Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

 А3

Як Біблія дійшла до наших днів

Біблія — це книга від Бога. Він її автор, і він подбав про те, щоб вона дійшла до наших днів. Під його натхненням було написано:

«Слово нашого Бога — вічне» (Ісаї 40:8).

Це твердження правдиве, хоча до наших днів не збереглося оригінальних рукописів Єврейських та Арамейських Писань * або Грецьких Писань. Тож які є підстави вважати, що текст Біблії сьогодні відповідає натхненому оригіналу?

РОЛЬ ПЕРЕПИСУВАЧІВ У ЗБЕРЕЖЕННІ БОЖОГО СЛОВА

Слід зазначити, що Єврейські Писання збереглися передусім завдяки давній традиції, початок якій поклав Бог, коли звелів переписувати текст *. Єгова наказав, щоб ізраїльські царі переписували собі Закон (Повторення Закону 17:18). Крім того, Бог доручив левітам зберігати Закон і навчати народ (Повторення Закону 31:26; Неемії 8:7). Після вавилонського вигнання з’явилися переписувачі, або книжники (соферими) (Ездра 7:6, примітки). З бігом часу ці переписувачі створили численні копії 39 книг Єврейських Писань.

Століттями книжники скрупульозно переписували ці книги. У середні віки цю традицію продовжили єврейські переписувачі, відомі як масорети. Найдавніший повний масоретський рукопис — це Ленінградський кодекс, який датується 1008—1009 роками. Як відомо, в середині XX століття серед рукописів Мертвого моря знайшли приблизно 220 біблійних рукописів і фрагментів, що були більш ніж  на 1000 років старші від Ленінградського кодексу. Порівняння рукописів Мертвого моря і Ленінградського кодексу виявило важливий факт: хоча у тексті рукописів Мертвого моря є певні відмінності, жодна з них не впливає на зміст.

А як збереглися 27 книг Грецьких Писань? Вони були написані апостолами та іншими першими учнями Ісуса Христа. Продовжуючи традицію єврейських переписувачів, перші християни створили копії цих книг (Колосян 4:16). Незважаючи на спроби римського імператора Діоклетіана та інших знищити всі рукописи перших християн, тисячі стародавніх рукописів і фрагментів збереглися до наших днів.

Християнські рукописи були також перекладені іншими мовами. Перші переклади Біблії були зроблені зокрема такими давніми мовами, як вірменська, грузинська, ефіопська, коптська, латинська і сирійська.

ЄВРЕЙСЬКІ І ГРЕЦЬКІ ТЕКСТИ, ЯКІ ВЗЯТО ЗА ОСНОВУ ПЕРЕКЛАДУ

Слова і вислови у стародавніх рукописах Біблії дещо різняться. Звідки ж тоді відомо, яким був текст оригіналу?

Розгляньмо приклад. Вчитель може попросити 100 учнів переписати один розділ з книжки. Навіть якщо оригінал розділу буде втрачено, його текст можна відновити, порівнявши 100 копій. При переписуванні учні можуть зробити якісь помилки, але навряд чи всі помилки будуть однакові. Так само вчені, порівнюючи тисячі фрагментів і копій давніх біблійних книг, можуть визначити, де переписувачі помилились і яким був текст оригіналу.

«Можна з упевненістю сказати, що текст жодної іншої стародавньої праці не дійшов до нас настільки ж точним»

Які є підстави вважати, що біблійний текст оригіналу дійшов до нас незмінним? Ось що зазначив про Єврейські Писання вчений Вільям Г. Грін: «Можна з упевненістю сказати, що текст жодної іншої стародавньої праці не дійшов до нас настільки ж точним». А про Грецькі Писання, які ще називають Новим Завітом, біблеїст Ф. Ф. Брюс написав: «Існує набагато більше доказів на користь автентичності Нового Завіту, ніж тих, що підтверджують автентичність творів класичних авторів, достовірність яких ніхто навіть не думає піддавати сумніву». Він також додав: «Якби Новий  Завіт був збіркою нерелігійних творів, у його автентичності ніхто б не сумнівався».

Розділ 40 книги Ісаї в рукописах Мертвого моря (датується 125—100 роками до н. е.)

При порівнянні з єврейськими рукописами, написаними приблизно через 1000 років, виявилось, що в тексті були лише незначні зміни, здебільшого у написанні слів

Розділ 40 книги Ісаї в Алеппському кодексі, цінному єврейському масоретському рукописі приблизно 930 року

Єврейський текст. За основу видання «Єврейські Писання. Переклад нового світу» (1953—1960) англійською мовою було взято «Biblia Hebraica» Рудольфа Кіттеля. З того часу у світ вийшов оновлений єврейський текст, а саме «Biblia Hebraica Stuttgartensia» і «Biblia Hebraica Quinta», в яких було враховано результати досліджень рукописів Мертвого моря та інших стародавніх рукописів. У головному тексті відтворено Ленінградський кодекс, а в примітках порівнюються варіанти тексту з інших джерел, таких, як самарійське П’ятикнижжя, рукописи Мертвого моря, грецька Септуагінта, арамейські таргуми, латинська Вульгата і сирійська Пешітта. При підготовці цього видання «Перекладу нового світу» використовувалися «Biblia Hebraica Stuttgartensia» і «Biblia Hebraica Quinta».

Грецький текст. Наприкінці XIX століття вчені Б. Ф. Весткотт і Ф. Дж. Е. Горт зробили порівняння доступних на той час біблійних рукописів та фрагментів та підготували грецький стандартний текст, який, на їхню думку, найточніше передавав текст оригіналу. В середині XX століття Комітет перекладу Біблії нового світу взяв цей стандартний текст за основу для свого перекладу. Були використані також інші давні папіруси, які датуються II і III століттями. Відтоді стала доступною більша кількість папірусів. Крім того, такі стандартні тексти, як текст Нестле — Аланда і текст Об’єднаних біблійних товариств, були видані з урахуванням нових наукових досліджень. Деякі результати цих досліджень було використано в цьому виданні.

Згадані тексти показують, що деякі вірші Християнських Грецьких Писань насправді були додані переписувачами, вони ніколи не містилися у тексті натхнених Писань. Але оскільки поділ тексту Біблії на вірші використовувався вже у XVI столітті, у більшості перекладів зберігається загальноприйнята нумерація віршів, хоча текст доданих віршів пропускається. Ось деякі з них: Матвія 17:21; 18:11; 23:14; Марка 7:16; 9:44, 46; 11:26; 15:28; Луки 17:36; 23:17; Івана 5:4; Дії 8:37; 15:34; 24:7; 28:29; Римлян 16:24. У цьому виданні біля номера кожного пропущеного вірша подано примітку.

Цілком очевидно, що довге закінчення у Марка 16 (вірші 9—20) і коротке закінчення у Марка 16, а також фрагмент  Івана 7:53—8:11 були відсутні у тексті оригіналу. Тому вони не ввійшли у це видання *.

Текст цього видання Біблії приведено у відповідність до тексту, що серед вчених вважається найближчим до оригіналу. Наприклад, згідно з деякими рукописами у вірші Матвія 7:13 говориться: «Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ворота і простора дорога ведуть до знищення, і багато хто входить ними». У попередніх виданнях «Перекладу нового світу» слово «ворота» не було включене в текст. Однак ретельне дослідження рукописів показало, що слово «ворота» було в оригіналі. Тому в цьому виданні Біблії зроблено відповідну зміну. Подібні зміни є і в інших віршах. Проте ці зміни незначні і жодна з них суттєво не впливає на зміст Божого Слова.

2 Коринфян 4:13—5:4 на папірусі приблизно 200 року

^ абз. 5 Далі Єврейські Писання.

^ абз. 7 Переписування було необхідне зокрема тому, що текст писався на нетривких матеріалах.

^ абз. 18 Додаткову інформацію стосовно того, чому ці уривки вважаються пізнішими вставками, можна знайти у примітках видання «New World Translation of the Holy Scriptures—With References», опублікованого у 1984 році.