Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Єремії 14:1—22

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Посуха, голод і меч (1–12)

  • Лжепророків засуджено (13–18)

  • Єремія визнає́ гріхи народу (19–22)

14  Ось слово, яке Єгова промовив до Єремı́ї про посуху.+   Край Юди поринув у жалобу,+ брами його спорохнявіли, вони понуро опустились до землі, а з Єрусалима доноситься голосіння.   Вельможі посилають своїх слуг* по воду. Слуги приходять до водозборів*, але води там не знаходять і повертаються з порожніми посудинами. Вони засоромлені і розчаровані, вони покривають свої голови.   Уся земля потріскалась, бо немає дощу,+ тому рільники збентежились і покривають голови.   Навіть лань, народивши маля, покидає його, бо немає трави.   Дикі осли стоять на лисих горах і вдихають вітер, мов шакали. Їхні очі гаснуть, бо трава повисихала.+   Єгово, хоча наші провини свідчать проти нас, зроби щось заради свого імені!+ Ми часто зраджували тебе+ і грішили проти тебе.   Ти надія Ізра́їля, ти його Спаситель+ у час лиха! Чому ти став як чужинець у цьому краї, як подорожній, який зупиняється тільки на ніч?   Чому ти став мов остовпілий чоловік, мов той воїн, який не може врятувати? Таж ти посеред нас, Єгово,+ і ми називаємось твоїм іменем.+ Не покидай нас! 10  Так говорить Єгова про цей народ: «Вони люблять блукати+ і не стримують своїх ніг.+ Тому Єгова не задоволений ними.+ Тепер він пригадає їхні провини і притягне їх до відповідальності за їхні гріхи».+ 11  Далі Єгова сказав мені: «Не молися за цей народ, не проси для нього добра.+ 12  Коли вони постять, я не чую їхніх благань,+ і, коли складають цілопалення чи хлібні приношення, я їх не схвалюю.+ Я вигублю їх мечем, голодом та пошестю».+ 13  На це я відповів: «О Всевладний Господи Єгово! Пророки запевняють їх: “Ви не побачите ні меча, ні голоду, натомість Бог дасть вам тут справжній мир”».+ 14  Тоді Єгова промовив до мене: «Ті пророки пророкують від мого імені брехню,+ я не посилав їх та нічого їм не наказував і не говорив.+ Неправдиве видіння, нікчемну ворожбу та оману свого серця вони видають вам за пророцтво.+ 15  Тому так каже Єгова: “Пророки, яких я не посилав, які пророкують від мого імені й говорять, що ні меч, ні голод не прийде в цей край, погинуть від меча й голоду.+ 16  І люди, яким вони пророкують, поляжуть на вулицях Єрусалима від голоду й меча. Не буде кому поховати їх,+ їхніх дружин, синів та дочок. Я виллю на них лихо, якого вони заслуговують”.+ 17  Ти маєш сказати їм: “Хай з очей моїх день і ніч без упину ллються сльози,+ бо дівчина, дочка мого народу, повалена і цілковито розбита,+ їй завдали дуже тяжкої рани. 18  Виходжу в поле — бачу вбитих мечем,+ заходжу в місто — а там люди знемагають від голоду!+ Пророк і священик блукають по землі, якої не знають”».+ 19  Невже ти повністю відкинув Юду, невже ти* відчуваєш огиду до Сіону?+ Навіщо ти вдарив нас так, що ми не можемо зцілитися?+ Ми сподівалися миру, але нічого доброго не сталося, сподівалися часу зцілення, але всюди панує жах!+ 20  Єгово, ми визнаємо́, що поводилися негідно, визнаємо́ провину своїх прабатьків, бо ми згрішили проти тебе.+ 21  Заради свого імені не відкидай нас,+ не зневажай свого славетного престолу. Пам’ятай про угоду, яку ти уклав з нами, і не розривай її.+ 22  Хіба може котрийсь з нікчемних ідолів інших народів послати дощ? Хіба небеса можуть самі пролити зливу? Це під силу тільки тобі, Єгово, Боже наш!+ Ми покладаємось на тебе, бо саме ти все це робиш.

Примітки

Або «своїх малих».
Або «рівчаків; ям».
Або «твоя душа».