Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Єзекіїля 14:1—23

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Бог засуджує ідолопоклонників (1–11)

  • Знищення Єрусалима неминуче (12–23)

    • Праведні Ной, Даниїл і Йов (14, 20)

14  До мене прийшли кілька старійшин Ізра́їля і сіли переді мною.+  Тоді Єгова промовив до мене:  «Сину людський, ці чоловіки прагнуть поклонятися гидким ідолам*, вони кладуть камінь спотикання, який доводить народ до гріха. Тож чи буду я їм відповідати, коли вони питатимуть мене?+  Тому скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Якщо ізраїльтя́нин прагне поклонятися гидким ідолам і кладе камінь спотикання, який доводить народ до гріха, а потім приходить до пророка, то я, Єгова, відповім йому так, як він того заслужив через своїх численних гидких ідолів.  Тоді я наповню страхом серця нащадків Ізра́їля*, бо всі вони віддалилися від мене і поклоняються гидким ідолам»”.+  Тому скажи нащадкам Ізра́їля: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Поверніться до мене, залишіть своїх гидких ідолів і відверніться від усіх своїх мерзенних звичаїв,+  бо кожному ізраїльтя́нину або чужинцю в Ізра́їлі, який віддаляється від мене, прагне поклонятися гидким ідолам і кладе камінь спотикання, що доводить народ до гріха, а потім приходить до мого пророка,+ — кожному з них я, Єгова, сам відповім.  Я виступлю* проти цього чоловіка, зроблю його застережливим прикладом і притчею та знищу з-посеред мого народу.+ Тоді ви будете змушені визнати, що я — Єгова»”.  “І якщо пророк, будучи обманутим, дає відповідь, то знайте, що це я, Єгова, сам увів його в оману.+ Я простягну на нього свою руку і вигублю його з-посеред мого народу Ізра́їля. 10  І вони відчують наслідки своєї провини. Провина того, хто питає пророка, буде такою ж, як провина пророка, 11  щоб нащадки Ізра́їля більше не відступали від мене і не опоганювали себе всіма своїми переступами. Вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом”,+ — говорить Всевладний Господь Єгова». 12  І знову Єгова промовив до мене: 13  «Сину людський, коли б якийсь край згрішив, зрадивши мене, я простягну на нього свою руку, знищу запаси хліба*,+ пошлю голод+ і вигублю у ньому людей та худобу».+ 14  «“І якби в тому краю були Ной,+ Даниїл+ і Йов,+ то ці три чоловіки за свою праведність врятували б тільки себе*”,+ — говорить Всевладний Господь Єгова». 15  «“Або ж якби я наслав на цей край лютих звірів, і вони б його обезлюдили* та зробили пусткою, і вже ніхто б не проходив по ньому, боячись диких звірів,+ 16  то, навіть якби в ньому були ці три чоловіки, клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— вони б не врятували ні синів, ні дочок, а тільки себе, і край став би пусткою”». 17  «“Або ж якби я послав меч на цей край,+ сказавши: «Нехай по краю пройде меч», і вигубив у ньому людей і худобу,+ 18  то, навіть якби в ньому були ці три чоловіки, клянусь собою,— говорить Всевладний Господь Єгова,— вони б не врятували ні синів, ні дочок, а тільки себе”». 19  «“Або ж якби я навів на цей край пошесть+ і в кровопролитті вилив на нього свій гнів, щоб вигубити людей і худобу, 20  то, навіть якби там були Ной,+ Даниїл+ і Йов,+ клянусь собою,— говорить Всевладний Господь Єгова,— вони б не врятували ні синів, ні дочок, а за свою праведність врятували б тільки себе*”».+ 21  «Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Так буде, коли я пошлю на Єрусалим чотири кари*+ — меч, голод, лютих звірів та пошесть,+ щоб вигубити в ньому людей і худобу.+ 22  Але там залишаться врятовані, яких виведуть звідти,+ — і сини, і дочки. Коли вони прийдуть до вас, ви побачите їхню дорогу та їхні діла і знайдете розраду в біді, яку я наведу на Єрусалим,— у всьому, що я наведу на це місто”». 23  «“І вони потішать вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні діла. Ви зрозумієте, що я недаремно зроблю з цим містом усе, що задумав”,+ — говорить Всевладний Господь Єгова».

Примітки

Євр. слово, перекладене тут як «гидкі ідоли», можливо, споріднене зі словом «кал» і виражає зневагу.
Букв. «схоплю дім Ізраїля в їхньому серці».
Букв. «оберну лице».
Букв. «зламаю хлібні палиці». Можливо, йдеться про палиці, на яких зберігали хліб.
Або «свою душу».
Або «позбавили його дітей».
Букв. «як живий я».
Або «свою душу».
Або «мої чотири болісні вироки».