Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

  А2

Особливості цього видання

«Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу» англійською мовою було видано у 1950 році, а повне видання «Святе Письмо. Переклад нового світу» — у 1961 році. Відтоді цей точний і легкозрозумілий переклад з мов оригіналу було перекладено понад 120 мовами, і його читають десятки мільйонів людей.

Комітет перекладу Біблії нового світу розуміє, що потрібно використовувати таку мову, яка б торкалася серця сучасного читача. Тому в роботі над цим виданням відводилась важлива роль стилю мови і слововживанню. Ось деякі принципи, якими керувалися перекладачі.

  • Сучасна, зрозуміла мова. Застарілі слова були замінені сучаснішими. Наприклад, замість слова «блудниця» вживається слово «повія» (Буття 38:15), замість слова «блуд» — «статева розпуста» (Галатів 5:19—21).

    Слово «насіння» у давньоєврейській і грецькій мовах може означати не тільки «насіння рослини», але й «людське потомство», або «нащадки», а також «сı́м’я». Оскільки слово «насіння» в сучасній мові більше не вживається стосовно людей, замість нього в цьому виданні вжито інші слова, які в різних контекстах передають потрібну думку (Буття 1:11; 22:17; 48:4; Матвія 22:24; Івана 8:37). У віршах, пов’язаних з обіцянкою, даною в Едемі і записаною в Буття 3:15, здебільшого вживаються слова «потомок» або «потомство».

  • Зрозумілий переклад біблійних понять. Єврейське слово «шеол» і грецьке слово «гадес» (або «ад») у Біблії означають спільну могилу людства. Слово «шеол» багатьом людям незнайоме, а слово «гадес» ще й має подвійне значення, оскільки вживається в грецьких міфах. Тож обидва слова було перекладено словом «могила», адже саме про могилу йшлося в тексті оригіналу. Слова «шеол» і «гадес» у цьому виданні подано у примітках (Псалом 16:10; Дії 2:27).

     Єврейське слово «нефеш» і грецьке слово «психе» в багатьох перекладах передаються словом «душа». Ці слова можуть мати такі значення: 1) особа, 2) життя особи, 3) живе створіння, 4) бажання особи, а іноді навіть 5) мертва людина. Тому в цьому виданні ці слова перекладено відповідно до контексту. У багатьох випадках додається примітка: «Або “душа”». (Дивіться, наприклад, Буття 1:20; 2:7; Левіт 19:28; Псалом 3:2; Прислів’я 16:26; Матвія 6:25.) У деяких поетичних або добре знаних контекстах слово «душа» вживається у тексті, але до нього додається примітка, яка містить посилання на глосарій або зазначає інше можливе значення (Повторення Закону 6:5; Псалом 131:2; Прислів’я 2:10; Матвія 22:37).

    Слово «нирки» вживається у тих віршах, в яких воно стосується органа людського тіла. Але там, де воно вживається у переносному значенні, скажімо у Псалом 7:9; 26:2; Об’явлення 2:23, в тексті передано потрібну думку — «найглибші почуття» або «найпотаємніші думки» — і додано примітку з буквальним значенням.

    Слово «серце», як у єврейській, так і в грецькій мові, має і буквальне, і переносне значення, тому воно переважно перекладається буквально. Але в тих місцях, де значення було б незрозумілим, це слово перекладено за змістом. Наприклад, у книзі Прислів’я вираз, який буквально перекладається як «бракує серця», передано виразом «бракує розсудливості», і до нього додано примітку з буквальним значенням. Такий самий підхід був застосований до таких слів, як «жир», «тіло» і «ріг» (Буття 45:18; Екклезіаста 5:6; Йова 16:15). Пояснення подібних слів можна знайти в глосарії.

  • Граматичний рід іменників. У єврейській і грецькій мовах іменники мають чоловічий і жіночий рід, а в грецькій ще й середній рід. Іноді спроби передати рід іменників можуть призвести до втрати потрібної думки. Як у єврейській, так і в грецькій мові іменники у множині переважно мають чоловічий рід, причому  не тільки тоді, коли вони стосуються самих чоловіків, але й тоді, коли стосуються і чоловіків, і жінок. Наприклад, вираз «сини Ізраїля» може стосуватися 12 синів Якова, але частіше він стосується всього ізраїльського народу — і чоловіків, і жінок (Буття 46:5; Вихід 35:29). Тож у цьому виданні вираз «сини Ізраїля» часто передається словом «ізраїльтяни», яке показує, що йдеться про цілий народ. Так само єврейський вираз «хлопчик без батька» передано як «сирота»; це показує, що може йтися про дітей обох статей. Однак коли йдеться про Бога і його Сина, а також ангелів чи демонів, ми вживаємо слова чоловічого роду, так само, як у мовах оригіналу.

  • Велика і мала літера. У цьому виданні займенники, які вживаються стосовно Бога, написані переважно з малої літери. Як виняток, велика літера вживається, коли необхідно уникнути незрозумілості чи двозначності, скажімо, якщо поряд стоять кілька іменників у тому самому роді й числі і неясно, на кого вказує той чи інший займенник. (Дивіться Псалом 99:5; Прислів’я 21:1). У такому разі займенник, який стосується Бога Єгови, пишеться з великої літери.

    Також у цьому перекладі вислів «святий дух» пишеться з малої літери, оскільки, як видно з Біблії, святий дух — це Божа діюча сила, а не особа, яка має ім’я (Псалом 104:30; Матвія 3:16).

    Крім того, слова «Сатана» і «Диявол», як описові імена невидимої духовної особи, пишуться з великої літери. Дехто вважає, що Сатана, або Диявол,— це безособова зла сила, символ зла чи просто зло в людських серцях. Проте Боже Слово чітко показує, що Сатана — це особа. Варто зазначити, що в єврейському тексті у віршах Йова 1:6—12 і 2:1—7, в яких розповідається про розмови між Богом Єговою і Сатаною, вживається вираз гасСата́н (слово «Сатана» з означеним артиклем). Це вказує на те, що йдеться про реальну особу, Божого противника. До того ж Ісус Христос не раз згадував на ім’я цю злу істоту (Луки 10:18; 22:31; Матвія 25:41).

 Інші особливості цього видання

У цьому виданні Біблії використовується ряд приміток. Їх можна поділити на такі групи:

  • «Або» Варіант перекладу тексту з єврейської, арамейської або грецької, який передає ту саму загальну думку (Буття 1:2, прим. до «діюча сила»; Ісуса Навина 1:8, «упівголоса»).

  • «Або, можливо» Варіант перекладу, який підтверджується авторитетними джерелами і передає дещо іншу думку (Буття 21:6, «сміятися зі мною»; Захарія 14:21, «ханаанця»).

  • «Букв.» Дослівний переклад з єврейської, арамейської чи грецької або основне значення слова в мові оригіналу (Буття 30:22, «завагітніла»; Вихід 32:9, «впертий»).

  • Значення слів і додаткова інформація Значення імен (Буття 3:17, «Адам»; Вихід 15:23, «Мара»); інформація про одиниці мір і ваги (Буття 6:15, «лікті»); пояснення вжитого в тексті займенника (Буття 38:5, «він»), вказівка на допоміжну інформацію в додатках і глосарії (Буття 37:35, «могила»; Матвія 5:22, «геєна»).

На початку цього видання міститься «Вступ до Божого Слова». У ньому стисло подано головні біблійні вчення. Відразу після тексту Біблії поміщено «Таблицю біблійних книг», «Покажчик біблійних слів» і «Глосарій біблійних термінів». Глосарій допомагає читачу зрозуміти, в якому значенні вживаються деякі слова і вислови в Біблії. Додаток А містить: «Принципи перекладу Біблії»,  «Особливості цього видання», «Як Біблія дійшла до наших днів», «Боже ім’я у Єврейських Писаннях», «Боже ім’я у Грецьких Писаннях», таблицю «Пророки і царі Юди та Ізраїля» і «Головні події земного життя Ісуса». Додаток Б містить карти, таблиці та іншу інформацію для поглибленого вивчення Біблії.

Перед початком кожної книги Біблії подано короткий зміст з посиланням на розділи і вірші, що допомагає скласти загальне уявлення про книгу. Посередині кожної сторінки міститься колонка з паралельними посиланнями. У цьому виданні наведено посилання лише на ті біблійні вірші, які тісно пов’язані між собою.