Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Єзекіїля 20:1—49

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Історія бунту ізраїльтян (1–32)

  • Обітниця про повернення Ізраїля (33–44)

  • Пророцтво про південь (45–49)

20  Сьомого року, в 10-й день п’ятого місяця, до мене прийшло кілька старійшин Ізра́їля, щоб запитати Єгову, і сіли переді мною.  Тоді Єгова промовив до мене:  «Сину людський, скажи старійшинам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Чи ви прийшли, щоб запитати мене? Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я не буду відповідати вам»”.+  Сину людський, чи ти готовий судити їх*? Чи ти готовий їх судити? Розкажи їм про гидоту, яку чинили їхні прабатьки,+  і скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «У день, коли я вибрав Ізра́їль,+ я поклявся* потомству* Якова і відкрився їм в єгипетському краю.+ Я поклявся їм і сказав: “Я — Єгова, ваш Бог”.  Того дня я поклявся вивести їх з Єгипту в край, який знайшов* для них,— край, що тече молоком і медом.+ Він був найгарнішим* з усіх країв.  Я сказав їм: “Нехай кожен з вас викине мерзоту, до якої звертаються ваші очі, і не опоганюється гидкими ідолами* Єгипту.+ Я — Єгова, ваш Бог”.+  Але вони збунтувалися проти мене і не захотіли мене слухати. Вони не викинули мерзоти, яка була перед ними, і не залишили гидких ідолів Єгипту.+ Тому я пообіцяв вилити на них свою лють, вилити свій гнів у єгипетському краю.  Однак я діяв заради свого імені, щоб воно не осквернялося перед народами, серед яких вони жили,+ бо я відкрився їм* перед тими народам, коли виводив їх* з єгипетського краю.+ 10  Я вивів їх з Єгипту і привів у пустелю.+ 11  Потім я дав їм свої постанови і виявив свої присуди,+ виконуючи які людина може жити.+ 12  Також я дав їм суботи+ як знак між мною і ними,+ аби вони розуміли, що я, Єгова,— той, хто їх освячує. 13  Але нащадки Ізра́їля збунтувалися проти мене в пустелі.+ Вони не дотримувались моїх постанов і відкидали мої присуди, виконуючи які людина може жити. Мої суботи вони повністю осквернили, тому я пообіцяв вилити на них у пустелі свою лють і знищити їх.+ 14  Я діяв заради свого імені, щоб воно не осквернялося серед народів, на очах яких я їх* вивів.+ 15  І я також поклявся їм у пустелі, що не приведу їх у край, який дав їм,+ — край, який тече молоком і медом+ (він найгарніший* з усіх країв). 16  Не приведу їх туди за те, що вони відкинули мої присуди, не дотримувались моїх постанов і оскверняли мої суботи, бо їхнє серце прив’язалося до гидких ідолів.+ 17  Проте я* зжалився над ними і не знищив їх, не вигубив їх у пустелі. 18  Там я сказав їхнім синам:+ “Не тримайтеся постанов своїх прабатьків,+ не виконуйте їхніх присудів і не опоганюйтесь їхніми гидкими ідолами. 19  Я — Єгова, ваш Бог. Дотримуйтеся моїх постанов, бережіть мої присуди і виконуйте їх.+ 20  Освячуйте мої суботи,+ і вони будуть знаком між мною і вами, аби ви розуміли, що я — Єгова, ваш Бог”.+ 21  Але їхні сини збунтувалися проти мене.+ Вони не дотримувались моїх постанов і не берегли моїх присудів, виконуючи які людина може жити. Мої суботи вони осквернили, тому я пообіцяв вилити на них свою лють, вилити в пустелі свій гнів.+ 22  Однак я стримався+ і діяв заради свого імені,+ щоб воно не осквернялося серед народів, на очах яких я їх* вивів. 23  Усе ж я поклявся їм у пустелі, що розпорошу їх серед народів і розвію серед країв,+ 24  бо вони не виконували моїх присудів, відкидали мої постанови,+ оскверняли мої суботи і поклонялись* гидким ідолам своїх прабатьків.+ 25  Я допустив, щоб вони дотримувались постанов, які були погані, і присудів, які не могли зберегти їм життя.+ 26  Я дозволив їм опоганитись їхніми жертвами, коли вони спалювали* кожного свого первістка.+ Зробив я це, щоб довести їх до занепаду і щоб вони були змушені визнати, що я — Єгова»”. 27  Тому, сину людський, скажи Ізра́їлю: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Ось чим іще ваші прабатьки мене зневажали: вони були невірні мені. 28  Я привів їх у край, який я поклявся їм дати.+ Та коли вони бачили будь-який високий пагорб чи розлоге дерево,+ то починали приносити там свої жертви, образливі для мене приношення. Вони спалювали жертви як приємні* пахощі і складали жертви виливні. 29  Тому я запитав їх: “Що для вас означає те священне узвишшя, куди ви ходите? (Воно і досі називається Священним узвишшям.)”»”+ 30  А тепер скажи нащадкам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Хіба ж ви не опоганюєте себе так само, як ваші прабатьки, хіба ви не стали невірними мені* і не поклоняєтесь їхнім гидким ідолам?+ 31  І хіба ви не опоганюєте себе аж донині тим, що приносите жертви усім своїм гидким ідолам, спалюючи* своїх синів?+ Чи ж я відповідатиму, коли ви будете мене питати, нащадки Ізра́їля?»”+ “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я не буду відповідати вам.+ 32  Ви говорите: «Станьмо як інші народи, як племена інших країв, котрі поклоняються* дереву і каменю»”».+ Але те, що у вас на розумі*, ніколи не виконається. 33  «“Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— я царюватиму над вами сильною і могутньою рукою, виливаючи свою лють.+ 34  Я виведу вас з-поміж народів і зберу з усіх країв, де ви були розпорошені,— я зроблю це своєю сильною і могутньою рукою, виливаючи свою лють.+ 35  Приведу я вас у пустелю інших народів і буду там судитися з вами лице в лице.+ 36  Як я судився з вашими прабатьками в пустелі в єгипетському краю, так судитимусь і з вами,— говорить Всевладний Господь Єгова.— 37  Я змушу вас пройти під палицею пастуха+ і покладу на вас обов’язок виконувати угоду*. 38  Але я усуну з-посеред вас тих, хто бунтується і чинить переступи проти мене.+ Я виведу їх з краю, в якому вони живуть як чужинці, але в ізра́їльську землю вони не ввійдуть.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова”. 39  Нащадки Ізра́їля, так говорить Всевладний Господь Єгова: “Йдіть та служіть кожен своїм гидким ідолам.+ І після цього ви, не слухаючи мене, більше не зможете оскверняти моє святе ім’я своїми жертвами і гидкими ідолами”.+ 40  “На моїй святій горі, на високій горі Ізра́їля,+ — говорить Всевладний Господь Єгова,— там, у тому краю, будуть служити мені+ всі нащадки Ізра́їля, всі до одного. Там я з радістю прийму вас і зажадаю, щоб ви принесли свої пожертви і найкращі приношення, усі ваші святі речі.+ 41  Відчувши приємні* пахощі, я з радістю прийму вас, коли виведу з-поміж народів і зберу з усіх країв, де ви були розпорошені,+ і я буду освячений серед вас на очах інших народів”.+ 42  “Ви будете змушені визнати, що я — Єгова,+ коли я приведу вас в ізра́їльську землю+ — в край, який я поклявся дати вашим прабатькам. 43  Там ви згадаєте свою поведінку — всі свої діла, якими ви себе опоганювали,+ і самі собі* станете бридкі через усі ваші погані вчинки.+ 44  Ви будете змушені визнати, що я — Єгова, коли заради свого імені я не вчиню вам того,+ чого ви, нащадки Ізра́їля, заслуговуєте за свою погану поведінку і за свої негідні діла”,— говорить Всевладний Господь Єгова». 45  Єгова знову промовив до мене: 46  «Сину людський, повернись обличчям на південь і говори у бік півдня, пророкуй лісу південного краю. 47  Скажи південному лісу: “Послухай слів Єгови. Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я розпалю проти тебе вогонь,+ і він пожере в тобі кожне зелене дерево і кожне сухе. Палахкотливе полум’я не згасне+ і обпалить усі обличчя від півдня до півночі. 48  Тоді всі люди* побачать, що це я, Єгова, розпалив його, тому воно не згасне»”».+ 49  Я сказав: «Всевладний Господи Єгово! Вони говорять про мене: “Він завжди говорить загадками*!”»

Примітки

Букв. «як живий я».
Або «оголосити їм присуд».
Букв. «підняв свою руку».
Букв. «насінню».
Або «розвідав».
Або «оздобою».
Євр. слово, перекладене тут як «гидкі ідоли», можливо, споріднене зі словом «кал» і виражає зневагу.
Тобто Ізра́їлю.
Тобто Ізра́їль.
Тобто Ізра́їль.
Або «оздоба».
Букв. «моє око».
Тобто Ізра́їль.
Букв. «їхні очі були за».
Букв. «переводили через вогонь».
Або «які умиротворяють; несуть полегшення». Букв. «які заспокоюють».
Або «не займаєтесь духовною проституцією».
Букв. «переводячи через вогонь».
Букв. «як живий я».
Або «служать».
Букв. «на дусі».
Букв. «як живий я».
Букв. «узи угоди».
Або «які умиротворяють; несуть полегшення». Букв. «які заспокоюють».
Букв. «ваші обличчя».
Або «кожне тіло».
Або «притчами».