Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Біблія онлайн

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ

 А5

Боже ім’я у Грецьких Писаннях

Біблеїсти визнають, що Боже особисте ім’я, тетраграма (יהוה), з’являється в тексті оригіналу Єврейських Писань майже 7000 разів. Однак, на думку багатьох, Боже ім’я не вживалося в тексті оригіналу Грецьких Писань. Через це в більшості сучасних перекладів Біблії ім’я Єгова не використовується в Грецьких Писаннях, які ще називають Новим Завітом. Більшість перекладачів використовують титул Господь замість Божого особистого імені, навіть коли перекладають цитати з Єврейських Писань, які містять тетраграму.

«Переклад нового світу» з цього погляду відрізняється від інших перекладів. В ньому ім’я Єгова з’являється у Грецьких Писаннях загалом 237 разів. Перекладачі вирішили вживати Боже ім’я з огляду на дві важливі причини. 1) Доступні сьогодні грецькі рукописи не є оригіналами. Більшість з тисяч копій були створені щонайменше через два століття після написання оригіналу. 2) На час створення цих копій переписувачі замінювали тетраграму словом «Ky′rios» (грецьке слово «Ки́ріос» означає «Господь») або копіювали рукописи, в яких це вже було зроблено.

Комітет перекладу Біблії нового світу дійшов висновку, що існують переконливі докази того, що тетраграма містилась в оригіналах грецьких рукописів. Ось які факти було взято до уваги.

  • Тетраграма містилась у тексті копій Єврейських Писань, які були поширені за днів Ісуса та апостолів. Дехто намагався заперечити цей факт. Однак він був остаточно доведений після того, як біля Кумрану знайшли копії Єврейських Писань, що датуються I століттям.

  • У часи Ісуса та апостолів тетраграма також містилась у грецькому перекладі Єврейських Писань. Протягом століть вчені вважали, що тетраграми не було в Септуагінті, грецькому перекладі Єврейських Писань.  Але в середині XX століття вченим стали доступні дуже старі фрагменти рукописів Септуагінти, якими послуговувались у часи Ісуса. У цих фрагментах міститься Боже особисте ім’я, написане єврейськими літерами. Отже, у дні Ісуса копії Писань грецькою мовою містили Боже ім’я. Але в IV столітті у таких основних рукописах Септуагінти, як Ватиканський кодекс і Сінайський кодекс, Божого імені вже не було в тексті від Буття до Малахії (там, де воно було в перших рукописах). Тому не дивно, що копії, зроблені після IV століття, не містили Божого імені у Новому Завіті, тобто Грецьких Писаннях.

    Ісус прямо сказав: «Я прийшов від імені свого Батька». Він також підкреслив, що робив усе «в ім’я свого Батька»

  • Грецькі Писання показують, що Ісус часто вживав Боже ім’я і відкривав його іншим (Івана 17:6, 11, 12, 26). Ісус прямо сказав: «Я прийшов від імені свого Батька». Він також підкреслив, що робив усе «в ім’я свого Батька» (Івана 5:43; 10:25).

  • Грецькі Писання — це натхнене продовження священних Єврейських Писань, тому зникнення Божого імені з тексту видається дивним. Приблизно у середині I століття учень Яків сказав: «Симеон докладно розповів, як Бог уперше звернув увагу на інші народи, щоб вибрати з них народ для свого імені» (Дії 15:14). Слова Якова були б нелогічними, якби в I столітті ніхто не знав і не вживав Божого імені.

  • У Грецьких Писаннях вживається скорочена форма Божого імені. В Об’явлення 19:1, 3, 4, 6 Боже ім’я є складовою слова «Алілуя» («Hallelujah»), яке з єврейської перекладається як «Вихваляйте Яг». «Яг» — це скорочена форма імені Єгова. Багато імен, які згадуються у Грецьких Писаннях, містять в собі Боже ім’я. Наприклад, як свідчать довідники, ім’я Ісуса означає «Єгова є спасінням».

  • Юдейські джерела вказують на те, що християни єврейського походження використовували Боже ім’я у своїх рукописах. У Тосефті, збірці усних законів, укладеній приблизно в 300 році, говориться про те,  що́ слід робити з християнськими рукописами, які могли загорітися в суботу: «Книги євангелістів та книги мінів [вважається, що «мінами» називали християн з євреїв] не треба рятувати від вогню. Нехай ці книги горять там, де вони є, разом з Божим ім’ям у них». У тому ж джерелі цитуються слова раббі Йосе з Галілеї, який жив на початку II століття. Він говорив, що в інші дні тижня «з них [християнських рукописів] слід вирізати Боже ім’я і ховати ці вирізки, а решту спалювати».

  •   Деякі бібілеїсти визнають, що Боже ім’я, очевидно, вживалося в Грецьких Писаннях у цитатах з Єврейських Писань. У словнику «Анкор Байбл», у підзаголовку «Тетраграма у Новому Завіті», говориться: «Існують підстави вважати, що тетраграма, тобто Боже ім’я, Ягве, містилася в деяких або в усіх цитатах зі С[тарого] З[авіту], які було вжито в перших примірниках Н[ового] З[авіту]». Біблеїст Джордж Говард сказав: «Оскільки тетраграма вживалась у копіях грецької Біблії [Септуагінти],  якими послуговувалась рання церква, логічно вважати, що ті, хто писав Н[овий] З[авіт], цитуючи з Писань, зберігали тетраграму у біблійному тексті».

  • Авторитетні перекладачі Біблії вживали Боже ім’я у Грецьких Писаннях. Деякі перекладачі робили це ще задовго до виходу «Перекладу нового світу». Ось кілька прикладів. «Дослівний переклад Нового Завіту» Германа Гейнфеттера (1863); підрядковий переклад «Емфетік дайаглотт» Бенджаміна Вільсона (1864); «Послання Павла сучасною англійською мовою» Джорджа Баркера Стівенса (1898); «Послання св. Павла до римлян» В. Разерфорда (1900); «Листи Нового Завіту» Джона В. Ч. Вонда, єпископа Лондона (1946). Крім того, в іспанському перекладі на початку XX століття Пабло Бессон вжив ім’я «Jehová» в 14-му вірші Юди і близько 100 разів у примітках до віршів, у яких воно мало б міститися. Ще раніше, починаючи з XVI століття, у перекладах Грецьких Писань єврейською мовою тетраграма вживалась багато разів. Принаймні в 11 перекладах німецькою мовою «Єгова» (або «Ягве», що є транслітерацією з єврейської мови) вживається у Грецьких Писаннях,  а ще чотири переклади додають Боже ім’я в дужках після слова «Господь». Понад 70 німецьких перекладів містять Боже ім’я у примітках і коментарях.

    Боже ім’я в Дії 2:34, підрядковий переклад «Емфетік дайаглотт» Бенджаміна Вільсона (1864)

  • Боже ім’я вживається у Грецьких Писаннях у перекладах понад 100 мовами. Чимало перекладів мовами народів Азії, Америки, Африки, Європи та островів Тихого океану неодноразово вживають Боже ім’я. (Див. перелік на сторінках 1742, 1743.) Ті, хто працював над цими перекладами, вирішили вживати Боже ім’я, і для цього у них були підстави, подібні до тих, що згадувалися вище. Деякі з цих перекладів з’явилися нещодавно. Наприклад, у Біблії мовою ротума (1999) форма Божого імені «Jihova» вживається 51 раз у 48 віршах. У перекладі тоба-батацькою мовою (1989), якою розмовляють в Індонезії, форму «Jahowa» вжито 110 разів.

    Боже ім’я в Марка 12:29, 30, переклад гавайською мовою (1816)

Отже, існують вагомі підстави для відновлення Божого імені, Єгова, у Грецьких Писаннях. Саме це зробили перекладачі, які працювали над «Перекладом нового світу». Вони глибоко поважають Боже ім’я і переконані, що не мають права усувати те, що містилося у тексті оригіналу (Об’явлення 22:18, 19).