ти не врятуєшся від нього, бо тебе впіймають, віддадуть у його руки,+ і ти говоритимеш з ним віч-на-віч, лице в лице. І заберуть тебе у Вавилон”.+  Але послухай слово Єгови, юдейський царю Седекı́є. Ось що каже Єгова про тебе: “Ти не загинеш від меча,  а помреш у спокої.+ Для тебе спалюватимуть пахощі, як колись спалювали для твоїх батьків — царів, що були до тебе, і голоситимуть за тобою, кажучи: «Горе, пане!» — бо я так сказав”,— говорить Єгова»”».  Тож пророк Єремı́я передав Седекı́ї всі ці слова в Єрусалимі  у той час, коли війська вавилонського царя воювали проти Єрусалима і проти Лахı́ша+ й Азе́ки,+ бо лише ці укріплені міста Юди ще не були завойовані.+  І було слово Єгови до Єремı́ї після того, як цар Седекı́я уклав угоду зі всім народом у Єрусалимі, проголосивши свободу.+  Кожен мав відпустити свого раба і рабиню, єврея і єврейку, і більше не змушувати брата свого, юдея, бути рабом. 10  Тож послухались усі князі і всі люди. Вони підтримали ту угоду, і кожен погодився відпустити свого раба й рабиню і більше не тримати їх у рабстві. Вони послухались і відпустили їх. 11  Але згодом вони повернули собі рабів та рабинь, яких відпустили, і знову змусили їх стати рабами. 12  Тоді Єгова звернувся до Єремı́ї. І сказав Єгова: 13  «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “У той день, коли я вивів ваших прабатьків з Єгипту, з дому рабства,+ я уклав з ними угоду,+ сказавши: 14  «Під кінець сьомого року кожен має відпустити свого брата, єврея, який йому продався і прослужив шість років. Відпустіть його, хай буде вільний».+ Але ваші прабатьки не слухали мене і не прихиляли вуха. 15  А ви недавно* навернулись і зробили те, що правильне в моїх очах: ви проголосили свободу своєму ближньому та уклали угоду переді мною в домі, названому моїм іменем. 16  Та пізніше ви передумали й осквернили моє ім’я,+ бо повернули собі рабів та рабинь, яких, за їхнім бажанням*, відпустили на волю. І ви знову змусили їх стати рабами”. 17  Тому так промовляє Єгова: “Ви не послухалися мене, бо ніхто з вас не проголосив свободи своєму братові, ближньому своєму.+ Тож ось яку свободу я проголошу вам,— каже Єгова,— ви помрете від меча, пошесті та голоду,+ і ви станете жахливим видовищем для всіх царств землі.+ 18  У руки ворогів я віддам людей, які порушили мою угоду,— тих, що не виконали слів угоди, яку уклали переді мною, розрубавши навпіл теля і пройшовши між його половинами.+ 19  Віддам князів Юди, князів Єрусалима, придворних, священиків та весь народ цього краю — усіх, хто проходив між половинами теляти. 20  Я віддам їх у руки ворогів і тих, хто прагне відібрати їхнє життя*, і їхніми трупами будуть живитися небесні птахи та земні звірі.+ 21  Юдейського царя Седекı́ю і його князів я віддам у руки ворогів і тих, хто прагне відібрати їхнє життя*, у руки воїнів вавилонського царя,+ які тепер відступають від вас.+ 22  Я дам наказ,— говорить Єгова,— і приведу їх назад до цього міста. Вони воюватимуть проти нього, захоплять його і спалять вогнем.+ А міста Юди я перетворю на безлюдну пустку”».+

Примітки

Букв. «Невухадрецца́р»; інший варіант написання.
Букв. «сьогодні».
Або «душею».
Або «шукає їхньої душі».
Або «шукає їхньої душі».