Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн | БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

Євреїв 10:1—39

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

  • Тваринні жертви не усувають гріхів (1–4)

    • Закон є тінню (1)

  • Христос принесений у жертву раз і назавжди (5–18)

  • Новий і живий шлях (19–25)

    • Не переставаймо збиратися разом (24, 25)

  • Застереження проти свідомого гріха (26–31)

  • Щоб залишитись витривалим, потрібна впевненість і віра (32–39)

10  Закон є лише тінню+ прийдешніх благ,+ а не самими благами, тому він* через одні й ті самі жертви, які приносяться постійно, з року в рік, ніколи не зможе зробити досконалими тих, хто наближається до Бога.+  Інакше хіба ці жертви не перестали б приносити? Адже якби ті, хто виконує священне служіння, один раз очистились, то вже не усвідомлювали б своєї гріховності*.  Але ці жертви навпаки з року в рік служать нагадуванням про гріхи,+  бо гріхи неможливо усунути кров’ю биків і козлів.  Тому, приходячи у світ, він говорить: «“Жертви й приношення ти не захотів, але приготував мені тіло.  Цілопалення й приношення за гріх ти не схвалив”.+  Тоді я сказав: “Ось я прийшов (і про мене написано в сувої*) виконувати волю твою, Боже”».+  Сказавши спочатку: «Ти не захотів і не схвалив жертв, приношень, цілопалень та приношень за гріх» — жертв, які складаються за Законом,  потім він говорить: «Ось я прийшов виконувати волю твою».+ Тож він скасовує перше, щоб встановити друге. 10  Відповідно до цієї волі+ ми були освячені завдяки тому, що тіло Ісуса Христа було раз і назавжди принесене в жертву.+ 11  До того ж кожен священик день у день стає на своє місце, щоб виконувати святе служіння,+ і багато разів приносить ті самі жертви,+ які ніколи не зможуть повністю усунути гріхи.+ 12  А цей чоловік раз і назавжди приніс одну жертву за гріхи, а потім сів праворуч від Бога+ 13  й відтоді чекає, поки його вороги не будуть покладені йому під ноги*.+ 14  Бо одним жертвоприношенням він назавжди зробив досконалими тих, що стають освяченими.+ 15  Крім того, нам свідчить і святий дух, бо, сказавши спочатку: 16  «“От угода,— говорить Єгова*,— яку я укладу з ними після тих днів. Я вкладу свої закони в їхні серця і напишу ці закони в розумах їхніх”»,+ 17  він додає: «А гріхів їхніх та беззаконних учинків більше ніколи не пригадаю».+ 18  Коли ж гріхи прощено, уже немає потреби складати приношення за гріх. 19  Отже, брати, оскільки завдяки крові Ісуса ми маємо можливість сміливо* входити у святе місце+ шляхом, 20  який він відкрив* нам, новим та живим шляхом через завісу,+ тобто його тіло, 21  і оскільки над Божим домом стоїть великий священик,+ 22  наближаймося до Бога зі щирим серцем і твердою вірою, очистивши* свої серця від заплямованого сумління+ та обмивши тіла чистою водою.+ 23  Наполегливо звіщаймо всім про свою надію і будьмо в цьому непохитні,+ бо той, хто дав обіцянку, вірний. 24  Зважаймо одне на одного*, щоб спонукувати* до любові й добрих діл,+ 25  і не переставаймо збиратися разом,+ як у декого ввійшло у звичку, а підбадьорюймо одне одного,+ і робімо так дедалі більше, оскільки бачимо наближення цього дня.+ 26  Бо якщо, отримавши точне знання правди, ми свідомо ходимо в гріху,+ то вже не залишається жертви за гріхи,+ 27  а лише якесь страшне очікування суду і палючий гнів, що готовий пожерти противників.+ 28  Кожен, хто зневажає Закон Мойсея, помирає на підставі свідчення двох або трьох,+ і йому немає пощади. 29  Тож подумайте, наскільки більшого покарання буде заслуговувати людина, яка потоптала Сина Божого та вважає чимось звичайним кров угоди+ — кров, котрою була освячена,— і яка зухвало зневажила дух незаслуженої доброти!+ 30  Бо ми знаємо того, хто сказав: «Помста моя, я відплачу», а також: «Єгова* судитиме свій народ».+ 31  Як же страшно потрапити в руки живого Бога! 32  Завжди пам’ятайте минулі дні, коли ви, отримавши просвітлення,+ залишалися стійкими у великій боротьбі і зносили страждання. 33  Іноді вас привселюдно* зневажали й завдавали вам лиха, а іноді ви поділяли страждання* тих, хто зносив такі випробування. 34  Ви і співчутливо ставилися до ув’язнених, і радісно сприймали пограбування свого майна,+ знаючи, що маєте власність ліпшу, неминущу.+ 35  Тому не відмовляйтеся від своєї сміливості*, бо вона принесе велику нагороду.+ 36  Адже вам потрібна витривалість,+ щоб, виконавши Божу волю, отримати обіцяне. 37  Бо ще «зовсім трохи»,+ і «той, хто надходить, прийде і не забариться».+ 38  «А мій праведний буде жити завдяки своїй вірі»+ і «якщо він відступить від мене, то буде мені* не до вподоби».+ 39  Ми ж не з тих, хто відступає, щоб бути знищеним,+ а з тих, хто вірить, щоб зберегти своє життя*.

Примітки

Або, можливо, «люди».
Або «не мали б нечистого сумління через свої гріхи».
Букв. «сувої книги».
Букв. «як підніжок для його ніг».
Або «впевнено».
Букв. «запровадив».
Букв. «покропивши», тобто покропивши кров’ю Ісуса.
Або «піклуймося одне про одного; будьмо уважні одне до одного».
Або «заохочувати; схиляти».
Букв. «як у театрі».
Або «стояли пліч-о-пліч з».
Букв. «свободи мови».
Або «моїй душі».
Або «свої душі».