Прислів’я 1:1—33

1  Прислів’я Соломона,+ сина Давидового,+ царя Ізра́їля,+   написані для того, щоб можна було здобути* мудрість+ і прийняти повчання,щоб зрозуміти мудрі вислови,   щоб отримати повчання,+ яке допомагає набути проникливості,праведності,+ розсудливості*+ і принциповості*,   щоб наділити недосвідчених далекоглядністю+і юнаків — знанням та вмінням мислити.+   Мудрий слухає та приймає ще більше настанов,+розумний знаходить мудре керівництво*,+   щоб розуміти прислів’я і загадкові вислови*,слова мудрих та їхні загадки.+   Страх* перед Єговою — це початок знання.+ Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.+   Прислуха́йся, мій сину, до повчання батька+і не відкидай настанов* своєї матері,+   бо вони — мов розкішний вінець на твоїй голові+та гарна прикраса на твоїй шиї.+ 10  Сину мій, якщо грішники будуть спокушати тебе, не піддавайся.+ 11  Вони говоритимуть: «Ходи з нами. Будемо чатувати в засідці, щоб пролити кров,і підстережемо ні в чому не винних людей. 12  Поглинемо їх живцем, як могила*,поглинемо цілком, як поглинає яма тих, хто в неї сходить. 13  Ми захопимо всі їхні коштовності,награбованим добром наповнимо свої доми. 14  Ти повинен приєднатися до нас*,і ми будемо порівну ділити між собою награбоване*». 15  Сину мій, не йди з ними. Не ступай на їхню стежку,+ 16  бо їхні ноги біжать до зла,ці люди квапляться проливати кров.+ 17  Марно натягувати сітку, коли це бачать птахи. 18  Тому грішники чатують у засідці, щоб пролити кров;вони підстерігають людей, щоб забрати в них життя*. 19  Такими дорогами ходять ті, хто шукає нечесних прибутків,а вони позбавлять життя* своїх власників.+ 20  Справжня мудрість+ голосно промовляє на вулиці,+на ринкових площах підносить свій голос,+ 21  на розі* метушливих вулиць кличе вона,при міських брамах говорить:+ 22  «Доки ви, недосвідчені, будете любити недосвідченість? Доки ви, насмішники, будете тішитись, насміхаючись над іншими? Доки ви, безглузді, будете ненавидіти знання?+ 23  Прислу́хайтесь до мого докору*,+тоді я виллю для вас свій дух;я сповіщу вам свої слова.+ 24  Кликала я, та ви відкидали мене,простягала до вас свої руки, та ніхто не звертав уваги.+ 25  Ви нехтували усіма моїми порадамиі докорів моїх не приймали. 26  Тому я теж посміюся з вашого лиха,глузуватиму, коли прийде те, чого ви жахаєтесь,+ 27  коли воно прийде, мов буря,коли лихо надійде, мов той буревій,коли прийде на вас страждання і біда. 28  Тоді вони мене кликатимуть, але я не відповім,завзято шукатимуть, але не знайдуть,+ 29  бо вони зненавиділи знання+і відкинули страх перед Єговою.+ 30  Вони не зважали на мої порадиі погорджували всіма моїми докорами. 31  Тому хай розплачуються* за свої вчинки+і насичуються власними задумами*. 32  Недосвідчених погубить їхнє свавілля,і безглуздих знищить самовдоволеність. 33  А хто мене слухає, той житиме безпечно+і не буде боятися жодного лиха».+

Примітки

Букв. «знати».
Або «справедливості».
Або «безсторонності».
Або «вміле керівництво».
Або «притчі».
Або «благоговіння».
Або «закону».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.
Або «кинь свій жеребок з нами».
Або «в нас буде спільний мішок (гаманець)».
Або «їхні душі».
Або «душı́».
Букв. «в голові».
Або «поверніться назад, коли я докоряю».
Букв. «їдять з плодів».
Або «підступами; планами».

Коментарі

Медіафайли